Шафа кандидата. Які невиконані обіцянки приховує Дерев'янко

Читать на русском

Юрій Дерев'янко в передвиборчій програмі обіцяє вільне володіння зброєю та закон про імпічмент.
Слово і Діло

До президентських виборів в Україні залишається дедалі менше часу, а питання все ті ж: кому вірити, за кого голосувати. Самі кандидати з кожного доступного їм майданчика розповідають про свої успіхи і намагаються очорнити суперників. При цьому чимало претендентів вже не перший рік у політиці, в них накопичилася солідна база обіцянок, у тому числі провалених, але вони вважають за краще про це не згадувати. «Слово і Діло» нагадає про невиконані зобов'язання кандидатів у президенти (тих, хто раніше вже був у владі), а також розбереться, що вони обіцяють зробити в разі перемоги. Сьогодні в центрі уваги Юрій Дерев'янко.

Юрій Дерев'янко в парламенті з 2012 року, але обіцянок дає небагато. Кілька провалених зобов'язань залишилися у нього з сьомого скликання. Наприклад, тоді він у передвиборчій програмі обіцяв скасувати пільги, привілеї та недоторканність народних депутатів, президента та суддів. Але Дерев'янко не ініціював законопроектів про зняття недоторканності або скасування пільг. А також утримався під час голосування за постанову про подальшу роботу над змінами до Конституції щодо недоторканності.

Вибори-2019: Дерев'янко задекларував мільйони готівкою та квартиру в КримуУ Юрія Дерев'янка станом на 2017 рік були квартири в Києві і в Криму, мільйони готівкою та понад 10 мільйонів доларів він позичив.

Однак ставши нардепом восьмого скликання, Дерев'янко «взяв себе в руки»: він голосує за подання на зняття недоторканності з окремих депутатів і став співавтором законопроекту про внесення змін до Конституції України (в частині скасування депутатської недоторканності). Крім того, він підтримав постанову про подальшу роботу над законопроектом про внесення змін до Конституції з цього приводу.

Після обрання до Ради в 2014 році Дерев'янко пообіцяв, що буде створене міжфракційне депутатське об'єднання «Воля». «Ми міжфракційне депутатське об'єднання створимо обов'язково, це щонайменше двоє депутатів – я та Ірина Суслова, яка підписала меморандум», – сказав Дерев'янко. За його словами, об'єднання буде логічним продовженням діяльності партії в парламенті.

Але в лютому 2015-го нардеп Ірина Суслова повідомила, що рішення з'їзду партії «Воля» зі створення міжфракційного об'єднання виконане не було. «Після закінчення виборів ті, хто був делегований до списків «Самопомічі» партією «Воля», не виконали рішення з'їзду й не створили об'єднання. Тобто з тих депутатів, які були делеговані до «Самопомочі» та відновили своє членство в партії «Воля», залишилася тільки я. Всі інші просто розчинилися в «Самопомічі», – розповіла Суслова.

Не виконав Дерев'янко ще одну обіцянку, яке стосувалася міжфракційного об'єднання. В 2017 році він пообіцяв, що депутати об'єднання «Право на захист» працюватимуть над створенням єдиного законодавства про право на володіння зброєю. Станом на лютий минулого року до об'єднання, крім Дерев'янка, входили Ігор Луценко, Тетяна Ричкова, Георгій Логвинський, Сергій Алексєєв, Дмитро Білоцерківець, Юрій Чижмарь, Володимир Парасюк, Андрій Левус, Павло Кишкар, Сергій Висоцький і Максим Саврасов. Але ніхто з них не реєстрував законодавчих ініціатив щодо вільного володіння зброєю.

До речі, в передвиборчій програмі Дерев'янка як кандидата в президенти є обіцянка «встановити захист свого життя, здоров'я і власності, життя і здоров'я своєї сім'ї за допомогою вогнепальної зброї».

У 2016 році в Україні спалахнув офшорний скандал: міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів оприлюднив базу офшорних компаній, зареєстрованих через Mossack Fonseca. У базі фігурують 469 офшорних компаній і 643 фізичних особи, які пов'язані з Україною. 1 червня Рада голосувала за створення тимчасової слідчої комісії з розслідування офшорів, але голосів для прийняття рішення не вистачило. Дерев'янко постанову підтримав і за кілька днів пообіцяв домагатися створення ТСК. Але його слова ніяк не реалізувалися: за кілька років жодної ініціативи для цього Дерев'янко не вніс.

Також народний депутат проігнорував власну обіцянку звернутися в Генеральну прокуратуру для проведення службового розслідування дій посадових осіб Антимонопольного комітету. Приводом для цього стало твердження АМКУ про те, що в авіакомпаній МАУ та «ЯнЕйр» не знайшли ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції за тарифами. «Потрібно терміново проводити внутрішнє розслідування щодо посадових осіб», – заявив Дерев'янко, але, тим не менш, запит до ГПУ не надіслав.

Коли Дерев'янко лише заявляв про намір балотуватися в президенти, він обіцяв внести як заставу свої особисті кошти. Після реєстрації його кандидатом політик запевнив, що вніс 2,5 млн власних коштів. «Я вірю в те, що роблю. Я вважаю, що людина повинна мати можливість внести кошти за ті ідеї й переконання, в які вона вірить. Тому я це й зробив. Ми зараз проводимо фандрейзинг, щоб вести кампанію, тому що є величезна кількість різних витрат, які необхідно оплачувати. Але коли йдеться про заставу, то це безпосередньо стосується кандидата – мене, моєї позиції та віри», – заявив він. «Слово і Діло» зараз перевіряє цю інформацію.

Закон про імпічмент президента – ось, що перше Дерев'янко внесе до парламенту в разі перемоги. Цей же пункт прописаний в його передвиборчій програмі. Також він обіцяє вибори за відкритими списками, скасування мажоритарної системи, можливість відкликати депутата або будь-яку посадову особу, яка не виконує свої обов'язки та обіцянки.

Дерев'янко-кандидат обіцяє, що Україна стане повноцінним учасників НАТО та Європейського союзу за умови збереження верховенства власних інтересів. Відзначимо, що Рада восьмого скликання ухвалила 12 законопроектів, які регулювали питання, пов'язані з прагненням України до євроатлантичної інтеграції. Дерев'янко підтримав 64% ініціатив, за інші або не голосував, або був відсутній.

Нагадаємо, про всіх кандидатів та їхні програми можна почитати в розділі «Вибори-2019». Там же можна ознайомитися з їхніми деклараціями в зручному форматі інфографіки.

Крім того, «Слово і Діло» щодня згадує, як кандидати в президенти-нардепи цього скликання ВРУ голосували за законопроекти щодо суспільно важливих питань. Наприклад, днями ми писали, хто з них голосував за розвиток дорожньої інфраструктури.

Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: