Як політики грають на мовному питанні та до чого це призведе?

Читать на русском
Ігор Петренкоексперт МЦПД

По-перше, мовне питання, враховуючи дані соцопитувань, для українського суспільства не на першому місці. Питання добробуту, миру, заробітних плат більше турбують населення. Однак чомусь мовне питання виходить на перший план.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог Ігор Петренко, оцінюючи мовне питання в Україні та намір ВР розглянути в першому читанні чотири проекти законів про мову.

«Знову актуалізували мовне питання. Все через те, що частина політиків – команда президента й частково НФ – грають виключно на тих питаннях, які знаходять гарний відгук саме в їхнього електорату й не потребують серйозної ґрунтовної роботи, складних рішень, реформ, які на початку завжди непрості, а лише потім дають певні результати. Тому порушилися питання помісної церкви, мови, вступу до ЄС і НАТО, хоча економічні проблеми є набагато важливішими», – зазначив Петренко.

Чи були в нас великі проблеми з мовою до закону Ківалова-Колесніченка? Складно сказати, що українську мову якось утискали. В Україні досить чітко закріплена українська мова, уточнив він.

«Можна було б просто посилити відповідальність для посадовців чи тих, хто отримує українське громадянство. Нехай би була системна перевірка, можливо, на основі блокчейну. Звичайно, людина має вивчати й знати українську мову. Наприклад, деякі посадовці, що апелюють до мовного питання, самі не дуже добре володіють українською мовою», – додав експерт.

Звичайно, напередодні виборів у цьому є політичний мотив, адже нічого не заважало вирішувати такі питання раніше, підкреслив він.

На його думку, в ситуації, в якій опинилась Україна, коли наше суспільство й так розколоте, апелювання до категорій Сходу-Заходу та російськомовних-україномовних не дуже хороше для суспільства.

Найкращий шлях – не зачіпати чутливих питань мови та віри доти, доки рівень суспільної напруги не знизиться.

Слід виходити з базису – українська мова є державною, інших немає. Згідно з Конституцією та нормативними документами, ми маємо забезпечити розвиток мов меншин. Однак ухвалювати закони на протиставлення, на кшталт «Геть від Москви», не зовсім вдала позиція, акцентував політолог.

«Так, у нас є російськомовні громадяни. Так історично склалось. Однак слід робити заходи, які би заохочували вивчати українську мову, а не йти шляхом заборон чи формування посилу, що російськомовні громадяни погані, адже таким чином Путіна підтримують. Це політична гра, яка в ситуації соціальної напруги є поганою. Є величезна недовіра до інститутів влади, а якщо посилювати суспільний розкол, усе може закінчитися вибухом», – пояснив він.

За його словами, немає нічого поганого в тому, щоб була державна мова українська й закріплені інші мови. Це більш прогресивний рух. Гра в націоналізм, протистояння, намагання копирсатися в історичних мотивах, пошуки ворога нічого доброго не принесе.

Що українські політики обіцяють з приводу мовного питанняУ світі відзначають Міжнародний день рідної мови. З цього приводу Слово і Діло зібрало обіцянки політиків щодо мовного питання.

Україна сама відчуває негатив з боку, наприклад, Польщі, адже в них своя історична правда, наголосив експерт.

«Тому державна мова має бути одна – виключно українська, всі громадяни України мають знати її, для посадових осіб це зобов’язання, але для інших громадян потрібно йти шляхом заохочення, а не заборон. Все інше може призвести до соціального розколу. Питання мови та віри дуже чутливі. Навряд чи під час виборів їх узагалі слід порушувати. Це доречно за умови довіри до влади, суспільної підтримки. Виходити потрібно з державних інтересів, а не інтересів власного електорального поля», – резюмував Ігор Петренко.

Що українські політики обіцяють з приводу мовного питання – в нашому огляді.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...