Формувальна соціологія має декілька функцій. По-перше, показати загальну підтримку, вивести певного кандидата в контекст обговорення.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповіла політтехнолог, партнер компанії SIC Group Ukrainе, Member of International association of political consultants (IAPC) Катерина Одарченко.
«Наприклад, якби не соціологія та впізнаваність Зеленського, то хто б його серйозно обговорював? Формувальна соціологія може бути корисною для кандидата, але може й зашкодити. Працює це так: якщо комусь із кандидатів дають занадто високий рейтинг, то виборець, образно кажучи, може сформувати думку, що все одно переможе цей, то навіщо тоді йти на вибори», – зазначила Одарченко.
Формувальна соціологія, за її словами, якщо показує лідерство того чи іншого кандидата, то показує його на декілька відсотків вище.
«Однак не можна стверджувати, що всі дослідження, які публікують, є формувальними. Хоча є й такі», – додала вона.
Політтехнолог уточнила, що виходить так, що занадто високий рейтинг демотивує виборця.
Битва рейтингів: які технології з минулого можуть піти в хідМаніпуляції із соціологічними опитуваннями напередодні виборів почалися ще в 1994 році. Завдання – підштовхнути виборця проголосувати за потрібного кандидата.
«Якщо рейтинг занадто високий, то це демотивує виборця голосувати взагалі. Наприклад, якщо соціологія показує, що в одного кандидата 25%, а в іншого – 35%, то виборець бачить, що перевага 10%, і не йде на вибори. А коли показують, що в лідера на 2% більше, у виборця є мотив піти й підтримати свого кандидата, який має шанс. Чому Гриценко завжди програє? Як правило, виборець міркує, що, може, він і непоганий, але шансів немає, немає шансів організувати ефективну роботу. Тому так і відбувається», – пояснила Одарченко.
Своєю чергою доктор соціологічних наук, директор Дослідницького центру SPHERA Олександр Шульга зазначив, що однозначного лідера на сьогодні немає, оскільки відрив у межах статистичної похибки.
«Тут ідеться про політичний маркетинг. Кожен із кандидатів є своєрідною торговою маркою. Є намагання схилити до вибору тієї чи іншої ТМ. Соціологія – це більш глибокі речі. Рейтинги – частина політтехнології, щоб переконати виборців, що альтернативи немає, щоб мобілізувати одних, а інших, навпаки, віддалити, щоб вони не йшли на голосування. Саме так це працює», – підкреслив він.
Нагадаємо, на президентських виборах українці готові віддати за шоумена Володимира Зеленського найбільшу кількість голосів. Чинний президент Петро Порошенко опинився б на другому місці, а лідерка ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко – на третьому.
Більше про те, як соцопитування можуть впливати на електоральні настрої виборців, читайте в колонці Максима Кречетова «Битва рейтингів. Які технології з минулого можуть піти в хід».
Також ми писали, кого українці бачили майбутнім президентом у 2016-2018 роках.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»