Центральна виборча комісія України о 00:00 4 лютого завершила прийом документів від кандидатів у президенти на вибори, які відбудуться 31 березня. Наразі 28 заяв схвалені й 22 не прийняті з різних причин. Решта мають бути розглянуті до 8 лютого включно. 3 лютого – останній день для того, щоб подати до ЦВК необхідні документи. Цього дня документи подав чинний президент України Петро Порошенко. Крім нього, документи подали ще 16 осіб. Загалом, за весь період подачі документів 89 осіб виявили бажання стати кандидатами на посаду президента України. Це рекордно довгий виборчий список за останні 15 років. У 2004 році заявки на участь у президентських перегонах подали 26 кандидатів.
Політолог Василь Мокан констатував, що цього року дійсно безпрецедентна кількість кандидатів.
Він припустив, що їх буде близько чотирьох десятків, можливо, більше. Така кількість обумовлена тим, що точиться боротьба за представництво в дільничних виборчих комісіях, дуже багато кандидатів відіграють роль технічних.
«І навіть не стільки так званих кандидатів-спойлерів, завданням яких є виключно критика одного з рейтингових кандидатів, скільки банальна функція зареєструватися та делегувати від свого імені людей до окружних та дільничних виборчих комісій. Фактично, відбувається боротьба за більшість у цих комісіях. Причина в тому, що формула «не важливо, як голосують, важливо, як рахують» актуальна й на цих виборах», – зазначив Мокан.
На його думку, не варто говорити, що будуть масові фальсифікації, принаймні наочно демократичності виборчого процесу учасники дотримуватимуться. Цьому сприятиме перехресний контроль з боку кандидатів-опонентів. Безумовно, штаб Порошенка готується до дня виборів, так само, як це роблять штаби Зеленського й Тимошенко.
Кого українці бачили майбутнім президентом у 2016-2018 рокахПротягом останніх двох років в соціологічних рейтингах лідирувала Тимошенко, а Зеленський стрімко набрав прихильників, відтіснивши Порошенка на третє місце.
«Тобто сенс у тому, що вони намагатимуться контролювати один одного, щоб не було різноманітних схем – підкупу, довезенняв та фальсифікації результатів виборів і підрахунку голосів», – підкреслив він.
Однак, безумовно, якщо в того чи іншого кандидата буде більшість у виборчій дільниці, то «малювати» результати буде набагато легше, уточнив політолог.
«Тому зараз дуже багато кандидатів. Багато з них працюють в інтересах кандидатів-фаворитів, виконують технічну функцію й абсолютно не розраховують не те що на вихід до другого туру, а й узагалі на якийсь пристойний результат», – пояснив він.
Крім того, є частина кандидатів, які розглядають кампанію лише як складову виборчої кампанії на парламентські вибори, додав експерт.
«Тобто їхня мета – заявити про себе чи нагадати свої прізвище на всеукраїнському рівні, представити та розкручувати власний бренд задля участі в парламентських виборах. Це переважно або лідери політичних сил, або політики, які роблять собі зараз ім’я цим балотуванням для того, щоб спробувати потім привести себе та своїх соратників до парламенту», – акцентував він.
За його словами, реально є чотири-п’ять осіб, які можуть поборотися за вихід до другого туру. Другий тур вимагає від кандидата великих ресурсів – фінансових, кадрових, людських, медійних. Такі ресурси в повному обсязі, які дозволяють конкурувати, наразі мають лише двоє кандидатів – Порошенко й Тимошенко.
«Зеленський поки лише намагається вибудувати свою кампанію, намагається вести некласичну виборчу кампанію, яка не передбачає великого фінансування. Така кампанія має значно менші шанси, навіть попри популярність та впізнаваність Зеленського в країні», – резюмував Василь Мокан.
Нагадаємо, познайомитися з обіцянками всіх зареєстрованих раніше кандидатів та їхніми деклараціями можна на сайті «Слово і Діло» в розділі «Вибори».
«Слово і Діло» пропонує подивитись, як змінювалися електоральні настрої в країні протягом 2016-2018 років за версією трьох соціологічних груп.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»