Майстерність маніпуляції: як кандидати в президенти не хочуть відповідати на незручні запитання

Читать на русском
Піар і маніпуляцію кандидати в президенти використовують майже в кожному своєму виступі. На прикладі лише одного випуску ток-шоу ми розповідаємо, як це відбувається.
Слово і Діло

Піар, популізм і маніпуляції – основні інструменти кандидатів у президенти перед виборами. Більшість претендентів уже який рік в політиці, практично у кожного є провалені обіцянки, про які вони мовчать. Улюблена тактика – наполегливо рекламувати себе у відповідь на будь-які претензії та контраргументи. «Слово і Діло» на прикладі одного випуску ток-шоу «Право на владу» (на який були запрошені Юлія Тимошенко, Руслан Кошулинський, Анатолій Гриценко та Олександр Шевченко) покаже, як кандидати уникають відповіді на незручні запитання й продовжують «гнути свою лінію», незважаючи ні на що.

Юлія Тимошенко

Підбиваючи підсумки роботи Тимошенко за час роботи восьмого скликання Верховної ради, «Слово і Діло» з'ясувало, що депутат провалила низку передвиборчих обіцянок через те, що не голосувала за ті зміни, які позначала важливими у своїй програмі. Так, зокрема, були провалені обіцянки домогтися зняття бюрократичних перешкод в діяльності волонтерів, забезпечити соціальні гарантії для учасників АТО, домогтись ухвалення закону про прозорість фінансування партій, ухвалити закон, за яким кожен чиновник зобов'язаний довести легальність походження свого майна, й підтримати будь-які подання на зняття недоторканності з депутатів.

Під час ефіру «Права на владу» ведучий Сергій Іванов, посилаючись на дані «Слова і Діла», поставив Тимошенко відповідне запитання: «Велика кількість обіцянок вашої партії була пов'язана з голосуванням за конкретні рішення в парламенті. Частину цих обіцянок ви персонально не виконали, оскільки не були присутні під час голосувань. У нас питання, чому ви були відсутні під час розгляду дуже важливих питань, які стосувалися долі країни й водночас щодо впровадження якихось передових методів управління. Зокрема, як оптимізація надання адмінпослуг».

Тимошенко відповідь на запитання фактично оминула. «Наша команда представлена в парламенті фракцією. Наша фракція голосувала за всі важливі законопроекти для України. І це, по суті, сьогодні можна побачити на нашому сайті. І можу сказати, що я особисто, керуючи фракцією, разом із фракцією вирішую, як голосувати. В тому числі за мінімізацію адмінтиску на бізнес наша фракція голосувала», – заявила народний депутат (далі йшлося про «Новий курс»), ані слова не сказавши про свою персональну участь у голосуваннях.

Еволюція обіцянок: як змінювалися програми кандидатів, які балотуються вдругеУ Порошенка в 2014 році найбільше обіцянок було у сфері держуправління, а Тимошенко найбільше хвилювала економіка. Зараз у деяких кандидатів пріоритети змістилися. Є й такі, що нічого не обіцяють щодо зовнішньої політики.

При цьому навіть якщо взяти голосування за законопроекти, спрямовані на зменшення тиску на бізнес, то й тут Тимошенко не завжди брала участь у голосуваннях. Наприклад, вона підтримала проекти законів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства у сфері державного нагляду» та «Про внесення змін до закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду». Але була відсутня на голосуванні, зокрема, за законопроекти «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку тимчасового вилучення майна і проведення обшуку», «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо зменшення податкового тиску на платників податків)», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»,« Про особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». А ось інші члени фракції «Батьківщини» дійсно голосували активно.

Не була Тимошенко відверта, відповідаючи й на ще одне запитання. «Ви дуже часто закликаєте до політичної відповідальності влади, зокрема, через нещодавне розслідування щодо оборонки, щодо корупції у владі. Я хочу вас запитати: в разі, якщо ви обійняли одну з найвищих посад у країні, президентську чи прем'єрську, й хтось із вашого оточення буде викритий на тому, як зараз Бігус провів розслідування, чи готові ви понести політичну відповідальність і піти у відставку?», – запитав головний редактор порталу «РБК-Україна» Сергій Щербина.

На що кандидат у президенти відповіла: «Так, абсолютно». Але Тимошенко вже одного разу обіцяла піти з влади, якщо не виконає свою обіцянку. Справа була в 2007 році, коли Тимошенко обіймала посаду прем'єр-міністра й запевняла, що якщо її уряд протягом двох років не поверне вкладникам Ощадбанку СРСР їхні заощадження, то вона піде. Незважаючи на те, що повернення коштів за два роки здійснити не вдалося, Тимошенко свою посаду обіймала до березня 2010 року.

