Національне антикорупційне бюро України спростувало заяву головного рабина України та Києва Моше Реувен Асмана про незаконне стеження за синагогою в столиці. За словами рабина, для спостереження використовувалися автомобілі з підробленими номерами, а в приміщеннях синагоги були виявлені «жучки». Чому НАБУ часто фігурує в таких скандалах та чи можна цьому якось зарадити, «Слово і Діло» розпитало експерта з конституційного права Олександра Москалюка.
На думку юриста, НАБУ справді дуже часто зловживає своїми повноваженнями й це не перший випадок, коли його працівники потрапляють в епіцентр скандалу.
«НАБУ зробили такою священною коровою, яку начебто не можна критикувати. Так не має бути», – зазначив він, додавши, що відомство досить часто намагається відкривати кримінальне провадження з достатньо сумнівними звинуваченнями, а потім закриває їх.
«Яскравий приклад – відкриття провадження через неправильне подання декларації міністром юстиції Павлом Петренком, буцімто через те, що він не вказав у документі свою племінницю. Але насправді він і не мав робити цього, адже племінниця не є членом його родини», – пояснив Москалюк.
Луценко розповів, скількох осіб незаконно прослуховувало НАБУЛуценко заявив, що щодо трохи менш ніж 100 осіб була знята інформація працівниками НАБУ без належного дозволу суду.
Експерт зауважив, що в НАБУ свої невдачі пояснюють двома причинами: по-перше, в Україні ще не створений Антикорупційний суд, а, по-друге, неможливість самостійно проводити будь-які негласні слідчі дії, те ж прослуховування чи відеофіксацію.
«Згідно із законодавством, правоохоронці можуть проводити негласні слідчі дії, лише коли існує підозра у скоєнні тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Тоді потрібно отримати дозвіл суду. Просто так прослуховувати особу не можна. До того ж інформація, яка здобувається під час таких слідчих дій, не може використовуватися інакше, ніж у межах кримінального провадження», – пояснив він.
Тобто вся інформація приватного чи особистого характеру має знищуватися слідством, а не потрапляти до ЗМІ.
«Так було з Холодницьким, коли потім щодо нього ухвалювала рішення Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, фактично використовуючи інформацію прослуховування, хоча вона не мала права робити це», – сказав Москалюк.
Експерт зазначив, що в Кримінальному кодексі передбачена відповідальність за порушення таємниці розслідування. Але часто, прикриваючись тим, що потрібно саджати корупціонерів, силовики нехтують нормами Кримінального процесуального законодавства.
«Їм, звичайно, складно працювати, але це не привід порушувати закон. Притягти до відповідальності працівників НАБУ за иакі порушення можна, але достатньо складно. Можна звернутися до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, якщо ми говоримо про прокуратуру. Але проблема в тому, що НАБУ створене як такий собі надорган і, по суті, його ніхто не контролює.
Згідно із законодавством мало бути два обмеження: Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Державне бюро розслідувань (ДБР), яке розслідує злочини, скоєні працівниками НАБУ. Але ДБР досі не функціонує як повноцінний орган, а щодо САП, то всі знають, які відносини між цими структурами», – відзначив Москалюк.
Нагадаємо, СБУ розслідує можливе незаконне використання НАБУ прослуховування САП.
Сам директор НАБУ Артем Ситник заявляв, що його телефон прослуховують, а його підлеглі затримували людей, які прослуховували відомство.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»