Майже третина українців (31%) категорично виступають проти будь-якого мораторію на удари по російських нафтопереробних заводах, вважаючи їх головним важелем тиску на росію. Водночас загалом 71,5% опитаних не підтримують безумовного припинення атак на російські НПЗ.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 жовтня по 1 листопада 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Згідно з результатами опитування, найбільша частка респондентів (40,5%) погоджується припинити атаки на російські НПЗ лише за принципом «дзеркальності» – якщо росія першою зупинить удари по українській енергетиці.
Ще 31% опитаних категорично виступають проти будь-якого мораторію, вважаючи удари по російських НПЗ головним важелем тиску на рф.
Водночас 18% респондентів вважають, що удари варто зупинити заради захисту цивільних, оскільки збереження електропостачання та опалення в домівках зараз важливіше. Ще 10,5% вагаються з відповіддю.
Детальний аналіз соціально-демографічних груп показує, що єдиного консенсусу щодо умов мораторію на удари по російських НПЗ немає: позиції відрізняються залежно від регіону, статі та віку респондентів.
Як відрізняються позиції чоловіків і жінок
Чоловіки частіше за жінок підтримують принцип «дзеркальності» – припинення ударів лише після аналогічного кроку з боку рф (43% проти 39%). Також вони частіше виступають за зупинку атак заради збереження тепло- й електропостачання (22% проти 14% серед жінок).
Жінки, навпаки, частіше за чоловіків категорично виступають проти припинення ударів по російських НПЗ – 35% проти 26%.
Відмінності за віковими групами
Молодь віком 18–29 років частіше за інші вікові категорії підтримує припинення ударів по російських НПЗ заради збереження електропостачання та опалення для українців – 27% проти 18% загалом.
Водночас молоді респонденти рідше підтримують обов'язкове продовження атак як важеля тиску – 26% проти 31% загалом.
У віковій групі 30–44 роки зафіксовано найвищий рівень невизначеності – 16% проти 10,5% серед усіх опитаних.
Регіональні відмінності
Принцип «дзеркальності», який передбачає припинення ударів лише у відповідь на аналогічні дії росії, найчастіше підтримують на Півночі (48%) та у Центрі (46%). Найменше прихильників такого підходу на Півдні (29%) та у Києві (34%).
Категоричне продовження атак на російські НПЗ найчастіше підтримують на Заході (37% проти 31% загалом). Найнижчий рівень підтримки цієї позиції зафіксовано на Сході (24%).
Водночас припинення ударів заради збереження електропостачання та опалення найбільше підтримують на Сході та Півдні – по 27%, а також у Києві (24%). Найменше прихильників такого рішення на Півночі (11%) та Заході (13%).
Найвищий рівень невизначеності зафіксовано на Півночі, де 16% респондентів вагаються з відповіддю проти 10,5% загалом.
Нагадаємо, «Слово і діло» опублікувало результати восьмої хвилі власного соціологічного опитування. Третя частина присвячена відносинам України зі США, ударам по російських НПЗ та довіри до міжнародних лідерів.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»