ЄСПЛ повернув пріоритетний порядок розгляду справи Сенцова

Читать на русском
Страсбурзький суд повернув статус пріоритетної справі за скаргою українських політв'язнів в РФ Олега Сенцова та Олександра Кольченка.

Страсбурзький суд повернув статус пріоритетної справі за скаргою українських політв'язнів в РФ Олега Сенцова та Олександра Кольченка.

Як пише «Слово і Діло», про це повідомляє «РБК-Україна», посилаючись на Telegram-канал голови Міжнародної правозахисної групи «Агора» Павла Чикова.

Українські політв’язні в Росії: кого і за що утримує російська влада«Слово і Діло» зібрало всі найбільш відомі прізвища українських політичних в’язнів у Росії та показало, за якими звинуваченнями їх утримують на території сусідньої держави і в анексованому Криму.

За його словами, ЄСПЛ пізніше повідомить про подальший рух справи.

«Раніше ухвалене рішення про відкладення справи Олега Сенцова та Олександра Кольченка до розгляду міждержавної скарги України проти Росії скасоване. Справі повернули пріоритетний порядок розгляду», – сказав Чиков.

Нагадаємо, Міністерство юстиції РФ запропонувало Європейському суду з прав людини відкласти обмін документами за скаргою засудженого в Росії українського політв'язня Олега Сенцова.

4 жовтня 2018 року Європейський суд із прав людини взяв до розгляду позов незаконно засудженого до РФ українського режисера Олега Сенцова.

Зазначимо, Олег Сенцов у серпні 2015 року був засуджений у Росії до 20 років колонії за звинуваченням у «створенні терористичного угруповання» в окупованому Криму. Він відбуває покарання в колонії в Ямало-Ненецькому автономному окрузі в місті Лабитнангі. 14 травня 2018 року українець оголосив безстрокове голодування, вимагаючи звільнити всіх українських політв'язнів у РФ. Однак 5 жовтня Сенцов був змушений зупинити голодування в зв'язку із загрозою «насильницького годування».

Олександра Кольченка затримали в центрі окупованого Сімферополя 16 травня 2014 року, після чого перевезли до Москви. За версією російської сторони, його затримали за підозрою в причетності до вибухів біля пам'ятника Леніну в Сімферополі, до підпалів офісів «Російської громади Криму» та колишнього представництва Партії регіонів.

Сам Кольченко називав підпал двері офісу партії символічним жестом протесту й підкреслював, що в будинку нікого не було. 25 серпня 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд засудив Кольченка до 10 років позбавлення волі.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: