Штрафами ситуацію не вирішити. Врегулювати питання можна, але для цього в Україні мають бути створені мовні комісії.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів медіаконсультант Олександр Піддубний, оцінюючи дискусії та розгляд чотирьох проектів законів про мову.
У нас є заборона паління в громадському транспорті чи інших місцях, але навіть якщо хтось палитиме, оштрафувати таку особу буде майже нереально, зазначив експерт.
«Аналогічно й у ситуації, коли в громадських закладах особа звертається до відвідувача російською мовою. Це неможливо довести. Тому норми про покарання й штрафи за російську мову в українських громадських закладах не працюватимуть. Закладати її недоцільно. Це викличе лише негативне ставлення російськомовних до українськомовних. Це сприйматиметься як певний примус», – підкреслив Піддубний.
За його словами, ситуацію з мовним контролем можна й потрібно унормувати, наприклад, за допомогою мовних комісій.
Медіаконсультант пояснив, що потрібно передбачити на законодавчому рівні запровадження мовних комісій, які мають право, не оголошуючи про свої наміри, здійснити перевірки й стежитимуть за дотриманням мовного законодавства.
«Це має стосуватися широкого кола, не лише персоналу обслуговування в закладах громадського харчування чи інших громадських закладах. Це має стосуватися в тому числі рекламних вивісок, плакатів, назв фірм, магазинів тощо», – уточнив він.
Як політики грають на мовному питанні та до чого це призведе?ВР має намір цього пленарного тижня розглянути в першому читанні чотири проекти законів про мову. Про мовне питання поговорили з експертами.
Експерт звернув увагу, що нерідко в містах України реклама на вулицях може бути російською мовою.
«Це також слід унормувати на користь української мови. В цій ситуації гарним є приклад Польщі. Там жорстке законодавство й механізм перевірки. Там навіть якщо є допис англійською мовою, то меншим шрифтом, і обов’язково має бути польський варіант», – акцентував він.
Усі норми давно створені, вони працюють, наприклад, у Балтійських країнах, тому варто запозичити цей досвід, наголосив фахівець.
Інша площина стосується державних посадовців, чиновників, адже в нас, наприклад, очільник МВС вважає запитання про те, чому він не спілкується українською, провокативним, додав експерт.
На його думку, представники Кабміну, міністри, чиновники мають бути законодавчо зобов’язані спілкуватися українською мовою.
«Мають бути позови до суду й вимога до відповідних судових органах звільнення з посади за недотримання мовного законодавства. Це може спрацювати. Іншого механізму поки не має. Бо навіть інформація в медіа про недотримання мовного законодавства мала би спонукати чиновників або виконувати його або йти з посади. Однак українські реалії інші», – резюмував Олександр Піддубний.
Що українські політики обіцяють з приводу мовного питання – в нашому огляді.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»