Кийок проти Путіна: навіщо Тіллерсон і Столтенберг їдуть в Україну

Денис Поповичжурналіст

Найближчими днями Україну відвідають два високопоставлених гостя – 9 липня приїде держсекретар США Рекс Тіллерсон, а 10 липня заплановано візит генсека НАТО Єнса Столтенберга. За словами голови Верховної Ради Андрія Парубія, особисто він буде спілкуватися з генсеком НАТО на предмет перспектив вступу України до Альянсу. Детальна програма візиту обох важливих гостей невідома, однак можна припустити, що в обох випадках головною темою розмов стане врегулювання проблеми Донбасу, а також, імовірно, питання надання Україні летальної зброї з США.

Візит держсекретаря США Рекса Тіллерсона відбудеться 9 липня. Про це повідомили ЗМІ з посиланням на інформацію з дипломатичних кіл. З ким зустрічатиметься Тіллерсон і про що має намір говорити, поки невідомо. Відомо лише те, що його візит триватиме 2-2,5 години. Стислість виділеного часу свідчить про те, що Тіллерсон зустрічатиметься з певними людьми, а також вирішуватиме цілком конкретні питання. Очевидно, ця зустріч є розвитком недавнього візиту Президента Петра Порошенка до США, де він зустрічався з Дональдом Трампом. Не виключено також, що вона пов'язана і з майбутньою зустріччю Трампа з Путіним, яка відбудеться 7 липня на полях саміту G20. «Українське питання» має стати однією з тем для бесіди між президентами Росії та США.

Порядок денний від США для України: з якою метою Тіллерсон їде до КиєваПолітичний експерт розповів, із чим може бути пов'язаний візит держсекретаря США й чого очікувати Україні.

Які питання можуть цікавити Тіллерсона в Україні? Після візиту Петра Порошенка до США, в українському медіа-просторі виникли дві теми, що стосуються україно-американських відносин. Перша – це поставки в Україну оборонної зброї зі США. Минулого тижня комітет Сенату США з питань збройних сил підтримав варіант законопроекту про асигнування на оборону США в 2018 році. Серед іншого, він передбачає виділення близько $500 млн фінансової допомоги для України, в тому числі і надання нашій країні так званого «летального» зброї. Однак цей документ повинен бути затверджений Конгресом США і самим Дональдом Трампом, а досі саме в Білому домі блокували «летальну» військову допомогу Україні, попри підтримку в обох палатах американського парламенту.

Річ у тім, що адміністрація попереднього президента США, демократа Барака Обами, боялася надавати Україні оборонні озброєння, вважаючи, що це може спровокувати Росію «підвищити ставки» у війні на Донбасі. Однак за республіканця Трампі логіка змінилася. Як пояснив журналістам колишній посол США в Україні Джон Гербст (входить до пулу «друзів» нашої країни), Дональд Трамп може санкціонувати передачу зброї, щоб змусити Росію піти на компроміс зі США з питань врегулювання донбаського конфлікту. Адже спроба «підвищити ставки» неминуче призведе до зростання втрат серед бойовиків, особливо в тому випадку, якщо ЗСУ будуть оснащені більш передовими американськими системами. Це підвищує ймовірність того, що серед загиблих виявляться і російські військовослужбовці, хоча присутність своєї армії на Донбасі Путін досі намагається приховати.

Друга причина, чому США можуть допомогти Україні, полягає в зростанні впливу американського збройового лобі. Як пояснив політолог Анатолій Октисюк, під час правління демократа Барака Обами ці бізнесмени мало заробляли й тепер хотіли б підвищити власний дохід. За словами Октисюка, американцям також потрібно позбутися старих запасів зброї, яке цілком ще може стати в нагоді Україні.

Посол США: Тіллерсон вивчає варіанти участі Америки у врегулюванні ситуації на Донбасі«Ми переглядаємо нашу політику стосовно України і, я думаю, рухаємося вперед у дуже позитивному напрямку», — сказала посол США в Україні Марі Йованович.

