Проти народу іменем народу. Колонка Леоніда Швеця

Читать на русском
Леонід Швецьполітичний оглядач

Не раз уже доводилося відзначати, що противники Петра Порошенка не створюють йому стільки проблем у президентській кампанії, скільки його партнери, союзники і попутники. Тільки став набирати обертів скандал з нахабним свавіллям в оборонній сфері, в який втягнуті старий партнер президента Олег Гладковський і рідна серцю «Ленінська кузня», як Конституційний суд пустив під укіс всю систему антикорупційних органів. Стаття Кримінального кодексу про незаконне збагачення чиновників визнана антиконституційною з подачі так званої великої коаліції: серед 59 народних депутатів, які звернулися до Конституційного суду, широко представлені БПП, «Народний фронт» і різні уламки Партії регіонів – від «Опоблоку» до депутатських груп «Відродження» і «Воля народу». Адже ми всі пам'ятаємо, як розшифровується абревіатура БПП?

Коли з'явилася програма Дениса Бігуса і Лесі Іванової, частина критиків висловила претензію, що недобре, мовляв, за місяць до виборів підкладати таку жирну свиню чинному президенту, скандал в оборонці грає на руку його суперникам. А на чию руку, питається, грає рішення Конституційного суду, що веде корумпованих чиновників від відповідальності? Восени 2016 року Україна була шокована, вперше з електронних декларацій дізнавшись про рівень добробуту державних осіб: одна справа здогадуватися, інша справа переконатися в нечуваній жадібності і жлобстві тих, хто примудряється на одну скромну зарплату вести спосіб життя циганського барона. При цьому країна значиться найбіднішою в Європі, випустивши вперед Молдову і Албанію. Це дуже болюча тема для українців, і нинішня, по суті, амністія державних злодюг – справжнісінький ляпас виборцям з боку влади. А влада у нас хто? Правильно.

Корупційні схеми в оборонному секторі: чи вдарить це по ПорошенкуГладковський звернувся до правоохоронних органів із заявою про перевірку оприлюднених у журналістському розслідуванні Bihus.Info фактів про незаконні оборудки при закупівлях в армії.

Як і у випадку з оборонкою, на Банковій заметушилися і пообіцяли терміново виправити Кримінальний кодекс, привівши його у відповідність до вимог Конституції, але, по-перше, це не ліквідує невиправних наслідків, завданих рішенням КС, по-друге, невідомо, скільки займе часу , по-третє, не факт, що поправлять. Крім того, очевидно продемонстрована розладнаність системи держуправління, на чолі якої стоїть Петро Порошенко: ніхто не прораховував, що це може боляче вдарити по ньому в найбільш невідповідний момент, або, чи не краще, всім було просто наплювати на його можливі проблеми, своя шкура дорожче, адже серед ініціаторів є ті, по кому Кримінальний кодекс давно плаче.

Окрема тема – Конституційний суд. Цей інститут назавжди в боргу перед українським народом. 30 вересня 2010 представники суддівської еліти країни скасували конституційну реформу 2004 року і наділили Віктора Януковича повноваженнями Кучми. Вони навіть не намагалися побудувати юридичну барикаду на шляху узурпації влади злодіями, просто вигідно продали свою вищу правову компетенцію. Масну пляму на репутації органу, який покликаний бути бездоганним в своїх рішеннях, доведеться виводити десятиліттями, але там, схоже, моральними питаннями не заморочуються, діючи в звичних традиціях. Торпедувати і без того кволі результати антикорупційної боротьби останніх років – це воістину історичний вчинок зберігачів конституційної чистоти, букви і духу правових основ народовладдя.

Є якась зла іронія в тому, що картонні імітації змін немов спеціально почали валитися на голову Петра Порошенка в останні тижні перед виборами. Якщо Україна хоче справжніх змін, починати доведеться з нуля, компроміси якщо і працюють, то тільки на реванш. П'яти років було досить, щоб в цьому не залишилося сумнівів.

Леонід Швець, спеціально для «Слова і Діла»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...