Томос, НАТО та IKEA: про що ще забув сказати Порошенко

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Період підготовки до виборів політтехнологи часто називають «конструктором віртуальної реальності». У кілька місяців до початку старту передвиборчої кампанії штаби кандидатів вибирають найбільш зрозумілі для свого електорату теми та слогани, підлаштовують, чи то пак «конструюють» медійне поле такими наборами образів, які можна було б потім вдало «продати» виборцям як успіхи та досягнення.

Хоча дуже часто саме цих смислів у віртуальній передвиборчій реальності якраз і не вистачає. В епоху постмодерну загальновідомим став термін «симулякр» – копія того об’єкта, якого насправді не існує, але про який весь час говорять із серйозним виразом обличчя.

Українська політика просякнута симулякрами. Втім, це зовсім не означає, що вони повністю замінили справжні смисли. Тим паче, що сам виборець не зможе розпізнати справжнє від несправжнього. Саме під час передвиборчої кампанії найкраще видно усі прогалини, успіхи та невдачі кандидатів. Адже вони не просто пропонують купити свій концепт дійсності електорату, але й конкурують між собою. А коли є конкуренція, існує й поле для розчарувань та викриттів.

Формує свою нову передвиборчу дійсність і чинний президент Петро Порошенко. Те, що його команда вже активно розпочала передвиборчу кампанію, не викликає сумнівів. Щоправда, уважний спостерігач може помітити невідповідність досягнень нинішнього Порошенка із задекларованими цілями та обіцянками Петра Порошенка зразка червня 2014-го. Це не означає, що досягнень немає, однак було б правильно зробити кілька ремарок у порівнянні цих двох образів. Звісно, з поправкою на передвиборчу кампанію.

Гра зі смислами

Свою передвиборчу кампанію Петро Порошенко розпочав із дуже сильного кроку – вибачився за обіцянку, яку не зміг виконати. Йдеться про заяву в травні 2014-го, коли ще кандидат у президенти Петро Порошенко пообіцяв закінчити АТО на Донбасі протягом кількох годин.

Склянка наполовину повна/порожня. Скільки обіцянок президента залишаються невиконаними за рік до виборів?Скільки обіцянок ще має виконати президент за рік до виборів та чи вдалося Порошенку зробити так, щоб українці почали жити по-новому.

Уже через 4 роки він визнав, що зробив помилку. «Я шкодую, що породив завищені очікування. Щиро перепрошую, що дав надію, яка не збулася. Прикро, що дав обіцянку, яка не справдилася. Прошу за це вибачення. Це для мене серйозний урок обережного й відповідального ставлення до своїх слів та обіцянок», – підкреслив глава держави.

Такі камінг-аути дають політику простір для маневру, який має бути використаний із користю. Позитиву кампанії чинного президента додають добрі сигнали з Константинополя щодо отримання томосу про автокефалію Української православної церкви. Щоправда, ця новина є сама по собі класичним прикладом симулякра, завдяки якому й будується позитивний імідж Петра Порошенка як кандидата в президенти на другий термін. Річ у тім, що ані приблизної дати надання томосу, ані інформації про те, чим завершиться дискусія довкола створення Єдиної помісної церкви, поки ніхто не знає.

Так само маніпулятивною за своєю суттю є заява про необхідність закріплення в Конституції прагнення України до вступу до НАТО та ЄС. Звісно, самі по собі ці дві цілі є важливими для нашої держави, хоча в суспільстві й досі тривають дискусії щодо можливості приєднатися до військово-політичного блоку НАТО. Однак сама декларативність цих тез із вуст президента наприкінці своєї каденції виглядає, м’яко кажучи, запізнілою реакцією. Адже в глави держави є всі необхідні важелі для втілення в життя конкретних кроків щодо євроінтеграції та приєднання до НАТО. Як досвідчений політик Петро Порошенко не може не знати, що зміни до Конституції потребують узгодження та проходження тривалих процедур. До того ж вони мають бути ухвалені 2/3 народних депутатів від складу парламенту. Звісно, чи варто згадувати, що Верховна Рада 8-го скликання просто процедурно не може цього зробити?

