У нинішніх президентських перегонах збираються брати участь понад 20 претендентів на посаду глави держави. В багатьох досить низька підтримка виборців, а декого взагалі не включали до соцопитувань через низьку впізнаваність. Проте соціологи продовжують вивчати, за кого готові голосувати українці. Сьогодні «Слово і Діло» пропонує подивитись, як змінювались електоральні настрої в країні протягом 2016-2018 років за версією трьох соціологічних груп.
Ми взяли дослідження КМІС, SOCIS та групи «Рейтинг», що стосувалися тих респондентів, які визначилися й пішли б голосувати (імітація виборів).
У чинного президента України Петра Порошенка протягом двох років рейтинги падали, а потім трохи зростали, але при цьому були стабільно низькими. Якщо в 2016 році за нього готові були голосувати від 12,5 до 14,7% опитаних, то наприкінці 2018 року показники коливалися між 11,6 та 14,4%.
Вітчизняний Кувейт і захист ЛГБТ-спільноти: піар-теми тижня кандидатів у президентиАндрій Садовий обіцяє захищати ЛГБТ-спільноту, а Олег Ляшко – заборонити виробництво хутра.
Найвищий рейтинг із 2016 року був у Юлії Тимошенко. За неї в 2016 році готові були віддати голоси, за різними версіями опитувань, від 14,6 до 18,1% респондентів.
За Володимира Зеленського в листопаді минулого року зібралися голосувати від 12,5 до 14,6% учасників соцопитувань.
У межах 8% могли отримати Юрій Бойко, Олег Ляшко, Анатолій Гриценко. Найнижчий рейтинг був у Арсенія Яценюка, за якого готові були віддати свій голос близько 1% опитаних. А за даними останнього дослідження «Рейтингу», який проводився в грудні 2018 року, колишнього прем'єр-міністра на виборах підтримали б 0,6% опитаних.
Детальніше – на інфографіці.
Нагадаємо, ми писали про роль технічних кандидатів у президентських перегонах.
Також ми повідомляли, як виконують обіцянки потенційні кандидати в президенти.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»