Соціологи мало не щотижня оприлюднюють різноманітні дослідження щодо електоральних вподобань українців. Ця інформація розходиться, як гарячі пиріжки, однак мало хто звертає увагу на інші масиви даних – настрої українців та портрет пересічного виборця.
Саме ця інформація й мала б найбільше турбувати виборчі штаби. Безумовно, розробляючи месиджі й свою передвиборчу кампанію, політики часто звертаються до соціологів із запитом на проведення «закритих» досліджень. Адже саме такі опитування та фокус-групи можуть дати найкраще уявлення про те, якими мотивами керуватиметься виборці під час ухвалення того чи іншого рішення.
Щоправда, такі запити суспільства часто не враховуються багатьма політиками, які бажають перш за все отримати хороший результат на виборах, а не знайти нових прихильників чи однодумців. Саме тому ми часто чуємо кліше про те, що люди голосують не розумом, а шлунком, голосують переважно люди старшого покоління, а в певних регіонах країни громадяни відвідують вибори краще, ніж в інших.
Що найбільше турбуватиме виборців у 2019 році? Та які верстви населення найактивніше братимуть участь у виборах?
Бідність, війна та корупція
Українці переживають два найбільших страхи – продовження війни та бідність. Хоча соціологи фіксують тренд на зниження цієї тенденції. Так, згідно з результатами опитування КМІС, улітку 2018 року 67,2% опитаних назвали головною проблемою війну на сході України. Цей показник був вищим у попередні два роки: в 2016 році так вважали 71,5% респондентів, у 2017-му – 71,1%.
Як за допомогою соціології вдається маніпулювати виборцями?На президентських виборах українці готові віддати за шоумена Володимира Зеленського найбільшу кількість голосів.
Згідно з даними того ж опитування, проблема низького рівня життя турбує 54% опитаних респондентів, хоча в попередні роки цей показник був вищим: у 2016-му – 60,4%, а в 2017-му – 59,9%.
Ще одна топ-проблема, яку найчастіше називають українці соціологам, – корупція. Так, згідно з дослідженням, проведеним Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова восени 2018 року, для 91% українців корупція була серйозною проблемою, причому 61% опитаних були переконані в тому, що це найсерйозніша проблема, яка заважає розвитку країни.
Якраз із проблемою корупції все навпаки – з роками дедалі більше опитаних респондентів визнають її деструктивний вплив на українське суспільство. І саме на тему боротьби з корупцією, за даними соціологів, українці найбільше звертатимуть увагу під час визначення своїх вподобань щодо того чи іншого кандидата в президенти.
Нарешті, вже цього року соціологи запитали респондентів про загальні настрої – чи правильним шляхом рухається Україна. Так, згідно з результатами соціологічного дослідження, проведеного чотирма соціологічними компаніями в січні 2019-го, 73% українців вважають, що країна рухається в неправильному напрямку. При цьому найбільше песимізму щодо розвитку стану речей у країні висловлювали мешканці південно-східних областей та Донбасу, відносно менше – Галичини.
Більшість опитаних (67%) вважають, що Україні не вистачає миру, 40% вважають, що державі найбільше не вистачає стабільності, 37% – порядку, 34% – достатку, 31% – розвитку, по 28-30% – єдності та справедливості.
Крім того, за останній рік соціологи фіксували зростання запиту на появу так званої «сильної руки».
Зростання популізму та «нові обличчя»
Найбільша зміна в електоральних настроях українців – зростання запиту на появу так званих «нових політиків». Саме з цим пов’язане зростання рейтингів шоумена Володимира Зеленського, який, за даними кількох останніх соціологічних опитувань, має шанси вийти до другого туру президентських виборів. Ще наприкінці 2018-го інтригою було те, чи балотуватиметься в президенти співак Святослав Вакарчук, якому соціологічні заміри також показували високу підтримку серед громадян, особливо молоді.
Чому вибори президента стануть рекордними за кількістю кандидатів?Центральна виборча комісія України о 00.00 4 лютого завершила прийом документів від кандидатів у президенти на вибори, які відбудуться 31 березня.
Однак політологи вже піддали сумнівам подібні прагнення українців. Адже йдеться скоріше не про нову якість політики, а про втому від старих методів керування, корупції та деструктиву. Насправді, поки жоден із «нових облич» у політичному вимірі не запропонував широкомасштабну дискусію довкола того, якою ж має бути нова якість політики. І який сенс потрібно вкладати в це словосполучення.
Натомість на тлі розчарування діями політиків, які перебувають у владі останні 5 років, зросла частка громадян, готових повірити в обіцянки, які виконати неможливо. Завдяки цьому зростає прихильність до політиків-популістів, і це ще одна риса електорального портрету сучасного українського виборця.
Ще одна небезпечна тенденція – готовність виборців сприймати факт підкупу як адекватну систему взаємодії між політиками та громадянами. Продовольчі набори, різноманітна діяльність благодійних фондів кандидатів та так звані «мережі» із залучення в агітатори – ці три інструменти використуватимуть кандидати, які намагатимуться залучити виборців до голосування.
Хто піде на вибори?
Найголовніше запитання: а хто саме прийде голосувати на виборчі дільниці? Кого буде більше – пенсіонерів, молоді чи людей середнього віку?
Щодо відсотку явки на найближчих президентських виборах думки соціологів розділилися. Одні вважають, що вона буде на рівні 2014 року, тобто 59,5%, інші – що буде значно вищою й досягне позначки в діапазоні 65-70%. У січні спільне соціологічне опитування чотирьох соціологічних компаній зафіксувало, що готовність взяти участь у виборах 31 березня 2019 року висловлюють 81% опитаних респондентів. Це високий показник, який показує, що явка таки й справді може бути вищою за 2014 рік.
Вибори-2019: що показала соціологія та чому Зеленський опинився в лідерахНа майбутніх виборах українці готові віддати за Володимира Зеленського найбільшу кількість голосів. Порошенко – на другому місці, а Тимошенко – на третьому.
Висока явка – позитивний фактор для легітимізації виборів у країні. Що більше людей прийдуть на виборчі дільниці й проголосують, то менше можливостей буде для фальсифікацій, вважають експерти. Зрештою, аж такої прямої залежності між високою явкою та рівнем фальсифікацій немає.
Більшість політологів переконані, що цього року відсоток участі молоді й людей середнього віку у голосуванні буде вищим, утім, виборці старших вікових груп усе одно голосуватимуть системніше й доходитимуть до виборчих дільниць частіше.
Загалом, у найближчих президентських виборах можуть узяти участь близько 23 мільйонів виборців. Більш ніж половину з них становлять пенсіонери – це 12-13 мільйонів громадян. Імовірно, саме ця вікова група найактивніше братиме участь у виборах, і саме в ній найбільша частка прихильників популізму.
Близько 5-6 мільйонів громадян зайняті в реальному секторі економіки, 3 мільйони осіб – бюджетники, майже 2 мільйони – економічно неактивні громадяни, 1,7 мільйона – студенти. Всі ці категорії можуть по-різному проголосувати під час виборів, однак найцікавіше для експертів питанн, наскільки вони будуть мотивовані взяти участь у другому турі президентських виборів.
Нарешті, експерти не можуть спрогнозувати, яка кількість внутрішніх переселенців та трудових мігрантів візьме участь у виборах. Потенційно, це мільйони виборців, які можуть вплинути на долю своєї країни. З іншого боку, для тих же ВПО процедура участі у виборах є додатковим демотиватором, який створить перешкоди для голосування.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»