Цього дня чотири роки тому Росія почала анексію Кримського півострова. 20 лютого 2014 року, поки в Києві в самому розпалі була революція, Збройні сили РФ почали перетинати державний кордон України. Уже через кілька днів були захоплені парламент та уряд Криму й призначений референдум щодо статусу півострова. Рівно через місяць Росія «офіційно приєднала» Крим. Сьогодні «Слово і Діло» аналізувало, які обіцянки давали українські політики після анексії півострова.
Більшість своїх обіцянок щодо Криму провалив секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов. «Спроби військового блокування Криму є тимчасовими й не призведуть до від'єднання півострова від України. Ми готові до переговорів, але ми ніколи не погодимося з анексією нашої землі», – говорив Турчинов буквально за три дні до того, як Держдума РФ ратифікувала договір про «приєднання» Криму та Севастополя до Росії.
Після анексії півострова Турчинов пообіцяв, що вся захоплена військова техніка буде повернута Україні. Однак у липні 2014 року командувач Чорноморським флотом Росії Олександр Вітко повідомив, що Росія техніку передавати не збирається.
Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко обіцяла в березні 2014 року, що Крим буде повернутий Україні протягом недовгого часу. Однак щось не склалося.
Міністр закордонних справ Павло Клімкін обіцяв, що Україна через міжнародні суди повертатиме майно українців у Криму. У 2014 році уряд подав до Європейського суду з прав людини й суду ООН три позови проти Росії. Наступного року були напрацьовані ще чотири позови до РФ. Крім того, Україна попросила арбітражний суд ООН підтвердити її права як прибережної держави й зобов'язати Росію припинити міжнародно-протиправні діяння у відповідних морських акваторіях.
Успішно справляється зі своїми обіцянками народний депутат Мустафа Джемілєв. Після початку репресій проти кримських татар на півострові Джемілєв подав позов до ЄСПЛ у зв'язку з цими фактами. Також нардеп обіцяв, що кримські татари створять інформаційну мережу для боротьби з російською пропагандою.
«Ми будемо на платній основі залучати журналістів, забезпечувати інформаційне покриття на всьому півострові, щоб тема Криму ніколи не сходила зі шпальт як української, так і світової преси», – підкреслював Джемілєв. У підсумку в 2015 році кримськотатарський телеканал ATR почав свою роботу в Києві, а інформаційне агентство «Кримські новини» перевело свій офіс із Сімферополя до столиці.
За словами Джемілєва, коли виникнуть прийнятні умови, кримські татари проведуть свій референдум про статус півострова: «Ми ж хочемо, щоб наш референдум був прозорим, щоб були міжнародні спостерігачі, а зараз, коли туди нікого не пускають, ми ці вимоги не зможемо виконати. Тому потрібен час для того, щоб були створені такі умови».
У квітні минулого року у Верховній Раді України був зареєстрований законопроект «Про статус кримськотатарського народу», який пропонує закріпити статус Автономної Республіки Крим як національно-територіальної автономії кримських татар. Ініціаторами проект закону стали Мустафа Джемілєв і голова Меджлісу Рефат Чубаров.
«Ми плануємо закріпити принципи Кримської автономії, яка створюється на основі права корінного народу на самовизначення», – обіцяв Чубаров.
Провалив Чубаров свою обіцянку відкрити представництво Меджлісу у Вашингтоні, а робота з відкриття представництва в Брюсселі поки ведеться.
Крім того, нардеп обіцяв, що в Україні буде створений Міжнародний комітет «Крим» для захисту прав людини. «Міжнародний правозахисний комітет «Крим» концентруватиме в своїй діяльності реакцію на те, що відбувається в Криму, – репресії, переслідування. Він користатиметься підтримкою авторитетних політиків, міжнародних правозахисних організацій. Це не буде просто бюрократична організація, комітет сконцентрується на допомозі жертвам репресій, їхнім родинам, дітям, звичайно, він спиратиметься на допомогу, можливості та досвід Меджлісу», – розповідав Чубаров, проте за рік комітет так і не був створений.
Президент України Петро Порошенко також активно роздає обіцянки щодо вирішення питання з Кримом. У 2015 році президент, як і обіцяв, підписав указ, який розширює санкції щодо росіян, причетних до анексії півострова. Обмеження торкнулися понад 400 фізичних і понад 90 юридичних осіб РФ та інших країн.
Обіцяв Порошенко представити стратегію повернення Криму, проте вона в підсумку була засекречена.
«У наших планах розробка «дорожньої карти» щодо надання Криму – історичній батьківщині кримськотатарського народу – статусу національно-територіальної автономії в складі української держави», – повідомив Порошенко в серпні 2015 року. Минулого року ухвалили рішення про створення робочої групи з питань змін і доповнень до Конституції України щодо Криму.
Нагадаємо, Петро Порошенко закликав не визнавати вибори президента Росії в окупованому Криму.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»