Нарешті, саме президент цими днями став одним із н’юзмейкерів щодо довгоочікуваної багатьма українцями події – відкриття магазину IKEA в столиці. Щоправда, магазин відкриється лише в 2019 році, а точної дати ніхто поки не називає. Загалом відкриття магазину меблів легендарного швецького бренду й справді є знаковою подією, втім, назвати це проривом у залученні іноземних інвесторів поки що складно. Адже минулого року Україні вдалося залучити лише 2,3 мільярда доларів прямих іноземних інвестицій. Тоді як українські заробітчани переказали додому 9,3 мільярда доларів.

Неоране поле

Найсклвдніше для пропрезидентської команди буде пояснити невиконану частину своїх обіцянок, яких накопичилося чимало. І просто попросити вибачення буде недостатньо. Потрібні реальні рішення й результати.

Як змінювалась електоральна підтримка Порошенка за роки президентстваСлово і Діло аналізувало, як змінювався рейтинг президента України Петра Порошенка в 2014-2017 роках.

Дані одразу кількох соціологічних опитувань громадської думки, які проводилися влітку цього року, визначають три проблеми, які найбільше турбують українців. Серед них – можливість вирішення воєнного конфлікту на Донбасі, високий рівень корупції, а також низький рівень промислового виробництва й безробіття. По суті, це саме ті питання, якими і Верховна Рада, і президент України мали б зайнятися в першу чергу.

Вочевидь, суттєвих успіхів у цих сферах немає. Найбільш перспективна тема, на якій чинний президент міг би сфокусуватися, – подолання корупції. Принаймні саме зараз ГПУ розпочинає чергову серію гучних справ щодо народних депутатів та чиновників. Імовірно, такі кроки спрямовані саме на задоволення запиту суспільства щодо неподоланої й процвітаючої корупції.

Окрім питань щодо боротьби із корупцією, в суспільстві доволі гостро сприймають відсутність результатів розслідувань та покарань винних у вбивствах і подіях, які сталися взимку 2013-2014 років. До того ж ідеться про розкриття й пізніших гучних вбивств журналістів, волонтерів, нещодавніх нападів на громадських активістів. Окрема тема – покарання «мажорів» за кермом, які вбивають людей на українських дорогах. Це також питання, які потребують відповідей не лише в переддень виборів, а вже давно.

Президентові закидатимуть і відсутність успіхів у процесі деолігархізації та подолання клановості системи управління й господарювання в економіці.

Низка питань стосуватиметься й невиконаних обіцянок щодо проектування й створення умов для появи соціальних ліфтів. Слушні претензії викликає відсутність виборчої реформи. І якщо формально це питання можна вважати більшою провиною парламенту, то ситуація зі зміною складу ЦВК – вже загальною чорною плямою на репутації як пропрезидентської партії, так і самого Петра Порошенка.

Немає також результатів у питанні зняття депутатської недоторканності, ухвалення закону про імпічмент та окремого закону про опозицію. Така ж ситуація з ухваленням нового закону про всеукраїнський референдум. Щодо необхідності встановлення порядку в цих сферах сам чинний глава держави неодноразово висловлював свою рішучу позицію.

Портфоліо позитиву

Варто наголосити й на здобутках президента. Наприклад, був запущений процес децентралізації, виконана обіцянка щодо проведення двотурових виборів міських голів, відновлена обороноздатність країни, значні зусилля приділяються реформуванню армії.

Не «рошеном» єдиним. Як Порошенко виконує обіцянки, дані в статусі президентаДо президентських виборів в Україні залишився рік. Слово і Діло аналізує, як виконував обіцянки нинішній глава держави Петро Порошенко.

Окремим блоком можна відзначити запуск низки антикорупційних органів, механізму електронного декларування. В гуманітарній політиці – запуск процесу декомунізації та початок реформування освіти.

В зовнішній політиці, звісно, запровадження безвізового режиму з ЄС. Також варто відзначити низку кроків щодо енергетичної незалежності України, забезпечення доступу української продукції на світові ринки. Звісно, всі ці здобутки можна було б приписати й уряду та парламенту, втім, саме завдяки політичній волі президента ці процеси вдалося бодай запустити.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...