Коли в країні відбуваються резонансні події, народні депутати часто грішать тим, що обіцяють з цього приводу надіслати депутатський запит або створити тимчасову слідчу комісію (ТСК). Ми вирішили розібратися, скільки таких комісій було створено у Верховній Раді за останні чотири скликання та наскільки ефективні депутатські розслідування.
Тимчасова слідча комісія може утворюватися з будь-якого суспільно-важливого питання за умови, що за це проголосує одна третина від конституційного складу Верховної Ради України. Тому ініціатори створення комісії намагаються залучити до її складу якнайбільше нардепів із різних фракцій.
На відміну від тимчасової спеціальної комісії, яка утворюється для підготовки й попереднього розгляду різних питань (наприклад, підготовки законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу), ТСК розслідує обставини гучного злочину. Для створення ТСК потрібна підтримка частини нардепів та дотримання процедур.
Топ-10 народних депутатів, які надіслали найбільше запитівНайактивнішими виявилися нардепи від БПП та позафракційні, надіславши сотні запитів здебільшого до силових структур.
Наприклад, створення тимчасової слідчої комісії з розслідування обставин вбивств журналістів Георгія Гонгадзе, Ігоря Александрова, посягання на життя народного депутата України Олександра Єльяшкевича влітку 2002 року тривало протягом місяця від дня отримання постанови Верховною Радою до її підписання після ухвалення.
Про результати свого розслідування члени ТСК мають відзвітувати протягом року перед Радою. Якщо нардепи приймають результати роботи цієї комісії, то вона припиняє своє існування. Також ТСК «закривається», якщо її члени не звітують перед парламентом або припиняються повноваження Ради відповідного скликання, якою утворена слідча комісію. Зауважимо, що жодної відповідальності щодо діяльності або бездіяльності таких ТСК народні обранці не несуть.
Але проблема з ТСК ще й у тому, що їхні висновки та пропозиції не вважаються вирішальними для слідства й суду, а радше мають рекомендаційний характер. До того ж в Україні досі немає закону про ТСК, тому правовий статус цих комісій досить хиткий.
Девять років тому була спроба врегулювати діяльність ТСК окремим законом, який згодом визнали неконституційним.
«Річ у тім, що практично всі тимчасові слідчі комісії в нас, як це неодноразово вже підтверджувалося, створюються за принципом «якщо хочеш «зарити» якусь справу, створи комісію», – вважає політолог Андрій Горбенко. На його думку, ТСК потрібні, але спочатку потрібно ухвалити відповідний закон, щоб ці комісії були більш-менш ефективними.
Зараз діяльність ТСК регулюється регламентом Верховної Ради. Якщо порівняти, як нардепи голосували за створення ТСК під час різних скликань парламенту, то видно, що раніше вони ставилися до цього відповідальніше. Ініціаторами створення комісії було не менш ніж 3-4 депутати, які реалістично оцінювали свої можливості щодо проведення розслідувань. З кожним наступним скликанням кількість депутатських голосів за створення чергової ТСК зменшувалася, а охочих самотужки створити комісію та проводити розслідування – збільшувалася.
Оскільки ніхто не може змусити нардепів звітувати щодо роботи слідчих комісій, то свого часу вони створювалися не стільки задля розслідування, скільки заради політичного піару. Останнім часом, як бульбашки на воді, виникали ТСК щодо діяльності Яценюка, Гонтаревої, Авакова, що успішно зникали через рік після створення.
Детальніше – на інфографіці.
Думка експерта з приводу ТСК – в нашому матеріалі.
Також ми писали, що Лозовой забув ініціювати створення ТСК за фактами привласнення українських активів бізнесменами з РФ.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»