Не так давно українські виробники взяли участь у двох великих збройових виставках. Перша відбулася у Вашингтоні, а друга – в Києві. На ній українські конструктори показали перспективні вітчизняні напрацювання, які могли б підсилити нашу армію, але через брак коштів на переозброєння навряд чи незабаром з'являться у військах.
9 жовтня продукція концерну «Укроборонпром» вперше побувала на виставці AUSA-2017 (Association of the US Army). За даними «Укроборонпрому», цвяхом програми стали український БТР-4Е й безпілотний, дистанційно-керований наземний бронетранспортер «Фантом-2». Як уже повідомляло «Слово і Діло», вперше цього бойового робота, лише під назвою «Фантом-1», показали наприкінці серпня 2016 року. Спочатку БТР був озброєний 7,62-мм кулеметом. За кілька місяців на збройовій виставці IDEX-2017 року Абу-Дабі (ОАЕ) глядачі побачили другий варіант «Фантома», озброєний вже протитанковим ракетним комплексом «Бар'єр».
А в липні 2017 року «Укроборонпром» представив третю версію бойового робота, що вийшла під назвою «Фантом-2». Вона була озброєна 80-мм некерованими реактивними снарядами (НУРС), що створюють, за словами президента Петра Порошенка, «ефект «Граду» на полі бою. Щоправда, для того, щоб розмістити важку платформу для запуску НКРСів, конструкторам довелося зробити мініБТР восьміколісним («Фантом-1» їздив на шести колесах).
А до США привезли вже четверту модернізацію «Фантома». Наземний дрон отримав не лише НУРС, але й спарену 23-мм гармату, а також пускові установки для запуску керованих протитанкових ракет. Еволюція, яку пройшов український бойовий робот за один рік, просто вражає й свідчить про прагнення української сторони розвивати цей напрям. Однак поява «Фантома» на виставці AUSA-2017 має радше іміджевий характер, а його практичне застосування у військах – зовсім неблизька перспектива.
Річ у тім, що й самі американці активно намагаються роботизувати свою армію, проте через технічну недосконалість конструкції максимум, на що здатні «термінатори», – це здійснювати дистанційне розмінування місцевості, позбавляючи людину брудної й небезпечної роботи. Спроби зробити справжнього бойового робота в США поки зазнавали невдач, тому що машини не здатні виявляти ініціативу й самостійно ухвалювати рішення, що просто необхідно в бою. Дії робота залежать від вчинків оператора, який дистанційно керує машиною.
Дистанційне керування безпілотними системами може здійснюватися або за допомогою кабелю, або радіоканалом. І в цьому основна складність. Адже кабель можна запросто перерізати, перетворивши робота на дорогу нерухомість. А управління радіоканалом також може бути перехоплене противником. Тому створення захищених засобів зв'язку між оператором і роботом – найголовніша проблема, яку вирішують за кордоном і тепер уже в Україні. А з огляду на той факт, що в нашій країні зовсім нещодавно взялися за конструювання наземних дронів, складно прогнозувати, коли «Фантом-2» опиниться у військах.
Бойові роботи в армії: на що здатна УкраїнаЖурналіст Денис Попович розповів про напрацювання українського воєнпрому, що стосуються роботів і роботизованих комплексів.
Після вашингтонської виставки стартувала щорічна київська виставка «Зброя та безпека-2017», яка проходила з 10 до 13 жовтня. На виставці, серед іншого, був представлений новий високоточний мінометний комплекс UKR-ММС з цифровою системою управління вогнем, розроблений державним підприємством «Укроборонсервіс» спільно з іспанськими колегами. Роком раніше на цій же виставці був показаний 120-мм міномет, вдосконалений українськими фахівцями. Для наведення на ціль в українському варіанті модернізації міномета використовувався планшет, куди заздалегідь були закладені координати цілі. Комп'ютер враховував всі умови, які могли вплинути на точність стрільби, включаючи навіть погодні особливості. Цей високоточний міномет, щоправда, так і не потрапив до армії, хоча міг би стати в нагоді на передовій. Пояснюється це тим, що в нас поки не особливо замислювалися про переозброєння, перш за все намагаючись укомплектувати армію згідно зі штатними нормами й привести до ладу те, що вже є в розпорядженні. Ставка тут досі робилася на старі радянські зразки, що пройшли ремонт і модернізацію. Таким чином, якість замінили кількістю, що було виправдано в умовах обмеженого фінансування. Це стосувалося насамперед бронетехніки.
Лише в 2017 році в нас заговорили про переозброєння, але поки в цьому сенсі мається на увазі оснащення армії обмеженою кількістю новітніх танків «Оплот», а також завершення випробувань ракетного комплексу «Вільха», що представляє собою перетворення старої радянської РСЗВ «Смерч» на високоточну зброю.
Тож, скоріш за все, перспективні зразки озброєнь у середньостроковій перспективі радуватимуть око хіба що відвідувачам виставок.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»