Чи потрібно надавати соцдопомогу за рівнем доходів, а не за статусом?

Читать на русском
Євген Невмержицькийекономічний експерт
Павло Кухтачлен «Стратегічної групи радників з підтримки реформ»

Надання соціальної допомоги за ознакою наявності того чи іншого статусу взагалі не має нічого спільного з поняттям справедливості.

Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив кандидат економічних наук Євген Невмержицький, оцінюючи наміри Мінсоцполітики перейти від надання соціальної допомоги за статусом до державної допомоги за рівнем доходів.

«Безумовно, соціальну сферу потрібно реформувати й поступово прийти до того, щоб призначати соціальну допомогу в певному розміри за критерієм рівня доходів. Хоча слід врахувати, що зробити це буде доволі складно. Ми маємо левову частку тіньової економіки, тому тут гарантованої справедливості також очікувати не варто», – зазначив Невмержицький.

Крім того, слід врахувати, що особа може офіційно не мати доходу й згідно з цим розраховувати на певну соцдопомогу, але з огляду, наприклад, на тіньовий заробіток, дохід буде більш ніж достатнім, додав він.

Як нардепи-кандидати в президенти голосували за посилення соцгарантій для дітейНайбільше законопроектів щодо посилення соціальних гарантій для дітей підтримав Олег Ляшко – 22 з 24.

«Тому є багато спірного та неврегульованих аспектів», – уточнив експерт.

Ті ж спецпенсії, наприклад, які досі є для суддів, прокурорів, є одним з елементів підтримки та збереження корупційної системи. Жодних спецпенсій бути не має, підкреслив він.

«Загалом, в умовах, коли на спецдопомогу може розраховувати більша половина всього населення, потрібно замислитися про те, що в економіці дійсно потрібно щось виправляти. Це ненормально», – пояснив Невмержицький.

Заступник голови Стратегічної групи радників за підтримку реформ Павло Кухта зазначив, що ця ініціатива Мінсоцполітики абсолютно доречна.

«Є багато статусів, які колись ще в радянські часи та в 90-ті роки просто роздавали. Чеченці, чорнобильці, шахтарі, народні депутати, герої соціалістичної праці – статусів безліч. Якщо шахтар – усе, потрібна соцдопомога. Але який це шахтар? Може, людина колись була шахтарем, а зараз уже бізнесмен, але все одно отримує допомогу», – підкреслив він.

На його переконання, це нелогічний та архаїчний підхід до соціальної політики. Лише до половини соціальних виплат іде реально в руки бідним, а близько половини – середньому класу, тим, хто не потребує цих виплат, точніше, не є нужденним.

«Гроші роздаються просто всім підряд. Абсолютно логічним є перехід до системи, коли підтримуватимуть тих, хто є бідним. Вся логіка соціальної підтримки в тому, щоб зменшити людські страждання, забезпечити якийсь мінімальний рівень, щоб людина не голодувала, могла лікуватися. Базові речі», – пояснив експерт.

Орієнтир має бути на людину з низькими доходами, а не на статус. Тим більше допомогу прокурорам, суддям, адже вони мають статус, точно потрібно скасовувати. Це точно не ті люди, які страждають, додав він.

«Але навіть якщо йдеться про шахтарів, інвалідів, то допомагати людині лише тому, що вона є шахтарем чи колись була, ненормально. З інвалідністю також не все однозначно. Є різна інвалідність. Можна мати якусь інвалідність, наприклад, за слухом, і при цьому бути хорошим програмістом та отримувати високу зарплату. Це абсурд. Гроші просто викинуті на вітер», – резюмував Павло Кухта.

Як нардепи-кандидати в президенти голосували за посилення соцгарантій для дітей – за посиланням.

Також аналітики з’ясували, що обіцяють кандидати в президенти щодо пенсій та пенсійної реформи.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...