До президентських виборів в Україні залишається дедалі менше часу, а питання все ті ж: кому вірити, за кого голосувати. Самі кандидати з кожного доступного їм майданчика розповідають про свої успіхи й намагаються очорнити суперників. При цьому чимало претендентів вже не перший рік у політиці, в них накопичилася солідна база обіцянок, у тому числі провалених, але вони вважають за краще про це не згадувати. «Слово і Діло» нагадає про невиконані зобов'язання кандидатів у президенти (тих, хто раніше вже був при владі), а також розбереться, що вони обіцяють зробити в разі перемоги. Сьогодні в центрі уваги Віктор Бондар.
«Особливість» Бондаря в тому, що політик любить повторювати свої обіцянки по кілька разів. З одного боку, якщо обіцянка гарна й в перший раз її виконати не вдалося, то чому б і ні. Але Бондар просто знову й знову переписує частину своєї програми й не реалізує її.
Так було з програмною обіцянкою підвищити зарплату вчителям до рівня Європейського союзу. Бондар включав це зобов'язання в свою передвиборчу програму на виборах 2012 року. Але за два роки роботи в парламенті відповідний законопроект він не вносив. Балотуючись до Ради в 2014 році, він знову дав цю обіцянку, й ситуація повторюється: своїх ініціатив Бондар не вносить, а за освітню реформу він також не голосував. Хоча вона і передбачає підвищення зарплат вчителям.
Аналогічну обіцянку він давав і медикам, але, знову ж таки, свого законопроекту Бондар не запропонував, а на голосуванні за медичну реформу був відсутній (реформа передбачає підвищення окладів лікарів).
Зобов'язання скоротити витрати на утримання влади Бондар узагалі повторив тричі. У програмі 2012 та 2014 років політик написав, що скоротить бюджет на утримання парламенту, президента, Кабінету міністрів, а також центральних органів на 40%. Бондар не лише не запропонував відповідний законопроект, але й підтримав істотне збільшення цих видатків. Народний депутат голосував за державний бюджет-2018, в якому закладено: на Державне управління справами – понад 2 мільярди гривень, що на 600 мільйонів більше порівняно з 2017 роком, на Кабмін – 1,5 мільярда гривень порівняно з 1,2 мільярда в 2017-го, на Раду – 1,6 мільярда гривень (на 400 мільйонів більше, ніж роком раніше). Як кандидат у президенти Бондар тепер обіцяє скоротити ці витрати вже на 50%.
Найцікавіше, що минулого року Бондар коментував цю провалену обіцянку «Слову і Ділу»: «Так, але я не президент України, не глава уряду. Ось коли стану президентом України, я вам урочисто обіцяю, що не лише бюджет скорочу, а й кількість депутатів скоротимо». Виходить, коли політик давав ці обіцянки, він не знав, що не є главою держави.
Ще одна «списана» в самого себе обіцянка – 70% податків і зборів будуть автоматично залишатися в місцевому бюджеті. За час роботи сьомого і восьмого скликань Ради Бондар не запропонував, як це можна реалізувати. Крім того, він був відсутній на голосуваннях за два законопроекти, які дозволили розпочати процес фінансової децентралізації в Україні, зі значним розширенням фінансових прав громад. Зокрема, була розширена доходна база місцевих бюджетів та збільшено кількість платежів, яка залишаться в повному розпорядженні місцевих бюджетів.
У 2012 році в програмі Бондар обіцяє запровадити державне регулювання мінімальної закупівельної вартості молока та іншої продукції, в 2014 році він знову дає цю обіцянку. Депутат не робить жодних кроків для реалізації свого зобов'язання. Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання закупівельної ціни на молоко і підтримки села» реєструють інші депутати, документ прийняли в першому читанні, але Бондар за нього не голосує.
Багато обіцянок Бондаря не виконані саме тому, що народний депутат не пропонує своїх законодавчих ініціатив для їх реалізації. Наприклад, балотуючись до Ради в 2014 році, він обіцяв ініціювати щорічне виділення до 5% бюджету України на енергомодернізацію. Але відповідний законопроект він не розробив. Така ситуація й із його програмною обіцянкою 2012 року обмежити імпорт м'яса, овочів та іншої сільськогосподарської продукції.
У програмі на вибори-2014 у Бондаря чітко написано: ініціювати законопроект, яким передбачено виділення 50 мільярдів гривень на програму переозброєння й забезпечити законодавчо фінансування Збройних сил України на рівні 5% ВВП. Уже традиційно своїх законопроектів нардеп не напрацював. Значне збільшення фінансування ЗСУ було передбачено в бюджетах на 2015 та 2016 року, але Бондар їх не підтримав. Він проголосував за бюджет-2017, в якому фінансування армії закладене на рівні 5% від ВВП. Але це сталося аж на третьому році його каденції.
Кандидат у президенти Бондар задекларував колекцію ікон і запонкиВіктор Бондар задекларував мільйони готівкою, квартиру в Одесі та житловий будинок під Києвом. А автомобіля в нього не було.
До парламенту Бондар проходив за одномандатними округами в Хмельницькій області й у програмі давав кілька обіцянок щодо його розвитку: збудувати фонтани, відремонтувати кінотеатри та бібліотеки, а також встановлювати спортивні майданчики. «Слову і Ділу» досі невідомо, як мажоритарник виконує ці обіцянки – на наші запити Бондар не відповідає.
Передвиборча програма Бондаря як кандидата в президенти розбита на десять основних тем: забезпечення зростання міжнародного авторитету України, запровадження нової моделі управління країною, забезпечення розвитку промисловості, реформування фіскальної системи та зниження податкового навантаження, енергетична політика та підвищення енергоефективності, розвиток інфраструктури, транспорту та будівництва, запровадження прозорої кредитно-фінансової політики, стимулювання розвитку аграрного сектора й підвищення якості життя селян, підвищення рівня соціального захисту та якості охорони здоров'я, розвиток освіти, культури, туризму.
Зокрема, Бондар хоче скоротити кількість народних депутатів до 250 осіб (відзначимо, що в 2012 році він обіцяв скоротити кількість парламентарів до ста) й скасувати недоторканність. Крім того, кандидат на президентську посаду обіцяє створити Міністерство промислової політики, яке відповідатиме за формування стратегії промислової політики й відродження галузі. Нагадаємо, що таке відомство існувало до березня 2014 року й було приєднане до Міністерства економічного розвитку.
Також у його планах зберегти мораторій на продаж сільськогосподарської землі, поки не будуть створені умови для відкриття ринку. Є й обіцянка створити умови для розвитку «зеленого» туризму, правда, в своїй програмі 2014 року він давав аналогічне запевнення. Своїх законопроектів Бондар не запропонував, а за законопроект «Про особисте селянське господарство» з розвитку сільського зеленого туризму не голосував.
Нагадаємо, про всіх кандидатів та їхні програми можна почитати в розділі «Вибори-2019». Там же можна ознайомитися з їхніми деклараціями в зручному форматі інфографіки.
Крім того, «Слово і Діло» щодня згадує, як кандидати в президенти-нардепи поточного скликання ВРУ голосували за законопроекти щодо суспільно важливих питань. Наприклад, днями ми писали, хто з них підтримував соцгарантії для постраждалих під час Революції Гідності, а хто – утримався, був відсутній або був проти.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»