Коли аналітики «Слова і Діла» нагадали їй про це, політик перевела тему з власної потенційної відставки на проблеми вкладників Ощадбанку СРСР: «Чудове запитання. Ви знаєте, скільки суперечок точиться щодо невиплачених заощаджень Ощадбанку Радянського Союзу ... Але я хочу зараз публічно сказати: хто б що про це не думав, я вважаю, що держава має повертати свої борги».

На що розрахунок? Правильно, на те, що ви вже забули запитання, на яке відповідає Юлія Володимирівна.

Відзначимо також, що балотуючись на цих виборах, Тимошенко пообіцяла скласти повноваження президента, якщо за сто днів на посаді не виконає свій план дій. Не важко припустити, що якщо в разі перемоги Тимошенко на виборах хто-небудь через сто днів ризикне нагадати їй про невиконану обіцянку, ми знову почуємо у відповідь про вкладників Ощадбанку, важливість і складність «Нового курсу», загалом – про що завгодно, тільки не про відставку.

Анатолій Гриценко

Гриценко в своїй передвиборчій програмі обіцяє: «Буде скорочення посад зі збільшенням зарплати і посиленням відповідальності за корупцію, з перевіркою на поліграфі й провокацією хабара». При цьому внести законопроект про провокацію хабара Гриценко обіцяв ще в 2009 році, коли був народним депутатом. Тоді своє зобов'язання він провалив. Під час шоу в нього резонно поцікавилися, що йому заважало виконати обіцянку: «Ви були дві каденції народним депутатом України, що вам заважало тоді внести законопроект про провокацію хабара?».

У відповідь Гриценко заявив, що «вніс сильніший законопроект» про покарання суддів-хабарників, прокурорів-хабарників і слідчих-хабарників. Ідеться про одну й ту ж ініціативу «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії хабарництву», яку він п'ять разів реєстрував за час роботи 6-го скликання Верховної ради. Але в цій ініціативі не було жодного слова про провокацію хабара. Чи відповів Гриценко на запитання «чому він не вніс законопроект про провокації хабара за два скликання»? Звичайно, ні.

Руслан Кошулинський

Частина передвиборчої програми Кошулинського збігається з обіцянками з програми ВО «Свобода», за списками якого депутат колись пройшов до парламенту. Причому збігається з проваленими зобов'язаннями. Йдеться, наприклад, про обіцянки скасувати депутатську недоторканність та ухвалити закон про імпічмент президента. «Ви були не рядовим депутатом у Верховній Раді минулого скликання, що вам заважало це зробити, хоча б внести відповідний законопроект», – запитав Сергій Іванов, посилаючись на дані «Слова і Діла».

Боротьба з корупцією: що в своїх програмах обіцяють кандидати в президентиБільш ніж половина кандидатів у президенти дали обіцянки щодо боротьби з корупцією. Дехто обіцяє навіть смертну кару.

«У 2014 році жоден законопроект Кошулинського, жоден, навіть нейтральний, який стосувався, наприклад, покарання догхантерів, не проходив у парламенті свідомо. Лише тому, що це подавав Кошулинський», – заявив кандидат.

Насправді, політик лукавить: протягом 2012-2014 років він брав участь у розробці 32 законодавчих ініціатив, і деякі з них були ухвалені. Наприклад, законопроекти «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо вдосконалення оподаткування інвестиційної діяльності)», «Про внесення змін до статті 13 закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» (щодо встановлення віку дітей, які перебувають у дитячих закладах відпочинку та оздоровлення разом із батьками)».

При цьому ані про імпічмент президента, ані про скасування депутатської недоторканності Кошулинський законопроектів не подавав. Ба більше, і він, і вся фракція «Свободи» в травні 2013 року утрималися при розгляді проекту постанови «Про подальшу роботу над законопроектом про внесення змін до Конституції України щодо недоторканності». Тож ці обіцянки повністю провалені.

Олександр Шевченко

Схоже запитання було й до Шевченка. Як кандидат у президенти він обіцяв ініціювати законопроект про механізми відкликання депутатів всіх рівнів, внести законопроект про кримінальну відповідальність за корупцію тощо: «Ви обіцяєте страшні речі для чиновників, депутатів, корупціонерів. Зокрема, максимальної простий механізм відкликання депутатів, від 10 років до довічного ув'язнення корупціонерам тощо. Питання дуже просте: чому ви не внесли відповідні законопроекти, будучи депутатом?».

Шевченко, який є народним депутатом 7-го та 8-го скликань парламенту, на поставлене запитання так і не відповів. Зате розповів, що він «не займається популізмом» і для нього «кількість законів не означає якість», а далі пішла розповідь про ініціативу Шевченка про заборону ідеології «русского мира». І хоча кількість законопроектів для нього не означає якість, Шевченко долучився до розробок 133 ініціатив, з яких ухвалили лише 7.

Висновки робіть самі: претенденти на посаду глави держави не хочуть відповідати навіть на найелементарніші питання про свої невиконані обіцянки. Замість цього ми чуємо якщо не відмовки, то просто завчені фрази з рекламної кампанії кандидата.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.