Виплата пенсій на Донбасі: в чому проблема та який вибір доведеться зробити надалі

Андрій Бліновекономічний і фінансовий експерт

У нас від початку проводять неправильні аналогії, порівнюючи ситуацію з Другою світовою війною або відносинами між Ізраїлем та всесвітньо визнаними терористичними організаціями на кшталт ХАМАС. Обидва ці варіанти неправильні.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів економіст Андрій Блінов, оцінюючи ситуацію з виплатами пенсій на окупованих територіях.

«У сучасній системі, в кожному разі, існують персоніфіковані рахунки. В принципі, Україна декларує, що всі норми ми виконуємо. З 2000 року в нас персоніфіковані рахунки. Це не накопичувальна, а солідарна система, але є власний рахунок, на якому записаний вік, стать, право на отримання відповідної пенсії на будь-якій території», – зазначив експерт.

«Якщо ви громадянин України, соціально застраховані, а страхування мають усі, хто робив хоча б якісь внески до Пенсійного фонду, при пред’явленні страхової картки в органах влади України ви маєте право на облік за місцем проживання та на отримання виплат», – продовжив економіст.

Ідеться про те, що на сьогодні цього порядку намагаються дотримуватися більш декларативно Кабмін та ПФ, додав він.

«Ви маєте з'явитися до органів влади, а ПФ України не діє на окупованих територіях. Образно кажучи, він діє лише там, де є український прапор. Декларація така, що люди мають приходити на територію, яка є регулярною, реєструватися й отримувати пенсію», – уточнив експерт.

Проблема та класика всіх подібних конфліктів, коли є територія з подвійним підпорядкуванням, – існує великий ризик отримання громадянами пенсій від двох держав.

Окрема частина населення на Донбасі цим активно користується, підкреслив він.

За його словами, з точки зору міжнародної практики, Україну не має цікавити, чи отримує людина пенсію ще від якоїсь держави.

«Питання уряду України – забезпечення своїх громадян відповідно до закону про пенсійну систему. У нас же немає подвійного громадянства. Це проблема, яка існує в Україні. Людина не може бути офіційно громадянином двох держав. В тих країнах, які визнають статус подвійних громадянств, виникають інші проблеми. Кожна держава сплачує пенсії, але має певні податкові вимоги до громадянина – десь служба в армії, десь – соцподатки», – пояснив економіст.

В українській ситуації все просто – потрібна гарантія, що людина має громадянство однієї країни й зареєстрована на контрольованій території, підкреслив Блінов.

«Якщо людина мешкає в Донецьку, то їй залишається тільки одне – переїхати, принаймні формально, на контрольовану територію України, до Краматорська, Дніпра чи іншого міста», – зазначив він.

При цьому експерт нагадав, що в нас є випадки, коли громадяни України проживають за кордоном, але отримують пенсію в Україні.

«Такі приклади є. Інша річ, що вони для цього також приїжджають в Україну, реєструються, укладають певні угоди про перерахування на картковий рахунок», – уточнив фахівець.

Щодо України, то якщо як держава ми вважаємо людей із непідконтрольних територій своїми громадянами, то робити винятків не потрібно, підкреслив він.

«Практика України зараз така, що людина має підтвердити, що вона мешкає саме тут», – наголосив фінансист.

За його словами, зараз майже всі служби вимагають від переселенців дуже жорстко доказів того, що вони постійно мешкають за тією адресою, яку вони вказують у документах, тобто фактично відновлений інструмент прописки.

Він додав, що є випадки, коли в одному будинку під Києвом було зареєстровано більш ніж 100 людей із Донбасу.

«Зрозуміло, що вони там не мешкають. Це зроблено, щоб отримувати пенсії. Очевидно, що літнім людям важко з'явитися до соціальних служб. Виходить, що держава в цьому плані соціальну функцію не виконує. Інша річ, що це гібридна війна, й немає тут у соціальному плані розв’язання питання контролю над територіями», – пояснив Блінов.

Тобто слід розуміти, що Україна не відмовляється платити пенсії, а вимагає наявності цих людей на території України, акцентував експерт.

«З іншого боку, можна говорити про те, що левова частка людей із непідконтрольних територій перебувають наразі поза юридичною зоною України. Крім того, історія збройних конфліктів передбачає, що людям, які перебувають на непідконтрольній території, соцдопомога не призначається, адже це робить країна, яка захопила територію. Питання: наскільки цих людей можна вважати громадянами України?», – уточнив фахівець.

На його думку, на сьогодні в Україні немає єдиної справедливої формули, тому що перераховувати просто наосліп кошти не можна, але не перераховувати – також не можна.

«Зараз це гібридний варіант, який, можливо, і непоганий, враховуючи всі обставини. Потрібно приїжджати на територію, яка перебуває під контролем центральної влади», – констатував він.

«Влада на це йде, оскільки забезпечує хоча б мінімальний рівень добробуту українських громадян. Можна вигадувати формули й надалі, але історія вже чотирирічного конфлікту має якось вирішуватись. Інакше мі підійдемо до того, що доведеться робити вибір – або вони переїжджають на контрольовану територію, або залишаються там і не матимуть фактичного права на допомогу. Це протирічить політиці реінтеграції, однак практика саме така», – резюмував Андрій Блінов.

За даними порталу, ще три роки тому міністр соціальної політики Павло Розенко пообіцяв, що щойно на Донбасі відновиться дія українського законодавства та діяльність органів влади, банків та Казначейства, міністерство зробить усе, щоб відновити соціальні виплати.


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...