Президентські перегони-2019. Чому вибори відбуваються, а зміна еліт – ні?

Читать на русском
Микола Давидюкполітолог

На жаль, реінкарнація медійного образу може відбуватися в нас постійно. Тут складно зрозуміти виборця, який скаржиться, що за 20 років нічого не змінилося, хоче когось нового, а в підсумку на виборах голосує за Порошенка-Тимошенко-Симоненка, грубо кажучи. Це проблема.

Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив політолог Микола Давидюк.

«Незмінність старих еліт – це ще й проблема ЦВК, за яку тримаються. Крім того, не знята депутатська недоторканність. При цьому половині депутатство взагалі не потрібне. 350 нардепів ніколи не реєструються. Не те що не ходять, а взагалі не реєструються. Тобто є 100 людей, які взагалі не приходять», – зазначив Давидюк.

Таким людям потрібно просто купити феодальний мандат, не більше, додав він.

Кого українці бачать майбутнім президентомМи проаналізували відразу чотири спільних соціологічних дослідження за 2016-2018 роки щодо 18 політиків, які претендують на президентське крісло.

«Правильно витрачені 10 мільярдів – на рекламу, телебачення – й через три роки всі аплодуватимуть і говоритмуть: нове обличчя, Тимошенко», – уточнив політолог.

Є ситуації, скандали, інциденти, які можуть вибити політика на кілька років, але все одно вони повертаються, підкреслив експерт.

За його словами, для них політика не є інструментом, щоб залишити своє ім’я в історії, це лише один із найкращих маржинальних бізнесів.

«Вони йдуть у політику виключно заробляти гроші й не націлені на великий державний результат. Як, наприклад, свого часу покоління шведів. Закінчили університети, йшли з метою змінити країну й дійсно кардинально змінили Швецію. Зробили її модерновою країною з високими стандартами, податками, але люди пишаються, що платять податки. Чи, наприклад, покоління Голди Меїр. Це було покоління державотворців, які хотіли зробити успішну країну, що може протистояти сусідам», – пояснив він.

Певна, можливо, романтика, ефективний менеджмент, самовідданість державі – всіх цих трьох категорій, які мали вищеназвані діячі, не мають наші державні управлінці, наголосив політолог.

«Лише бізнес-інтереси. Бажання заробити та нажитися, вкрасти. Немає державницького бажання зробити щось таке, щоб після нього залишилося. Тому навряд чи ці вибори будуть для когось останнім боєм. Можливо, будуть винятки. Але за роками половині вже можна було б не йти», – резюмував Микола Давидюк.

«Слово і Діло» пропонує дізнатися, чи знаєте ви обіцянки тих, хто збирається йти в президенти.

Топ-20 політиків, яких українці обрали б президентом протягом останніх двох років, – за посиланням.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...