Обіцянки країни чудес. Як працювала народний депутат Надія Савченко

Читать на русском
Савченко не голосувала за визнання РФ державою-агресором, відмовилася повернути Порошенко орден Героя України та збирається йти в президенти.
Надія Савченко

За рік до виборів час підбити підсумки роботи Верховної Ради VIII скликання й подивитись, як кожен окремо взятий народний депутат виконував те, що пообіцяв перед виборами, а також під час каденції. Щодня «Слово і Діло» аналізуватиме рівень відповідальності двох народних обранців, поки не пройдеться всім списком парламентарів. Причому рівень відповідальності нардепів наш портал відстежує з моменту їх вступу на посаду. Сьогодні ми розбирались, як працює Надія Савченко (позафракційна).

Савченко пройшла до Верховної Ради в листопаді 2014 року першим номером від «Батьківщини». Зараз нардеп перебуває в СІЗО за підозрою в підготовці державного перевороту. За даними реєстрації депутата за допомогою електронної системи, за чотири роки вона була присутня на 16% пленарних засідань. Тому й не дивно, що Надія Савченко виконала лише 6 обіцянок (15%) із 40, які вона дала виборцям.

Після звільнення з російської в'язниці Савченко взялася за питання звільнення військовополонених. У січні минулого року вона обіцяла оприлюднити списки військовополонених і зниклих безвісти, які вона отримала за результатами зустрічі в Мінську.

Списки українських полонених, які перебувають на окупованих територіях Донбасу, в Росії та окупованому Криму, нардеп оприлюднила 10 січня 2017 року на своїй офіційній сторінці в Facebook. Відзначимо, що в CБУ заявили про їх некоректність, тому що там є прізвища померлих людей, а також тих, хто вже звільнений із полону.

Як і обіцяла, Савченко спробувала взяти на поруки Володимира Рубана, якого звинувачують у тероризмі. Для цього вона звернулася до суду з клопотанням, яке було відхилене.

Два роки тому вона мала намір відправитися на переговори з Плотницьким та Захарченком до так званих «ЛНР» і «ДНР». Під час обговорення українського питання на засіданні ПАРЄ в жовтні 2016 року нардеп повідомила, що побувала на окупованій території й спілкувалася з тими, хто тримав її в полоні.

Через два місяці Савченко зустрілася з ватажками терористичних організацій «Л/ДНР» у Мінську. На прес-конференції 11 грудня, де вона підтвердила факт зустрічі, нардеп не пояснила навіщо вона проводилася.

У лютому 2017 року було оприлюднене відео, як Надія Савченко відвідала українських полонених на окупованій території Донецької області. За підсумками візиту вона зробила коротку заяву, в якій закликала лідерів Нормандського формату провести обмін всіх на всіх.

Не виконала нардеп обіцянку звернутися до Конституційного суду за роз'ясненням щодо скасування дії «закону Савченко» влітку 2017 року. За її словами, через ці зміни суд має застосовувати триступеневу систему зарахування попереднього терміну ув'язнення до основного. Для того, щоб надіслати до КСУ відповідне подання, Савченко має намір зібрати необхідні 45 підписів народних депутатів, які не підтримали законопроект про скасування «закону Савченко».

Як пояснила «Слову і Ділу» сама Савченко, вона не стала звертатися до КСУ, оскільки "суд заблокований". Нагадаємо, за «законом Савченко», перебування в СІЗО зараховувалося засудженим як «день за два», й завдяки цьому багато хто вийшов із СІЗО ще до вироку суду, як це сталося з організатором афери «Еліта-Центр» росіянином Шоховим, якому загрожував максимальний термін тюремного ув'язнення – 15 років, проте він провів у СІЗО 7,5 років і вийшов на волю, а незабаром втік з України.

Крім того, за «законом Савченко», можливість достроково вийти з в'язниці отримали 60 тисяч ув'язнених, які скоїли тяжкі та середньої тяжкості злочини. Тобто вбивці, грабіжники, ґвалтівники, злодії-рецидивісти. За іншими, менш соціально небезпечними видами кримінальних правопорушень суди, як правило, обирають більш м'який запобіжний захід.

Провалила Савченко передвиборчу обіцянку «Батьківщини» домогтися визнання Росії державою-агресором. У січні 2018 року Верховна Рада ухвалила закон про деокупацію Донбасу, де, зокрема, РФ визнавалася державою-агресором. При цьому Надія Савченко утрималася від голосування.

Запевнення Савченко, що вона готова повернути президенту України орден Героя України, також залишилося лише на словах. На запитання ведучої програми «Право на владу», чи готова Савченко повернути орден Героя України Порошенку, який, власне, й вручав їй високу нагороду, лише через те, що Савченко вважає, що нинішню владу потрібно змінити, нардеп заявила: «Та якби я могла його зустріти, бажано десь на вулиці, я б йому, звичайно, віддала (Зірку Героя України). Проблема в тому, що до президента не так легко потрапити й не кожен народний депутат туди вхожий».

Однак уже за тиждень Савченко заявила, що добровільно не відмовиться від зірки Героя України й мандата нардепа. Про це вона заявила з трибуни Верховної Ради під час розгляду питання про позбавлення її депутатської недоторканності.

Перебуваючи в СІЗО під арештом за підозрою в підготовці терактів і повалення державної влади, Савченко заявила, що продовжить голодування до того дня, поки не буде на волі.

«Я продовжую голодування до того дня, поки не буду на волі й не зможу повноцінно захищатися в судах та захищати себе, свою родину, своїх близьких та народ України, поки не зможу виконувати свою діяльність як народного депутата та політичну діяльність», – написала вона в записці 12 квітня 2018 року.

Наступного дня Савченко погодилася перервати голодування на 3 дні, щоб пройти допит на поліграфі. Про це повідомив її адвокат Олег Соловей. За словами Солов'я, Савченко вживатиме ті продукти, які дозволив у її стані вживати лікар ІТТ, 13, 14, 15 квітня, а 16 квітня продовжить участь у допиті на поліграфі. Він додав, що Савченко свій намір підтвердила відповідною заявою.

Савченко потрібно виконати ще 18 обіцянок, з яких 15 – із передвиборчої програми «Батьківщини». Незважаючи на те, що вона позиціонує себе як позафракційний нардеп, на момент обрання Савченко була в партії «Батьківщина», отже, має виконувати свої передвиборчі зобов'язання.

Серед таких запевнень – обіцянка знизити розмір єдиного соціального внеску до 15%, чого поки не відбулося. Також примарна доля обіцянки чотирирічної давнини – ліквідувати місцеві державні адміністрації. Влітку 2015 року лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко заявила, що фракція не голосуватиме за зміни до Конституції в частині децентралізації, оскільки не підтримує надання особливого статусу окупованим територіям.

Крім того, Савченко, йдучи на вибори, взяла на себе зобов'язання сприяти поверненню переселенців і відновленню зруйнованих міст.

Незадовго до свого арешту Савченко заявила, що балотуватиметься на посаду президента України. Поки Надія перебуває в СІЗО, збирати кошти для її реєстрації як кандидата в президенти готова її сестра Віра.

Подивитись, як виконують свої обіцянки інші нардепи, про яких ми писали раніше, можна в рубриці «Обіцянки країни чудес».

Ви можете також перевірити кількість обіцянок та якість їх виконання будь-яким політиком, скориставшись нашою відеоінструкцією.

Усі обіцянки чинних народних депутатів уже проаналізовані за методологією «Слова і Діла». Прочитати аналіз кожної обіцянки будь-якого нардепа можна в рубриці «Верховна Рада» в розділі «Політики».

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: