Трагедія без строку давності: чи небезпечний Чорнобиль через три десятиліття

Читать на русском
Тетяна Тимочкоголова ВЕЛ, еколог

Ситуація у Чорнобильській зоні, звісно, змінилася порівняно з 1986 роком. За 31 рік чимало природних комплексів змогли відновитися. Але - завдяки лише одній причині: невтручанню людини.

Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловила голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко, говорячи про річницю аварії на ЧАЕС.

Катастрофа ЧАЕС: 26 квітня 1986 - 26 квітня 2017

«Відсутність техногенного навантаження, господарської діяльності, попри існуюче радіоактивне забруднення, дали змогу відновлюватися природним комплексам. Природа без втручання людини досить активно відновлюється, але насправді радіоактивна загроза зберігається. Ця територія протягом наступних тисячі років буде становити загрозу для життєдіяльності людини», - розповідає голова ВЕЛ.

Безперечно, уточнила вона, зона ЧАЕС дуже неоднорідна: у 1986 році до неї потрапили як більш, так і менш радіоактивно забруднені території

«Кілька спроб, починаючи з 2010 року і донині, змінити статус, скоротити територію ЧАЕС, а точніше, в першу чергу, зони відчуження - абсолютно авантюрні. Вони не спираються на дослідження», - підкреслила еколог.

Комплексне дослідження всіх компонентів природного середовища за останні 20 років в зоні відчуження не проводилося.

«Тому плани уряду скоротити цю територію чи почати її господарське використання екологічно небезпечні, шкідливі для здоров'я людей, які там перебуватимуть і сприятимуть поширенню забруднення», - переконана Тимочко.

Зона відчуження сьогодні: нові загрози

«Те, що відбувається з вирубкою чорнобильського лісу, вивезенням матеріалів із зони ЧАЕС - це поширення вторинного радіоактивного забруднення на великих територіях за межами зони відчуження», - додала вона.

Чорнобильська трагедія 31 рік потому. Що Ви знаєте про аварію на ЧАЕС? ТЕСТАварія на ЧАЕС стала однією з найбільших техногенних катастроф людства, але вона досі оповита численними легендами й неодноразово ставала предметом спекуляцій. Пропонуємо перевірити свої знання за допомогою простого тесту.

Вирубка лісів у зоні відчуження призводить до оголення величезних лісових ділянок, які перестають бути захистом для грунту дерев, де міститься волога. Внаслідок переміщення повітряних мас пилові бурі можуть переносити радіонукліди на далекі відстані.

Також загрозу, додала еколог, становлять пожежі на прилеглих територіях. Вигорає родючий шар грунту, рослинності.

«Це може призвести до підйому на поверхню і поширенню в атмосфері радіоактивних елементів, які зараз знаходяться глибше.

Зараз потрібно не просто берегти ліс, а весь час його висаджувати, щоб зміцнити лісовий покрив території, яка ще сотні років буде непридатна для використання. В тому і трагедія аварії, що з користування вилучено тисячі гектарів земель, і вилучені вони на сотні років.

Чорнобиль: врятувати і зберегти

«Дуже важливих напрацювань вчені досягли ще у 80-ті роки. Це стосувалося, насамперед, відновлення ґрунтів. Вапнування ґрунтів - дуже малозатратна річ, але вона має позитивні наслідки для їхнього оздоровлення», - констатувала еколог.

У Білорусії понад 25 років існує програма вапнування ґрунтів. Вони майже щороку до 100 тис. гектарів вапнували, і тим самим істотно знизили рівень радіаційного забруднення територій.

«Це простий і дієвий крок, але, на жаль, наші чиновники згадують про ЧАЕС у дні аварії і коли треба використовувати ці території», - зазначила вона.

Насправді, на її переконання, варто вести мову про інноваційні програми використання цієї території. У першу чергу, це дослідження, які цікавлять вчених світу.

Зона відчуження ЧАЕС: що наобіцяли й що насправді виконали політики?«Слово і Діло» вирішило нагадати політикам про їхні обіцянки щодо вирішення проблем зони відчуження ЧАЕС та людей, що постраждали від аварії на електростанції.

«Можна було б зробити відкриту програму проведення наукових досліджень. Це дало б кошти для підтримки життєдіяльності цієї території, вивчення флори і фауни, які постраждали від катастрофи», - припустила еколог.

«Другий напрямок - експериментальний, у сенсі виробництва, з вивчення впливу радіоактивного забруднення на окремі компоненти природного середовища. Як довго це зберігається? Як поширюється? Цим займалися вчені перші 5-10 років після аварії. Є пропозиції щодо розміщення сонячних батарей на ділянках з гранично допустимим рівнем забруднення плантацій. Це перспективний шлях, але за умови невикористання під технічні культури, звалища чи виробничі потреби», - прокоментувала Тетяна Тимочко.

Хто з українських політиків і як збирався ліквідувати наслідки катастрофи - «Слово і Діло» з'ясувало в матеріалі «Зона відчуження ЧАЕС. Що наобіцяли і що насправді виконали політики?».


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...