Рівно рік крісло генерального прокурора України обіймає перший в історії НЕ юрист, а політик Юрій Луценко. Для його призначення змінювали закон, який вимагав юридичну освіту для головного законника країни, незаконно надрукували його в парламентській газеті «авансом», ДО ухвалення документа парламентом. Заради чого?
«Луценко буде безкомпромісним щодо своїх!», – говорили нам. «Луценко рішуче боротиметься з Януковичем і оточенням, які посадили його до в’язниці!», – запевняли нас. «Він буде відмінним менеджером не із заскорузлої прокурорської системи», – тиражували в соцмережах цей меседж порохоботи. Лише за кілька тижнів до річниці в кращих радянських традиціях почався показовий заочний суд над Януковичем і нібито були повернуті до скарбниці міфічні півтора мільярди «грошей Януковича». Щоб, мовляв, ні в кого язик не повернувся обговорювати ефективність Юрія Луценка на посаді генпрокурора. Ну, а в нас повернеться – строго відповідно до того, як він виконував свої зобов'язання, зафіксовані «Словом і Ділом».
Виконано
Майже рік тому Юрій Луценко заявив, що при Генпрокуратурі буде створена Генеральна інспекція внутрішніх розслідувань і безпеки на взірець офісу Генеральної інспекції Департаменту юстиції США. Спершу «чистильником» ГПУ був призначений Петро Шкутяк. Однак людина, яка повинна була відповідати за чистоту рядів органів прокуратури, сама опинилася в епіцентрі численних скандалів. Його шеф Луценко чомусь робив особливий наголос на тому, що Шкутяк воював на Донбасі, – наче це автоматично гарантувало його повну відповідність посаді та якість майбутньої роботи. Але до оцінки якості роботи і не дійшло, оскільки проблема була з «якістю» самого кадра – тодішній головний люстратор із Мін'юсту Тетяна Козаченко відразу ж обурилася: «Шкутяка не мали права призначати – він підлягає люстрації, і навіть статус учасника АТО не спростовує його люстраційного критерія. Він може бути патріотом, хорошою людиною, але застосування закону одне для всіх». А річ у тім, що за президента-втікача Януковича пан Шкутяк аж два роки обіймав посаду глави Долинської райдержадміністрації (Івано-Франківська область). Одне вже це позбавляло його права на високу посаду, тоді як раніше під люстрацію в ГПУ підпали навіть ті, хто не мав ставати жертвою «очищення влади» – наприклад, перший заступник генпрокурора Микола Голомша. Але, крім невідповідності посаді, за Шкутяком тягнувся шлейф земельного скандалу – злі язики стверджували, що саме під час роботи головою Долинського району він зумів забезпечити виділення в оренду фірмі своєї матері 0,71 га землі. В результаті мантру про «ветерана АТО» довелося відставити: Шкутяк звільнився в листопаді минулого року, а 15 лютого 2017 року Луценко повідомив, що в кінці грудня 2016 року нарешті запрацювала Генеральна інспекція ГПУ. За результатами відкритого конкурсу її главою було обрано Володимира Уварова й призначені 73 працівника. Тож обіцянка начебто виконана. Правда, про результати роботи інспекції поки взагалі нічого не відомо.
Ще з виконаного на посаді генпрокурора: «справа Єфремова» в суд передана. Перевірка за фактами обшуків співробітниками НАБУ адвокатів фігурантів «газової справи» Онищенка Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою проведена – порушень не виявлено. Рівно рік тому свіжопризначений генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що має намір відновити офіс реформ ГПУ. Що ж, у структурі ГПУ як самостійний підрозділ функціонує управління реформ. Воно укомплектоване працівниками і, за інформацією в. о. начальника відділу розгляду запитів на публічну інформацію Генеральної прокуратури України Віктора Молованюка, здійснює комплекс заходів із реформування органів прокуратури, впровадження в практику її роботи іноземного досвіду, налагодження ефективних взаємин із інститутами громадянського суспільства та підвищення авторитету в суспільстві. Що це означає в перекладі на загальнодоступну мову – незрозуміло. Ну і місія ФБР з метою поліпшення методів слідства ГПУ залучена. Правда, статус «виконано» цій обіцянці аналітики «СіД» присвоїли у зв'язку з залученням фахівців ФБР до розслідування справи про вбивство журналіста Павла Шеремета, але, судячи з останніх результатів журналістських розслідувань, ЗМІ в цій справі просунулися куди більше, ніж уся державна машина разом із хваленими заокеанськими детективами. Власне, це і все про успіхи Юрія Луценка у виконанні своїх обіцянок.
Не виконано
Юрій Луценко, як ми пам'ятаємо, заявив: «Я отримав від Президента повний карт-бланш – жодна справа не буде лежати мертвим вантажем». Якби він мав юридичну освіту, знав напам'ять хоча б Конституцію й закон «Про прокуратуру», то вжахнувся б від правового нігілізму, що міститься в цій фразі, адже глава держави ЖОДНОГО стосунку до діяльності прокуратури не має і мати не повинен! Перелік невиконаних обіцянок генпрокурора Луценка може перечитати будь-хто охочий, не займатимемося їх перелічуванням, беручи до уваги їхню численність. Зупинимося лише на деяких. Одна з найскандальніших історій в Україні – це нелегальний видобуток бурштину, що приносить і старателям, але головно їхнім покровителям у владі та в погонах чималі прибутки. Там уже й Національну гвардію залучали – настільки градус пристрастей був високий. Але в березні 2017 року, як обіцяв Юрій Луценко, справи посадових осіб силових структур, що займалися «кришуванням» нелегального видобутку бурштину в Рівненській області, так і не були передані до суду. Щоправда, цілій низці колишніх правоохоронців і їх адвокатам заявлено про завершення попереднього розслідування, але станом на початок травня захист усе ще знайомиться з матеріалами справи, тому вона поки що й не відправлена до суду.
