Кошти на «чорний день»: як валютна лібералізація може змінити життя українців

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Наприкінці червня Верховна Рада ухвалила закон про валютну лібералізацію. Документ цими днями має підписати президент Петро Порошенко, який і виступив ініціатором законопроекту.

Безумовно, закон є суттєвим кроком вперед у питанні покращення ділової свободи як для середнього та малого бізнесу, так і для пересічних українців.

Для бізнесу скасовуються додаткові перепони зі збору різноманітних дозвільних документів, які були необхідні для здійснення валютних операцій. Для пересічних українців передбачається можливість інвестувати власні кошти за кордон без отримання індивідуальних валютних ліцензій.

Що це означає на практиці та чи зможуть українці скористатися цими новаціями – спробуємо розібратися.

Шлях для відступу

Попри те, що новий закон суттєво лібералізує ринок валютних операцій, це не означає, що НБУ не контролюватиме скільки, куди і як інвестує та які операції з валютою проводитиме бізнес.

Навіщо Україні новий закон про валюту та що він дасть?Президент Петро Порошенко вніс до парламенту законопроект про валюту. Для чого потрібні нові валютні правила, міркували експерти.

Новий закон і справді дозволить зняти зайвий валютний контроль із дрібних операцій як для населення, так і для бізнесу. Йдеться про «поріг» в еквіваленті 150 тисяч гривень (згідно з нинішнім курсом валют, це близько 5,7 тисячі доларів). Втім, операції, більші за цю суму, НБУ все ж контролюватиме. Експерти вже зараз говорять про те, що поріг валютних операцій може бути збільшений до 300 тисяч гривень (за нинішнім курсом валют, це трохи більш ніж 11 тисяч доларів).

Громадські активісти вже вбачають у цьому законі нові можливості для родин чиновників та політиків перерозподіляти отримані незаконним шляхом кошти й вкладати їх за кордоном. Йдеться радше не про депозити чи інші банківські операції, а про торгівлю на фондових ринках та вкладення в нерухомість чи бізнес. Адже в багатьох західних банків діє норма про те, що вкладник має довести, що кошти не були отримані злочинним шляхом. Втім, такі норми діють далеко не скрізь. Така опція може допомогти впливовим українцям зберегти частину своїх статків за кордоном. Новий закон лише полегшить цей процес.

Звісно, за новим законом значно поліпшиться життя в українських імпортерів та експортерів. Бізнес отримує більші терміни проведення валютних операцій із розрахунків (180 днів), НБУ послаблює санкції за порушення валютного регулювання. Крім того, підприємці зможуть без додаткових дозвільних процедур залучати для власної капіталізації кошти іноземних інвесторів. Звісно, такі новації дозволять українським компаніям вільніше почуватися на валютному ринку. Щоправда, Нацбанк зберігає за собою можливість контролювати валютні операції, встановлювати обмеження та навіть вводити заборонні дії.

Можливості для пересічних українців?

У населення також з’являються додаткові можливості. По-перше, українці зможуть вкладати більше коштів на депозити за кордоном, отримувати від цього прибуток у валюті й витрачати зароблені кошти вже в рамках української економіки. Це, безумовно, плюс.

Як змінювався курс гривні за останні 12 місяців?Гривня продовжує потроху відвойовувати в долара позиції, в той час як євро не перестає дорожчати. «Слово і Діло» підготувало огляд динаміки курсу валют в країні за останні 12 місяців.

По-друге, українці зможуть спробувати себе в якості інвесторів і вкладати кошти на західних фондових ринках. Звісно, цей інструмент потребує додаткової підготовки, втім, раніше він був доступний лише для дуже обмеженого кола осіб.

По-третє, українці зможуть спробувати накопичувати частину власних пенсійних заощаджень за кордоном. Втім, це не означає, що іноземні пенсійні фонди усі до одного надійніші за вітчизняні. Як і в нас, так і за кордоном трапляються випадки банкрутства таких фінустанов.

Ключова обставина, через яку українці хотітимуть вкладати за кордоном, – відсутність довіри до української банківської системи. Попри кризу та економічні негаразди, українці володіють значними валютними збереженнями. Як правило, йдеться про готівкову валюту, яку в різній кількості в себе вдома має ледь не кожна українська родина – на так звані «непередбачувані обставини» або, як кажуть у народі, «на чорний день».

Кількість таких заощаджень підрахувати важко. НБУ, користуючись офіційними даними з обміну валют у банках та інших пунктах обміну, підрахував, що йдеться про кілька мільярдів доларів щорічно. Фінансові експерти кажуть, що підрахувати весь обіг валюти в Україні вкрай складно, адже значна частина вітчизняної економіки перебуває в «тіні». За приблизними підрахунками, йдеться про десятки мільярдів доларів, які є на руках в українців.

Більшість цих коштів зараз пересічні українці вкладають у будівництво нерухомості. Кількість багатоквартирних будинків у великих містах України за останні роки зросла в рази, при цьому кількість операцій з продажу квартир так суттєво не збільшилася. Це означає, що українці, не довіряючи банкам, намагаються бодай якось врятувати свої заощадження від інфляції та девальвації, вкладаючи в будівництво квадратних метрів.

Зрештою, а що ж заважає українцям покласти на депозит валюту в українських банках? Все просто: занадто низькі ставки за депозитами – подекуди вони сягають 0,01% річних. За таких обставин нести гроші до банку для багатьох громадян – просто втрата часу, що не принесе фінансової користі.

Крім того, віднедавна у Фонді гарантування вкладів виникла ідея скасувати гарантії за валютними вкладеннями в банках. Мовляв, Фонд має гарантувати лише вкладення в національній валюті, тоді як депозити у валюті мають бути суцільним ризиком самого вкладника.

Крізь терни до зірок

Нові валютні можливості зовсім не вселяють надію на те, що українці почнуть масово ними користуватися. Цьому заважають кілька суттєвих факторів.

Шляхом попередників: чому українцям потрібно готуватися до девальваціїГолова Комітету економістів України оцінив ситуацію на валютному ринку та пояснив, чому варто чекати девальвації.

Перш за все в більшості своїй українці залишаються необізнаними щодо альтернативних інструментів інвестування та накопичення. Цікавість радше викликають різноманітні проекти на кшталт фінансових «пірамід», які обіцяють швидке збагачення. Насправді, щоб стати професійним інвестором, потрібно підвищити власну фінансову грамотність.

До слова, ситуація з популярністю криптовалют є яскравим прикладом такої поведінки українців. Не розуміючи самої природи цього явища, частина громадян почали вкладати власні кошти в так званий «майнинг» криптовалют. Втім, досягли певного успіху лише невелика частина інвесторів, які змогли вчасно скористатися коливаннями на цьому інноваційному ринку.

По-друге, на вітчизняному ринку поки що дуже мало фірм, які можуть забезпечити на масовому рівні консультаційні послуги для пересічних українців. Річ у тім, що наявні компанії працюють із більшими інвесторами, тоді як інвестиції на рівні до 10 тисяч доларів для них є нецікавими, зважаючи на операційні витрати. Якщо інвестування з часом набере обертів, кількість таких компаній збільшиться. А з ними й бажання українців долучитися до інвестування за кордоном.

Валютна лібералізація, безумовно, може стати потужним інструментом для подолання бідності українців. А перш за все для цього варто подолати власну обмеженість та вкласти час і зусилля в економічну освіту для кожного пересічного громадянина. Для цього потрібно усвідомити власну відповідальність за свій добробут. А він перш за все залежить від докладання фізичних та інтелектуальних зусиль і виховання відчуття відповідальності за все, що відбувається у власному житті.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...