Друга тема – це поставка американських енергоносіїв в Україну та Європу. За словами Петра Порошенка, одним із результатів недавнього візиту до США стали домовленості про постачання вугілля в Україну. А 30 червня Дональд Трамп, виступаючи в Міністерстві енергетики США, проголосив «золотий добу» енергетичного бізнесу США, реалізація якої стане можливою шляхом збільшення поставок енергоносіїв на ринки Східної Європи й Азії. «Україна сказала нам, що їй потрібні мільйони й мільйони тонн вугілля», – зазначив Дональд Трамп.

Окрім того, Трамп просуває ідею поставок американського скрапленого газу до Європи, щоб знизити залежність європейських країн від російського «блакитного палива». Відомий російський блогер і громадський діяч Анатолій Несміян (el-murid) вбачає в цьому початок переділу енергетичного ринку. «У реальності вже зараз зрозумілий ультиматум, який пред'являть Кремлю: добровільно здати частину своїх позицій в Європі в обмін на гарантії можливих домовленостей щодо збереження частини ринку за собою», – пояснив Несміян підґрунтя подій.

Отже, «газовий» і «збройовий» кийки, скоріш за все, будуть аргументами Трампа в спілкуванні з Путіним для того, щоб вирішити українське, а, можливо, й сирійське питання. Цілком очевидно, що зустріччю на полях G20 переговори в цьому напрямку не обмежаться, а короткочасну поїздку Тіллерсона в Україну, яка відбудеться відразу після саміту «Великої двадцятки», слід розглядати в цьому ж контексті.

Що ж до візиту Єнса Столтенберга, то одна з тем порядку денного вже відома – це перспективи вступу України до НАТО. Про це повідомив спікер Верховної Ради Андрій Парубій: «У нас передбачена зустріч із ним (зі Столтенбергом – ред.), на якій ми теж будемо говорити про перспективи членства України в НАТО».

У НАТО заявили про нову загрозу для УкраїниУ НАТО вважають, що навчання «Захід-2017» передбачають «серйозні масштабні переміщення сил залізницею» та інші заходи, що не можуть не викликати побоювань.

Попри те, що місяць тому Верховна Рада ухвалила закон, згідно з яким членство в Альянсі стає зовнішньополітичним пріоритетом України, можливість вступу нашої країни до НАТО можна розглядати лише у віддаленій перспективі. Позитивне рішення про долучення України до Альянсу залежить перш за все від відповідності стандартам цієї організації та політичного консенсусу серед її учасників. І якщо виконання першого умови залежить цілком від української сторони, то політичний консенсус поки неможливий. Головним і наймогутнішим нашим противником у цьому відношенні є Росія. Нагадаємо, що в 2008 році наша країна разом із Грузією подала заявку на долучення до Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ). Заявка розглядалася на Бухарестському саміті Альянсу в квітні того ж року. РФ, використовуючи протиріччя між членами НАТО, провалила надання ПДЧ і Україні, і Грузії, а через 4 місяці після цих подій Росія вторглася в Грузію, забезпечивши існування сепаратистських утворень – Абхазії та Південної Осетії, тобто створивши територіальну суперечку, який може вважатися додатковим перешкодою для членства в Альянсі. Україна зараз також має територіальний спір з Росією через Крим, а також конфлікт на Донбасі.

Єдине, чого досягла Україна в Бухаресті, – це декларативна заява про те, що наша країна «стане членом НАТО». Крім того, на Варшавському саміті НАТО 2016 року було ухвалено рішення про надання всеосяжної допомоги Україні без вказівки конкретних перспектив її членства в цій організації. Саме в цих рамках поки і розвивається співробітництво між Україною та Альянсом. Тому візит Столтенберга до Києва може бути спрямований на подальшу імплементацію угод, досягнутих рік тому у Варшаві. Наприклад, НАТО готове активно допомагати нашій країні в питаннях кібербезпеки. Особливо гостро це питання постало після нещодавньої руйнівної «навали» в Україну вірусу Petya.A, який вивів із ладу понад 12 тисяч комп'ютерів, паралізувавши роботу найбільших банків, енергетичних, транспортних компаній і навіть державних установ.

Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...