У 2016 році, всупереч обіцянці Луценка, не було завершено розслідування обставин протиправних дій посадових осіб Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України, які могли привести до зниження рівня обороноздатності держави. А війна вже четвертий рік триває, а склади з боєприпасами вибухають і горять. Одна з найбільш болючих сторінок війни на сході України і одна з найбільш резонансних заяв Луценка: він обіцяв, що восени 2016 року буде завершене розслідування кримінальної справи щодо Іловайська. «Котел» трапився в кінці серпня 2014 року, коли в результаті організованого вищим керівництвом Збройних Сил РФ на порушення міжнародних законів і звичаїв ведення війни віроломного нападу на українських військовослужбовців, які скористалися гарантованим російським «гуманітарним коридором», 366 людей загинули, 429 отримали поранення, понад 300 потрапили в полон. Ті, хто керував тоді армією, перебувають на високих посадах і сьогодні, через майже 3 роки винні з українського боку в цій без перебільшення катастрофі так і не названі. Також, всупереч обіцянці Юрія Луценка, Верховна Рада не отримувала від Генпрокуратури подання на арешт народних депутатів, підозрюваних у державній зраді. Не виконав Луценко навіть популістську (в його стилі) обіцянку не підвищувати зарплату працівникам прокуратури до повернення в казну грошей Януковича. До речі, про показники роботи: у 2016 році показник розкриття злочинів склав 30%, а найнижчим він виявився в Києві – всього 16%.
У процесі
А з наступних обіцянок, які мають статус «у процесі виконання», навряд чи якийсь букмекер ризикнув би влаштувати тоталізатор, враховуючи рівень відповідальності Юрія Луценка (33% за весь час і 12% з моменту перебування на посаді генерального прокурора). Але ми не будемо перетворювати розбір обіцянок генпрокурора на шоу, а спробуємо спрогнозувати: дотримає чи ні він своє слово з приводу наступних обіцянок. Спочатку про ту обіцянку, яка на 100% залежить від Юрія Віталійовича й терміни щодо якої вже близькі. Отже, 14 червня 2016 року Юрій Луценко заявив, що 2017 року відбудуться системні зміни в Генеральній прокуратурі. Зокрема, всі претенденти на адміністративні посади на всіх рівнях будуть обиратися на відкритих конкурсах: Юрій Луценко пообіцяв, що тільки нові обличчя, які пройдуть конкурсний відбір, цієї весни отримають право на самоврядування всією прокуратурою. До кінця весни залишилося всього нічого, а про жоден конкурс поки не чути... Ще про кадри: 7 грудня 2016 року генеральний прокурор України заявив, що близько 60 прокурорів, які не заповнили декларацію, будуть звільнені після перевірки Національного агентства з питань запобігання корупції. Правда, за словами Луценка, багато хто з цих прокурорів у декреті або під арештом. З огляду на те, що НАЗК ще навіть не бралося за перевірку декларацій, чекати виконання цієї обіцянки доведеться довго. Принаймні, за інформацією начальника відділу розгляду запитів на публічну інформацію Генеральної прокуратури України Наталії Теличко від 5 травня 2017 року, накази про звільнення прокурорів, посади яких віднесені до номенклатури генерального прокурора України, у зв'язку з неподанням декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поки не видавалися.
Ну і про справи резонансні: 11 квітя 2017 року генеральний прокурор України заявив, що судовий процес над Януковичем триватиме кілька місяців. У тексті обіцянки є позначка наших аналітиків: «СЛОВО І ДІЛО ЗВЕРТАЄ ВАШУ УВАГУ! Виконання цієї обіцянки не належить до компетенції генерального прокурора України Юрія Луценка, проте фіксація цієї заяви необхідна для зваженої характеристики поведінки персони в публічному просторі». Ох уже ці закони – позбавляють Президента права керувати справами прокуратури, а прокуратурі не дають покерувати судами. І хто тільки пише такі закони, так, Юрію Віталійовичу? Як недовчений юрист, усе ж насмілюся повідомити пану генпрокурору: на юридичному факультеті вивчають не стільки самі закони, скільки основоположні принципи функціонування юриспруденції та права. Поділ влади – один із фундаментальних принципів права демократичних країн. А ось свіже: 28 апреля 2017 року генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що нові конфіскації коштів, вкрадених колишніми українськими чиновниками, безумовно, будуть. Що ж, може бути й таке, але необов'язково завдяки особисто Луценку. Адже на зорі своєї політичної кар'єри він був одним із координаторів акції «Україна без Кучми» – і вона таки вже 12 років як без Кучми, але за нашою методикою ми це ну ніяк не зможемо записати до активу виконаних обіцянок Луценка. І найостанніше: 10 мая 2017 року генпрокурор заявив, що працівники Нацполіціі Дніпра відповідатимуть за співпрацю з тітушками 9 травня. Стрілочники, звісно, відповідатимуть, у цьому немає сумнівів, а ось чи замовники зіткнень відповідатимуть за скоєне? І тут просто не можна не згадати про ще одну невиконану обіцянку Юрія Луценка: розповісти громадськості про те, що відбувається у справі замовників вбивства журналіста Гонгадзе...
Максим Кречетов, спеціально для «Слова і Діла»
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»