Курс України на ЄС та НАТО. Чи станемо ми ближчими до Європи?

Читать на русском
Володимир Воляполітичний експерт
Михайло Жернаковексперт з судової реформи і питань корупції

Бажання змінити Конституцію заради того, щоб закріпити курс України на НАТО та ЄС, – політична технологія, яка потрібна владі.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог-міжнародник Володимир Воля, оцінюючи наміри ВР закріпити курс на ЄС та НАТО в Конституції.

«Це рішення ні на що не впливає. Річ у тім, що перспектива вступу України до НАТО та ЄС залежить не від того, що ми напишемо в Конституції, а від низки інших факторів. По-перше, реформи в країні. По-друге, чи ті країни, які є членами НАТО вважатимуть досягнення України в реформуванні тих чи інших сфер достатніми для того, щоб прийняти Україну до НАТО», – зазначив Воля.

Важливі зміни не лише у військовій сфері, але й економічній, політичній, просування в боротьбі з корупцією, уточнив він.

Крім того, враховуватимуть також відсутність конфліктів і проблем із державами членами-НАТО та ЄС, додав експерт.

Тут важливо, щоб жодна країна не блокувала вступ України до НАТО та ЄС, а щодо України такі погрози висуває Угорщина, оскільки вважає, що є невирішені проблеми, які порушують права угорської меншини. При цьому не слід забувати про риторику Ващиковського з приводу того, що Україна з Бандерою до Європи не увійде, нагадав він.

«Так, Ващиковський вже залишив посаду, але ж влада в Польщі не змінилася. Це слід враховувати», – констатував Воля.

За його словами, серед країн, які можуть блокувати вступ України до НАТО та ЄС, не лише Угорщина. Таких дій можна чекати від РФ, Франції, Німеччини та Італії через геополітичні реалії.

«Окрім реформ, відсутності країн, які з політичних чи інших міркувань блокуватимуть процес наближення до Європи, потрібна позитивна оцінка діяльності української влади», – підкреслив він.

Ще один важливий аспект – доцільність для ЄС і НАТО такого розширення, наголосив він.

«Чи не заважатимуть внутрішні проблеми в НАТО та Європі розгляду питань про подальше розширення та включення України?», – резюмував Володимир Воля.

Як змінювалось українське законодавство щодо співпраці з НАТООкрім змін до Конституції, які запропонував внести президент задля незворотності курсу України на європейську і євроатлантичну інтеграцію, Рада вже ухвалила низку законопроектів щодо співпраці з НАТО.

Своєю чергою директор Фундації DEJURE, член ради РПР, доктор юридичних наук Михайло Жернаков звернув увагу, що майже всі країни ЄС змінювали, підлаштовували свою Конституцію для того, щоб увійти до складу, але закріплювати курс у Конституції не потрібно.

«Це безглуздо. Курс на євроінтеграцію проявляється в щоденній праці. Тобто щодня потрібно робити так, щоб практики державного управління в Україні були схожими на практики ЄС. Потрібно змінювати закони, ставлення, органи державної влади, а не закріплювати знову на словах свої наміри. Це вже, мабуть, наша досить дивна унікальність, тому що в будь-якій країні при здоровому глузді таке не спаде на думку», – пояснив він.

Якщо щось задекларувати, то ніби й гірше не буде, але питання в тому, для чого це робити, зазначив експерт.

«Для невідворотності? То завтра може бути, наприклад, інша конституційна більшість у парламенті, й нічого ми з цим зробити не зможемо. Ну, змінять знову Конституцію. Проте Конституція – це не іграшка, щоб гратися таким чином», – підкреслив Жернаков.

Нагадаємо, аналітики порталу з’ясували, як змінювалось українське законодавство щодо співпраці з НАТО.

24 березня 2018 року глава держави пообіцяв найближчим часом ініціювати внесення змін до Конституції щодо закріплення стратегічної мети розвитку держави – членства в Євросоюзі та НАТО.

Також віце-прем'єр із питань євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе прокоментувала пропозиції змін до Конституції. Повне інтерв'ю – на нашому порталі.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.