У середині травня президент Росії Володимир Путін відкрив незаконно збудований через протоку Керченський міст, який зв'язав РФ та окупований Крим. Європейський Союз, НАТО й західні країни засудили відкриття мосту, а Україна подала до Міжнародного арбітражу черговий позов. За попередніми прогнозами, його почнуть розглядати до кінця року, а результату можна чекати вже в 2019-му.
З 2014 року, коли Росія анексувала Крим і почала агресію на Донбасі, Україна подала до міжнародних інстанцій десятки позовів. Після судових розглядів Україна планує отримати від РФ близько 50 мільярдів доларів компенсації. «Слово і Діло» зібрало найрезонансніші позови та результати їх розгляду.
Суд ООН вимагає від РФ відзвітувати про виконання рішення щодо МеджлісуМіжнародний суд ООН вимагає від Росії надати інформацію про перебіг виконання припису суду в частині поновлення діяльності Меджлісу кримськотатарського народу в окупованому Криму.
Поки найуспішнішим можна вважати позов «Нафтогазу» проти російського «Газпрому» до Стокгольмського міжнародного арбітрауж (був поданий у червні 2014 року). Суперечка була навколо десятирічного контракту, підписаного в 2009 році Юлією Тимошенко. За контрактом Україна мала закуповувати в «Газпрому» не менш ніж 52 мільярди кубометрів газу на рік. Однак фактично Україна купувала набагато менше, а потім і взагалі замінила російський газ поставками з Європи. У підсумку «Нафтогаз» і «Газпром» подали зустрічні позови: українська компанія вимагала відшкодувати переплату за блакитне паливо, а російська – виплатити борг за недобір газу за схемою «бери і плати».
Після декількох років розглядів у лютому цього року арбітраж зобов'язав «Газпром» виплатити 4,63 мільярда доларів «Нафтогазу» (за вирахуванням 2 мільярдів доларів, які Україна має заплатити за поставки газу в 2014-2015 роках). У підсумку «Газпром» зараз винен Україні близько 2,5 мільярдів доларів. Оскільки російський монополіст відмовляється платити, вже почався процес примусового виконання рішення арбітражу.
До кінця року має бути винесене ще одне рішення за позовом «Нафтогазу» проти Росії. Позов стосується захоплення активів компанії на території тимчасово окупованого Криму. Збитки «Нафтогазу» в цій справі оцінюються в 5 мільярдів доларів. Позов розглядає Постійна палата третейського судді в Гаазі, яка раніше вже винесла рішення на користь України. Суд постановив, що Росія відповідальна за порушення прав українських інвесторів після анексії півострова, й зобов'язав виплатити 159 мільйонів доларів.
Перший масштабний позов України проти РФ був поданий у березні 2014 року до Європейського суду з прав людини. В ньому Україна звинуватила Росію в масових порушеннях прав українців у Криму, а також оцінила збитки від анексії півострова в 1,8 трильйона гривень. Рішення в цій справі ЄСПЛ не виніс досі. У цьому ж суді «зависли» ще два позови України: щодо незаконного вивозу дітей сиріт з окупованої території Донбасу до Росії й щодо порушення прав людини в Криму та на Донбасі.
Суперечливе рішення за позовом України виніс Міжнародний суд ООН. З одного боку, суд не визнав фінансування Росією тероризму на Донбасі через брак доказів, а з іншого – зобов'язав Росію забезпечити право кримчан на отримання освіти українською мовою, а кримських татар – на представлення своїх інтересів у Меджлісі.
Ще за кількома позовами Україна чекає рішення в Світовій організації торгівлі. У грудні 2016 року Україна подала позов щодо обмеження Росією імпорту вагонів та обладнання з України. Два позови стосуються обмеження Росією українського імпорту.
Детальніше – на інфографіці.
Нагадаємо, Україна 12 червня подасть до Міжнародного суду ООН меморандум про порушення Росією Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»