Бойові роботи в армії: на що здатна Україна

Денис Поповичжурналіст

Цього тижня «Укроборонпром» представив нові зразки озброєнь і техніки. Серед них була нова версія дистанційно-керованого роботизованого комплексу «Фантом», озброєного некерованими авіаційними ракетами. Це вже третя модель бойового робота «Фантом», яка демонструється за останній рік. Це свідчить про те, що в Україні серйозно готуються до випробувань фінального варіанту виробу, щоправда, для того, щоб воно надійшло до армії, потрібно буде вирішити низку досить складних технічних завдань.

Вперше бойовий робот «Фантом» був представлений наприкінці літа минулого року. Він схожий на маленький шестиколісний БТР. Перша версія була озброєна 7,62-мм кулеметом. Довжина машини становила 3 ​​м, ширина – півтора, а висота – 90 см. «Фантом» міг розігнатися до 38 км/год із запасом ходу до 20 км. Дистанційне керування роботом могло здійснюватися як захищеним радіоканалом, так і за допомогою оптико-волоконного кабелю.

Творці розглядали виріб не лише як бойовий і розвідувальний засіб, але і як транспортер для боєприпасів, і евакуатор для поранених. Конструкція «Фантома» дозволяла розмістити на борту двох поранених у лежачому положенні, якщо попередньо відкинути дві рами, прикріплені на бортах машини. Щоправда, якщо врахувати, що противник обов'язково спробував би знищити бойового робота, такий вид транспортування навряд чи можна вважати безпечним для поранених.

Другий варіант «Фантома» був представлений у лютому 2017 року на міжнародній виставці озброєнь і військової техніки IDEX-2017 в Абу-Дабі (ОАЕ). Ця версія міні-БТРа, крім кулемета, була озброєна вже протитанковим ракетним комплексом «Бар'єр», що дозволяє невеликій машинці вражати важкоброньовані цілі на відстані до 5 км. Український виріб учасникам виставки сподобався. «Серед тисяч експонатів із 50 країн, представлених на IDEX-2017, саме український «Фантом» увійшов до топ-5 виставки. Авторитетне аналітичне видання Defence Blog назвало вітчизняний безпілотний міні-бронетранспортер найцікавішою сучасною бойовою машиною. Українське – найкраще!», – підбив підсумки виставки президент Петро Порошенко (вітчизняний робот посів друге місце).

Варіант «Фантома», оснащений ПТРК «Бар'єр», показали й на міжнародній виставці озброєнь IDEF-2017, яка проходила в Стамбулі в травні 2017 року.

І, нарешті, 25 липня на полігоні в Гончарівському в Чернігівській області відбулися випробування нових зразків озброєння й техніки, серед яких був і міні-БТР «Фантом-2», цього разу збройний модулем для запуску 80-мм некерованих авіаційних ракет РС-80. Петро Порошенко не обійшов своєю увагою й цей зразок, зазначивши, що використання некерованих ракет дозволяє машині створити «ефект «Граду» на поле бою.

Для того, щоб розмістити потужнішу зброю, конструкторам довелося змінити колісну формулу БТРа. Тепер це не шести, а восьміколісна машина. Ці зміни були рекомендовані українськими військовими. Заявляється, що під час випробування ракети РС-80 уразили всі передбачувані цілі.

За останній рік це вже третя версія українського бойового робота. Цей пошук свідчить про те, що конструктори хочуть знайти той варіант платформи, який міг би пройти державні випробування й зацікавити зарубіжних покупців. Принаймні, за словами директора інформаційно-консалтингової компанії Defence Express Сергія Згурця, за демонстрацією 25 липня спостерігали військові аташе чотирьох країн.

Спроби створити бойового робота в Україні не обмежуються лише «Фантомом». На виставці «Зброя та безпека» в жовтні минулого року ПАТ «Ленінська кузня» показало власну розробку під назвою «Піранья». Це бойовий робот на гусеничному ходу, розроблений фахівцями підприємства в ініціативному порядку. На виставці був представлений варіант, оснащений 12,7-мм кулеметом. Однак можлива версія «Піраньї» з бойовим модулем у вигляді 7,62-мм кулемета й вітчизняного 40-мм гранатомета УАГ-40 також виробництва «Ленкузні». «Піранья» може виконувати розвідувальні функції й виступати як засіб для коригування вогню.

Однак для того, щоб вітчизняні бойові роботи потрапили до армії й почали використовуватися, наприклад, в АТО, українським конструкторам потрібно вирішити одну велику проблему: створити канали зв'язку, на які не зміг би впливати противник. У зоні АТО росіяни збудували потужну систему радіоелектронної боротьби, що здатна придушити або навіть перехопити управління безпілотними пристроями. В цьому випадку дорогий робот може потрапити до рук ворога й згодом взагалі звернений проти нас. Альтернативою є дротяний зв'язок, але й із ним багато не навоюєш – достатньо просто перерізати дріт, що тягнеться слідом за машиною.

Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...