27-ма річниця незалежності: чи стала Україна успішнішою й вільною

Читать на русском
Микола Давидюкполітолог
Олексій Якубінполітолог

24 серпня Україна відзначає свій 27-й День незалежності – державне свято на честь ухвалення Верховною Радою УРСР «Акту проголошення незалежності України», що вважається датою утворення держави Україна в сучасному вигляді. 1991 року в Україні розпочалася нова епоха, й за цей час країна багато чого досягла, але й зіткнулася з новими викликами та проблемами.

Політолог Микола Давидюк назвав дуже важливим те, що за 27 років незалежності в нас кристалізувалося саме розуміння незалежності, тому що для багатьох українців цей день міг бути просто звичайним святом.

Національна ідентичність

«Сьогодні прапор і літаки, що летять у небі під час параду, символізують незалежність. Глибоке розуміння незалежності вже є, причому десь на рівні французів, італійців, англійців, старих європейських націй. Не у всіх пострадянських республік після років колонізації кристалізувалося таке розуміння незалежності», – зазначив Давидюк.

Останні роки, починаючи з 2013-го, це саме той час, коли, напевно, народилася нація, коли люди почали захищати свою державу – кордон, прапор, суверенітет.

«Люди показали, що не віддадуть свою історію. Боротьба за історичну правду є вкрай показовою. Українці усвідомили свою ідентичність. Те, що українці пішли захищати свій кордон, пояснює народження нації», – констатував він.

Це добре відображає діалог двох німців із твору Довженка «Україна в огні» про те, що це країна, яка має прикметник «національний», але не має іменника «нація», нагадав політолог.

Єдина православна церква

Ще одна важлива річ – те, що Україна впритул наблизилася до вирішення церковного питання, додав він.

«Для держави, для якої історично православ'я завжди відігравало велику роль, це важливе питання. Скоріш за все, вирішиться воно вже найближчим часом. Те, що не змогли зробити в 1991 році, незабаром мають завершити», – уточнив експерт.

Ближче до Європи, але на півкроку

На його думку, Україна зробила поки лише півкроку назустріч, але ще не стала частиною повноцінної Європи. Мається на увазі членство в ЄС.

Добре було б, якби українські політики знайшли таку формулу, яка б допомогла нам приєднатися до ЄС, підкреслив політолог.

Порівнюючи вихідні дані Польщі, Румунії та Словаччини, Україна давно вже мала бути членом ЄС. Румунія за статистикою нас не обійшла, але вони вже 10 років у ЄС. Україна має завершити цей крок на третій десяток.

_«Безумовно, безвіз – це позитив. Люди багато побачили, побачать, зрозуміють якісь речі», - наголосив експерт.

Україна на шляху змін

Щодо менеджменту й державного управління, то цього не вистачає, щоб ми це поліпшення відчували, але загалом зрушення все одно позитивні, акцентував він

«Децентралізація – позитивний крок. Кошти пішли на місця. Цього не вистачало. Ми більше в цьому питанні були схожі на Радянський Союз, коли весь бюджет розділявся в Києві. Та ж Польща 20% залишає в Варшаві, решта йде в регіони. Румунія, країни Балтії – також. Тому цей процес для нас важливий», – пояснив експерт.

За його словами, регіони почнуть перебудовуватись, а це багато що змінить.

Від ProZorro до е-декларування

У частині держзакупівель є успіхи. Раніше держзакупівлі були за сімома замками, лише наближене коло мало доступ, додав він.

«Сьогодні люди можуть моніторити сайт, брати участь у тендерах, купувати або організовувати закупівлі для держави, проводити тендери. Це дуже позитивна річ і система ще себе покаже», – підкреслив політолог.

Е-декларування також багато чого змінило, уточнив він.

«Ми вперше ввели відповідальність за майно. З базою даних, яку вже почали збирати, ще попрацює нове керівництво НАЗК. Після першої зміни друге-третє коло принесе результат», – наголосив експерт.

На його думку, це одна з важливих речей, оскільки вже кількість суддів зменшилася на третину. Кількість чиновників – також, хабарники певною мірою вже обходять державну службу, звернув увагу Давидюк.

«Почалися зміни. Вони невеликі, але вже є. Тому в цьому є своя сила», – резюмував Микола Давидюк.

Боротьба з корупцією

Своєю чергою політолог Олексій Якубін зазначив, що в питанні боротьби з корупцією ситуація неоднозначна. В нас нібито й створені антикорупційні органи, на них витрачаються колосальні суми з бюджету, до них прикута увага, але їхні досягнення поки мінімальні.

Які новинки української військової техніки покажуть під час параду до Дня незалежностіХрещатиком проїдуться 58-тонна ракетна установка Богдана, ракетний комплекс Грім-2, здатний обдурити будь-яку ППО, та українські Верба й Вільха, що стріляють швидше за Град.

«Створення антикорупційної інфраструктури – не запорука боротьби з корупцією. Це не так. У нас ключова проблема не у формуванні інститутів і написанні законів. Закон написати добре можна, але покарання не стало невідворотним за злочин. У цьому вся суть. Тому в питанні боротьби з корупцією поки ми не повністю вільні», – підкреслив він.

Радянщина в минулому?

На його думку, за останні роки був запущений один із найневдаліших процесів – декомунізація. Може здатися, що Україна нарешті позбулася радянського минулого, хоча з іншого боку, хіба це не спроба заборонити ідеї?

Проблема в тому, що звільнення від пам'ятників не означає, що ми звільнилися від минулого. У нас декомунізація схожа на методи більшовиків у 20-ті роки, додав експерт.

«Складно уявити, скільки пам'ятників ми знищили, скільки вкрали. Це лише веде до того, що ми стираємо пам'ять, але даємо можливість повторитися цим процесам, просто в іншій формі. Це радше якийсь показник регресу», – уточнив він.

Право вибору

З іншого боку, багато моментів за роки незалежності були реалізовані. Зокрема, це більше в споживчій площині – громадяни тепер мають вибір, акцентував політолог.

«З'явилася можливість споживчого вибору. Інша річ, що з'явився бар'єр доходів і соціальної незахищеності. Хоча можна вважати певним досягненням, що ми пішли від того, що є, грубо кажучи, лише одна марка печива», – підкреслив Якубін.

Безвіз

Звичайно, досягненням стало отримання безвізу, що дало можливість почуватися вільнішими, наголосив експерт.

«Ми отримали можливість подорожувати. Але й тут важливо зараз розуміти, що ми зіткнулися з питанням доходів і внутрішнім ставленням в ЄС до перетину кордону», – пояснив він.

За його словами, політику переглядають і ми можемо опинитися вже в зовнішній пастці.

Міфи зруйновані

Для суспільства важливо те, що ми нарешті позбулися міфів, додав політолог.

«Зокрема, за останні роки розвіяли міф про те, що успішна людина в бізнесі буде успішним політиком. Була ж така думка. Але за фактом це не так. Логіка бізнесмена відрізняється від логіки політика дуже сильно. Бізнесмен націлений на отримання прибуток для себе в першу чергу, а політик слідує ідеї суспільного блага. В ідеалі, звісно. І в майбутньому цьому варто слідувати», – резюмував Олексій Якубін.

Які новинки української військової техніки покажуть під час параду до Дня незалежності – за посиланням.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: