У листопаді 2017 року Верховна Рада ухвалила законопроект про сільську медицину, яким передбачається створення амбулаторій, де, серед іншого, має почати роботу й телемедицина. А в січні 2018 року стартував перший етап медреформи на первинній ланці. Ми зможемо самі обирати собі сімейного лікаря або педіатра, а лікарі отримуватимуть більші зарплати.
Аналітики «Слова і Діла» відстежили, як підтримували медиків мажоритарники Житомирської області.
Олександр Ревега на парламентських виборах 2014 року обіцяв голосувати за внесення кардинальних змін до медичної сфери. Проте в жовтні 2017 року, коли Верховна Рада ухвалила законопроект, що дає старт урядовій медичній реформі, Ревега не голосував за цей проект закону.
Проігнорував Ревега ще одну «медичну» передвиборчу обіцянку: голосувати за закони, спрямовані на збереження мережі сільських лікарень. Навесні 2017 року він не голосував за ухвалення закону про сільську медицину.
Час покаже, чи буде Ревега голосувати, як обіцяв, за запровадження страхової медицини та збереження безкоштовної медичної допомоги.
Судячи з моніторингу «Слова і Діла», нардепам найпростіше виконувати не конкретні обіцянки, а запевнення в тому, що вони не підтримають той чи інший законопроект. Так, не став голосувати за медреформу, запропоновану Кабміном, і нардеп Володимир Литвин, і з легкістю виконав свою обіцянку.
Литвин заявив, що разом з «Опоблоком» підпишеться під зверненням до КСУ про порушення норми щодо надання безкоштовної медицини. А ось чи зможе він виконати обіцянку відновити мережу медзакладів, подивимося. Також у процесі ще дві його передвиборчі обіцянки: зберегти за місцем проживання можливість пройти медичне обстеження та не допустити закриття медичних установ.
Розенблат також обіцяв і не голосував за кабмінівську медреформу. Однак, на відміну від багатьох свіх колег, на рахунку нардепа є кілька вагомих виконаних обіцянок. Так, у 2017 році він таки домігся виділення державної субвенції на закупівлю медичного обладнання для Житомирських лікарень.
У квітні 2017 року за сприяння Борислава Розенблата благодійний фонд «Фармварта» надав житомирським лікарням ліки на суму 10 мільйонів гривень, більша частина з яких призначалась онкохворим.
У липні 2017 року Розенблат, як і обіцяв, домігся надання 7 мільйонів гривень із держбюджету для придбання обладнання приймальних відділень трьох міських лікарень.
У 2018 році Розенблат обіцяв ініціювати виділення з держбюджету 50 мільйонів гривень для Житомирського онкоцентру та обласної лікарні. Також він має намір знайти кошти для створення в Житомирській області диспетчерського центру невідкладної медичної допомоги й домогтися виділення коштів для реконструкції Житомирського онкодиспансеру.
Зараз є домовленість із керівництвом Житомирської облради про виділення 2,2 мільйона гривень для диспетчерського центру й 5 мільйонів гривень на реконструкцію онкодиспансеру.
Докладніше – на інфографіці.
Раніше «Слово і Діло» писало, як виконують обіцянки нардепи-мажоритарники Житомирської області щодо легалізації видобутку бурштину. Також ми повідомляли, що в Житомирі вже три роки чекають, коли Порошенко побудує фонтан, «кращий за вінницький».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»