Сьогодні, 14 березня, після двотижневої паузи розпочала роботу Верховна Рада України. Парламентарі налаштовані рішуче, адже будуть працювати аж 2 тижні поспіль. Огляд того, чим саме вони планують зайнятись і як збираються покращувати наше з вами життя, пропонуємо до вашої уваги в нашому матеріалі. Зокрема, цього тижня парламент може підтримати проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання переказу коштів», який легалізує PayPal, ApplePay, GoogleWallet та інші платіжні системи.
Ініціативи Президента
Напередодні Петро Порошенко вніс до ВРУ низку законопроектів, які визначив як невідкладні. Перший – «Про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (№6172). Пропонується встановити, що дія зазначеного закону не поширюється на деякі категорії військовослужбовців (призваних під час мобілізації, осіб сержантського чи молодшого офіцерського складу, курсантів, тощо). Відповідно у вказаної категорії осіб зникає обов’язок щодо подачі електронної декларації до 31 березня.
Зазначені зміни цілком логічні та необхідні, адже суспільство не відчуває нагальної необхідності по подачі декларації сержантом чи курсантом, а в умовах АТО це ще й технічно складно, тоді як відповідальність за не подану декларацію нікуди не зникає.
Свої серед чужих. Як змінювалося ставлення політиків до подвійного громадянстваПодвійне громадянство часто стає приводом для маніпуляцій громадською думкою. Як до цього в різні періоди історії ставилися різні політики – показало «Слово і Діло».
Але є ще один нюанс: раніше представники як влади. так і опозиції, звісно, в різний час, кричали з трибуни про неможливість внесення будь-яких змін до Закону «Про запобігання корупції» через те, що чина редакція погоджена з європейськими партнерами та була ухвалена саме такою як результат виконання Україною зобов’язань перед європейським співтовариством. Тому внесення першої зміни, яка, безперечно, толкова та необхідна, може зрушити закон з «мертвої точки» та спричинити низку інших змін, які змінять систему декларування, – зокрема та антикорупційну машину. І не обов’язково на краще.
Інша ініціатива Президента – це проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» щодо реалізації права змінити громадянство» (№6175).
Законопроектом передбачаються зміни до Закону «Про громадянство України», за якими:
громадянин України, який добровільно набув громадянства іншої держави, вважається таким, що виявив намір змінити громадянство та надав згоду на припинення громадянства України (зміни до статті 19);
встановлюється строк, протягом якого особа, що набула громадянства України за територіальним походженням, внаслідок прийняття до громадянства України або поновлення в громадянстві України, зобов’язана повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави. Цей строк термін становить один місяць. Також встановлюється обов’язок для таких осіб письмово повідомити в десятиденний строк уповноважений орган України про повернення паспорта іноземної держави.
визначається механізм реалізації права громадянина України на зміну громадянства у випадках, коли його поводження або дії свідчать про визнання ним іноземного громадянства та свідомий вибір на користь іноземного громадянства у відносинах з державою іноземного громадянства, що мають наслідком втрату українського громадянства, тощо.
Вказаний проект конкретизує та робить дієвими норми про громадянство України, закріплені в Конституції, і тому заслуговує на ухвалення. Також Гарант дуже вдало підібрав час внесення законопроекту – якраз коли був роздмуханий скандал із черговим чиновником з кількома паспортами. До того ж, є необхідність відволіктись від теми блокади ОРДЛО, щого якої Президент досі чітко не артикулював своєї позиції.
Окуповані території
Група депутатів на чолі з Ольгою Бєльковою пропонує автоматично продовжити дозволи на користування надрами, надані Державному акціонерному товариству «Чорноморнафтогаз» на ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території, на весь час окупації, а також скасувати арешти й заборони відчуження майна АТ «Чорноморнафтогаз». Депутати пояснюють необхідність продовження строків дії дозволів на користування надрами тим, що строк дії дозволів впливає на розрахунок упущеної вигоди «Чорноморнафтогазу», яка буде стягнута з Російської Федерації, коли ми виграємо суд про компенсацію збитків за анексію Криму.
Що спільного між Насіровим і товаришем Сааховим та чому на його місці може опинитися коженПолітичний експерт Валентин Гладких аналізує суспільні тенденції в українській реальності на прикладі справи глави ДФС Романа Насірова.
