Україна і НАТО: чому Порошенку не варто дражнити Альянс

Денис Поповичжурналіст

10 і 11 липня Україну відвідав генсек НАТО Єнс Столтенберг. Як і очікувалося, генсек не зробив жодних сенсаційних заяв, а його візит був присвячений в основному імплементації раніше досягнутих угод у сфері співробітництва між Україною та Альянсом. Головним ньюзмейкером виступив президент Петро Порошенко, який несподівано запропонував представникам НАТО розпочати формальний діалог про надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО. Реакція на цю пропозицію показала, що в Альянсі поки не готові говорити про членство нашої країни.

Основні заходи візиту генсека НАТО Єнса Столтенберга в Україну відбувалися 10 липня. Цього дня генсек зустрівся з президентом Петром Порошенком і взяв участь у засіданні Комісії Україна-НАТО.

Столтенберг розтлумачив Пашинському, чому НАТО не надало Україні зброюГенсек НАТО Єнс Столтенберг пояснив заступнику голови Народного фронту Сергію Пашинському, що Альянс не надав Україні зброю через те, що не ухвалює таких рішень – вони ухвалюються країнами Альянсу окремо.

Зміст публічних заяв пана Столтенберга дав зрозуміти, що візит, хоча і є важливим, але присвячений в основному імплементації раніше досягнутих угод. Генсек НАТО ще раз підкреслив, що Росія продовжує агресивну політику проти України, але Альянс ніколи не визнає факт анексії Криму. Столтенберг також закликав до виконання Мінських угод і нагадав про те, що рік тому на Варшавському саміті Альянсу був ухвалений пакет всеосяжної допомоги нашій країні.

В рамках цього пакету, як повідомив журналістам Столтенберг, Україні виділяється фінансова допомога через 10 різних трастових фондів. Фінансуються напрямки, пов'язані з підвищенням якості командування та управління, кіберзахистом, медичною реабілітацією українських військових. Серед іншого, на ці цілі було виділено понад 40 мільйонів євро. За словами Столтенберга, зараз іде робота над тим, щоб надати Україні обладнання для супутникового зв'язку, а також додаткові кошти для кіберзахисту.

Несподівану різноманітність у перебіг візиту вніс президент Петро Порошенко, який і став головним його ньюзмейкером. На спільній прес-конференції з Єнсом Столтенбергом президент України заявив про початок дискусії з приводу отримання Україною Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ). «І наші пропозиції щодо дискусії були із задоволенням прийняті», – додав Порошенко.

Раніше Україна вже намагалася отримати ПДЧ – питання про це вирішувалося на Бухарестському саміті НАТО в 2008 році. В разі позитивного рішення долучення нашої країни до Альянсу ставало б питанням часу. Але Росія, яка завжди з роздратуванням ставилася до розширення НАТО на Схід, а особливо до євроатлантичних устремлінь України, зуміла заблокувати долучення нашої країни до ПДЧ. Для цього були використані розбіжності всередині самого Альянсу, зокрема позиція Франції та Німеччини.

Зараз ці розбіжності нікуди не зникли. Ба більше, додалися нові чинники: територіальний спір України з Росією через анексований Крим, військовий конфлікт на Донбасі, а також загалом агресивні дії Росії, яка збирає війська на своїх західних кордонах. Усе це змушує представників НАТО більше думати про безпеку своїх союзників у Східній Європі, а не дражнити Кремль дискусією з приводу перспектив членства України в цій організації.

Про те, як насправді були сприйняті пропозиції українського президента, можна судити за інформацією ЗМІ, які мали доступ до закритої частини засідання Комісії Україна-НАТО. За даними сайту «Європейська правда», один з українських чиновників підтвердив, що президент чітко висловив бажання почати діалог з приводу надання нашій країні ПДЧ. Однак іноземні учасники засідання були здивовані заявою Порошенка про те, що «пропозиції щодо дискусії були із задоволенням прийняті». За їхніми словами, позитивно був сприйнятий виступ Порошенка взагалі, а не ідея про долучення до ПДЧ, на яку не всі звернули увагу.

Офіційний представник Альянсу Пірс Казалет уточнив, що Петро Порошенко двічі порушував питання про ПДЧ – на засіданні Комісії Україна-НАТО та на спільній прес-конференції з Єнсом Столтенбергом. За словами Казалета, представники Альянсу «взяли до уваги пропозиції президента почати таку дискусію». З його пояснень, втім, виходить, що «згода на початок такого діалогу не надавалася».

Парубій: рішення про членство України в НАТО можуть ухвалити несподівано швидкоПарубій зауважив, що українська армія за логістикою та можливостями може надавати дієву підтримку сусідам із країн Балтії та іншим, які межують з РФ.

ЄП також зазначає, що пропозиція президента Порошенка щодо ПДЧ «викликала справжню бурю в Альянсі». При цьому найбільше обурювалися деякі центральноєвропейські держави, які звикли зараховувати до «друзів Києва». Ідея Петра Порошенка прогнозовано викликала реакцію й у Кремлі. Щоправда, цього разу вона виявилася досить спокійною (мабуть, у РФ розуміють, що перспектив у неї не дуже багато). Зокрема, прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО стало б кроком до подальшого просування Альянсу до кордонів, що не сприятиме зміцненню європейської безпеки.

У будь-якому разі реакція представників Альянсу на пропозицію Петра Порошенка щодо ПДЧ виявилася більш ніж стриманою. Це свідчить перш за все про те, що в НАТО зовсім не готові обговорювати перспективу членства України, а будь-які розмови з цього приводу, принаймні на сьогодні, можуть викликати нерозуміння або навіть роздратування. Україна має користуватися перевагами всеосяжного пакету допомоги, спробувати домогтися до 2020 року відповідності стандартам Альянсу й поки не претендувати на більше. Хоча представникам Альянсу і не заважає зайвий раз нагадувати про зміст одного з пунктів комюніке Бухарестського саміту, де йшлося про те, що Україна стане членом НАТО.

Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...