Нещодавно уряд затвердив резолюцію про основні напрямки бюджетної політики на наступні три роки, вперше в історії застосувавши принцип середньострокового планування. «Слово і Діло» розібралося, які зміни в економіці прогнозує документ.
На відміну від усіх попередніх бюджетних резолюцій, які не заглядали занадто далеко в майбутнє, новий документ дозволяє встановлювати довгострокові пріоритети розвитку економіки й більш ефективно витрачати бюджетні кошти.
Як наголошується в документі, перейти до середньострокового планування дозволила макроекономічна стабілізація в 2015-2016 роках і перші ознаки зростання ВВП наприкінці 2016-го та в першому кварталі 2017 року.
Резолюція базується головним чином на плані дій уряду до 2020 року, коаліційній угоді, стратегії розвитку «Україна-2020» і програмах співробітництва з міжнародними організаціями.
Основними завданнями, які стоять перед бюджетною політикою на найближчі три роки, в документі названі зменшення дефіциту Держбюджету та зниження державного боргу в умовах ризиків, пов'язаних зі зростанням обсягу виплат за зовнішнім боргом і високою залежністю держборгу від коливань курсу валют.
Так, у документі передбачено скорочення зовнішнього боргу країни в середньостроковій перспективі до рівня менш ніж 60%. При цьому порогові значення держборгу на 2018, 2019 і 2020 роки встановлені на рівні 62%, 58% і 55% відповідно.
Щодо дефіциту Держбюджету, то в резолюції заплановане його щорічне зниження на 0,2%, що дозволить скоротити його з нинішнього рівня до 2% до 2020 року.
Згідно з базовим сценарієм прогнозів уряду, зростання ВВП в 2017 році сповільнилося після початку транспортної блокади ОРДЛО й до кінця року складе 1,8%. У 2018 році зростання ВВП планується на рівні 3%, в 2019-му – 3,6%.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»