Відсутність прецеденту. Чому рано радіти перемозі спецслужб

Читать на русском
Леонід Швецьполітичний оглядач

До образи влади і частини громадян, Захід якось не оцінив геніальність і красу спецоперації, в якій був використаний жорстокий хід – сфальсифіковано вбивство журналіста. Не було захопленого цокання язиком дивним умінням СБУ і обурення новими свідченнями планів Кремля знищувати своїх громадян-опозиціонерів на території України.

Деякі вважають таку позицію союзників зрадницькою, мовляв, ми тут воюємо, їм, ситим, не зрозуміти наших військових турбот, тривог і радостей, то й не треба.

«Я поки живий»: в мережі обговорюють «воскресіння» журналіста БабченкаАркадій Бабченко живий. Його вчорашнє вбивство виявилося спланованою спецоперацією Служби безпеки України.

По-перше, дещо все-таки треба: гроші, і багато, зброю, партнерство стратегічне і тактичне, інша допомога, яка б допомогла колись влитися в дружну сім'ю цивілізованих народів. І вже тому крутити носом з приводу поведінки шанованих спонсорів, менторів, що втілюють наші культурно-ціннісні орієнтири, не варто було б, краще постаратися прислухатися і спробувати зрозуміти. Переваги втрачати, звичайно, не треба, але і розуміння власного становища теж.

По-друге, питання про доцільність операції в першу чергу повинно виникати у тих громадян, чиї спецслужби наробили галасу на весь світ, тобто у нас, а не у них. Чи це той шерех, що нам треба, або можна було акуратніше, не ставлячи, наприклад, в безглузде становище громадян Гройсмана В.Б. і Клімкіна П.А., один з яких працює у нас головою уряду, а другий міністром закордонних справ? Не завадило б взагалі переконатися в серйозності епізоду, оскільки будь-яким спецслужбам властиво перебільшувати свою значущість взагалі і окремих акцій зокрема. Цивільний контроль за ціною питання, звичайна справа. Якщо все по справі – так і прекрасно же! Але на слово вірити не можна, несерйозно.

Зрозуміло, наскільки наші люди зголодніли за перемогами, і будь-яка можливість боляче клацнути Кремль по носі сприймається на ура. Якщо влада, навіть володіє нинішнім рівнем довіри, тобто ніяким, каже, що ось же, клацнули, хочеться в це вірити, а маловірів, що псують настрій сумнівами, хочеться задушити. «Невже не можна просто радіти?» – запитують вони. Просто – не можна, треба б розібратися, чи є привід для радості, або це нова печаль.

Спецоперація СБУ стала ТОП-новиною світових ЗМІThe New York Times описує, що вбивство мало усі ознаки чергового контракту, здійсненого Росією під час конфлікту з Україною.

Ви будете сміятися, але в суді слово мутної людини Бориса Германа важить стільки ж, скільки слово кристально чистого співробітника СБУ, і всі слова доведеться доводити, до тих пір вони будуть залишатися тільки словами. Тим часом генпрокурор пообіцяв, що досудове слідство триватиме щонайменше півроку, а то й більше. Сам процес, очевидно, теж не вкладеться в тиждень або місяць, тому зробити якісь більш-менш точні висновки про те, що є правдою, а що ні, буде можливо ще дуже нескоро. Поки ж той суд, що вибирав запобіжний захід Борису Герману, справив досить гнітюче враження.

Не дають підстав для того, щоб сильно тішити себе і дві інших справи, свого часу заявлених з подібною помпою і покликаних розгорнути внутрішньополітичну ситуацію на користь діючої влади. Так 5 грудня минулого року був заарештований Михайло Саакашвілі, а генпрокурор продемонстрував Верховній Раді, як було заявлено, неспростовні докази зв'язку бунтівного грузинського президента з Москвою з метою повалення законної влади. Саакашвілі давно не з нами, авторитет влади не виріс, Северіон Дангадзе, нібито посередник між Курченко і Саакашвілі, на свободі. Що далі – не зрозуміти, але дуже схоже на хлопок однією долонею.

«Смерть» Бабченка: крапки над «і» поставить лише судовий процесНа Заході не всі зрозуміли інсценування смерті Бабченка. Своєю чергою, Арсен Аваков заявив, що його шокують заяви, які критикують спецоперацію СБУ. Що зможе розставити всі крапки у цій історії, міркували експерти.

У березні вже цього року викрито змову, в результаті якого в центрі Києва нібито повинні були літати міни, а купол парламенту накрити собою народних депутатів. Перед лицем цієї загрози, яку втілювали Володимир Рубан та Надія Савченко, народ закликали, як і зараз, згуртуватися навколо влади. Згуртування не заладилося, як не чути досі про масові арешти російської агентури, яка повинна була допомогти Наді в цій самогубній операції. Да що там масових, немає поки і одиночних.

І ось чергова гучна, навіть надгучна операція під акомпанемент докорів генпрокурора на адресу «зрадофілів» і загрози взяти їх всіх на олівець, озвучені його прес-секретарем. І знаєте, є великі сумніви, що навіть цю обіцянку їм вдасться виконати, я маю на увазі перепис тих, хто не поспішає радіти у відповідь на заклики зверху. Просто поки немає прецедентів.

Леонід Швець, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...