Ви ж такі розумники. Нові технології скандалогасіння. Колонка Леоніда Швеця

Читать на русском
Леонід Швецьполітичний оглядач

Якщо вам колись спаде на думку написати детективну історію, ви неминуче зіткнетеся з необхідністю якось вивести героя-детектива зі звичайних обставин. У нього має бути купа часу на розслідування й достатньо коштів, щоб відчувати себе при цьому незалежно. Вузькі межі повсякденної рутини й звичайної платні дуже сковують сюжет, сильно не розвернешся.

Раніше з цієї ситуації автори виходили, наділяючи персонажа статусом забезпеченого джентльмена, на кшталт Шерлока Холмса, чи взагалі аристократичним титулом, як у випадку з лордом Пітером Уімзі авторства Дороті Сеєрс. Потім епоха загальної зайнятості змусила шукати інші варіанти. Сценаристи серіалу «Життя як вирок» придумали історію про те, як їхній герой-поліцейський Чарлі Круз, блискуче зіграний Деміаном Льюїсом, за помилковим вироком отримує 12-річний термін. Коли з'ясовується його невинуватість, він отримує багатомільйонну компенсацію, але повертається на роботу до поліції Лос-Анджелеса, будучи вже дуже багатою людиною. Звичайно ж, це дає йому додаткові можливості. Улюблений персонаж Джона Сенфорда, який написав десятки бестселерів, Лукас Девенпорт, зробив собі статок, продавши за шалені гроші свою компанію, яка створювала комп'ютерний софт. Тепер у нього абсолютно особливий статус і авторитет у поліцейському середовищі, де він хизується в дорогих модельних речах, роз'їжджає на «Порше» й, зрозуміло, досить сміливий у відносинах із керівництвом.

Цінності полковника Семочка та його цінність. Колонка Леоніда ШвецяПоки всі сміялися над історією російських ГРУшників, яких відправили отруїти Скрипаля, в Україні відбулася не менш неприємна історія за участю першого заступника голови зовнішньої розвідки.

Словом, із читачем потрібно якось порозумітися, чому герою дозволено те, що не дозволено іншим. Але це з читачем, і там, а тут, в Україні, з громадянами, так виходить, зовсім не потрібно пояснювати, хоча документальний детектив розгортається приголомшливий. Скоро два тижні, як з'явився сюжет у програмі «Наші гроші» про те, що перший заступник голови Служби зовнішньої розвідки Сергій Семочко має елітну нерухомість на багато мільйонів доларів, його діти запросто літають у справах на блакитному вертольоті, й, схоже, сім'я пов'язана з Росією узами громадянства, це щонайменше. Тут би й кинутися СЗР, СБУ та самому головнокомандувачу в прямий ефір із поясненнями, що ж відбулося насправді, заспокоюючи приголомшену громадськість. Одна з ключових посад у системі національної безпеки в руках потенційного шпигуна й, схоже, відкритого корупціонера. Як таке могло статися?

З якого боку не глянь, скандал епічних масштабів. Влада ж вирішили діяти, ніби нічого особливого не сталося, напевно, сподіваючись, що їхня демонстративна байдужість поступово передасться громадськості, яка поступово також заспокоїться й відчепиться. Чомусь нікому не спало на думку, що така тактика лише підвищує тривогу й породжує нові запитання: чому Сергія Семочка вирішили покривати? Вони там усі такі? Кому й чим загрожує його швидке усунення та публічне розслідування кар'єрного просування та матеріального збагачення? Епізод, нехай і кричущий, з окремим керівником спецслужб на очах перетворився на історію про дивну поведінку військово-політичного керівництва країни в ситуації військового протистояння. Уявіть собі щось таке в ситуації, наприклад, із заступником голови британської розвідки MI6. Острів би не мовчав, преса втомилася б обговорювати відставки.

НАБУ розслідує можливе незаконне збагачення розвідника СемочкаУ Національному бюро відкрили справу за журналістським сюжетом про першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки.

Глуху тишу навколо справи Семочка порушують окремі інформаційні сплески, які лише підсилюють подив. То через блогера Анну Оскоміну президент повідомив, що Сергій Семочко офіцер дивовижних якостей, чого не можна сказати про «небездоганних» журналістів-розслідувачів. При цьому результатів журналістського розслідування заперечувати не став. А ось тепер надійшла відповідь із СБУ на запит голови експертної організації StateWatch Гліба Канєвського, якому офіційно написали, що департамент контррозвідки СБУ не проводив перевірки інформації, оприлюдненої ЗМІ, про власність і наявність російського громадянства в членів сім'ї першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки. Напевно, визнання, що контррозвідка вирішила ніяк не реагувати, має вселити громадянам упевненість: їхній спокій охороняють справжні професіонали. До речі, там же не самі вирішили не сіпатися, це згори так наказали, не інакше. Хоча Порошенко запевнив Оскоміну, ніби перевірка йде. Хто тоді її здійснює, та чи здійснюється вона взагалі?

Влада не вперше займає позицію невірного чоловіка з анекдоту, який відмахується від запитання дружини, де він провів ніч: «Ну, ти ж у мене така розумниця, придумай щось сама». Громадяни й придумують. Тільки не варто потім дивуватися, звідки беруться дикі історії про угоду Банкової з Кремлем. Непояснюваних фактів не існує, є безглузді й дуже неприємні пояснення. І нехай мовчазні нарікають на тих, хто домислює.

Леонід Швець, спеціально для «Слова і Діла»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...
Загрузка...