Можливо і справді в цьому є логіка, але зняття заборон на відчуження майна АТ «Чорноморнафтогаз» може закінчитися тим, що раптом у дуже незрозумілий спосіб майно товариства може бути продане третім особам. Що не заборонено чинним законодавством України.
Бізнес
В Україні мають запрацювати PayPal, ApplePay, GoogleWallet та інші платіжні ситеми. Саме це передбачає проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання переказу коштів», (№5361). Запропоновані ним зміни мають на меті вдосконалити регулювання платіжних систем, упорядкувати діяльність небанківських фінансових установ на ринку платіжних послуг, надати їм право здійснювати випуск електронних грошей, удосконалити порядок здійснення оверсайту платіжних систем, привести національне кримінальне законодавство у відповідність до вимог законодавства ЄС.
Проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг» (№2456-д) пропонує інституційно посилити захист споживачів фінансових послуг, що було давньою пропозицією програми USAID/FINREP-II. Фактично він повторює деякі положення законопроекту «Про споживче кредитування» в частині обов’язків, які покладаються на надавачів фінпослуг. Також Національній комісії з регулювання ринків фінансових послуг та Національній комісії з цінних паперів і фондового ринку планується надати повноваження щодо захисту прав споживачів фінансових послуг, у тому числі, право накладати штрафи на нечистих на руку надавачів фінпослуг.
Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків та деривативів) (№3498) депутати спробують ухвалити в другому читанні. Цей законопроект є класичним прикладом того як може діаметрально змінюватися концепція законопроекту між першим та другим читанням. У першому читанні він являв собою акт, що приводив українську фінансову практику до європейський та світових стандартів, імплементуючи рекомендації Міжнародної асоціації свопів та деривативів (ISDA), директиви Європарламенту та Євроради №2014/65/ЄС від 15 тавня 2014 року про ринки фінансових інструментів (MiFID II), Регламенту Європейського Парламенту й Ради № 600/2014, датованого тим же днем, про ринки фінансових інструментів (MiFIR), а також Регламенту Європарламенту та Ради ЄС №648/2012 від 4 липня 2014 року про позабіржові похідні інструменти, центральних контрагентів і торгові репозитарії (EMIR) тощо. У другому ж читанні це вже законопроект, який регулює діяльність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
За такої трансформації розробники законопроекту зовсім забули про статті 118 та 119 Регламенту Верховної Ради. Адже в пакеті документів, поданих до законопроекту, який був наданий народним обранцям 1 листопада минулого року, міститься рішення комітету парламенту з питань фінансової політики й банківської діяльності від 18 жовтня 2016 року про повторний розгляд законопроекту. Тоді як Регламентом така можливість не передбачена. Також до основної порівняльної таблиці перед другим читання додана додаткова порівняльна таблиця, що також не передбачено Регламентом. Одним словом, відбулося те, що відбувається, коли хочеш і гарну річ зробити і НКЦПФР догодити. І тепер перспективи ухвалення цього законопроекту в другому читанні дуже примарні.
Також Верховна Рада в другому читанні розгляне проект «Про внесення змін до Закону України «Про теплопостачання» щодо стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел (№4334).
Проектом Закону передбачено встановлення стимулюючих тарифів підприємствам на теплову енергію, вироблену для потреб бюджетних установ та населення з альтернативних джерел, на рівні 0,9 тарифу на теплову енергію з газу, що в свою чергу дозволить заощадити кошти споживачів при розрахунку за послуги з централізованого опалення й гарячого водопостачання.
Проект носить легкий відтінок лобіювання енергетичних компаній, але в цьому немає нічого страшного, якщо це допоможе відійти від практики енергозабезпечення за допомогою вуглеводнів.
Газорозподільчі системи
8 травня 2015 року набрав чинності Закон України «Про ринок природного газу», яким встановлено заборону використовувати на правах господарського відання газорозподільчі системи, власником яких є держава. У той же час, механізми того, яким чином держава має врегулювати ситуацію, коли ГРС перебуває в оперативному віданні облгазів, не були прописані. Наразі Кабмін у «Проекті Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення використання газорозподільчих систем)» (№5558) пропонує врегулювати питання передачі газорозподільчих систем оператору газорозподільчої системи на підставі договору оренди. З одного боку це зможе зменшити прибутки облгазів, а з іншого оператори ГРС змушені будуть звернутися до НКРЕКП із проханням врахувати видатки на оренду ГРС у формулі комунальних платежів. Отже слід очікувати на чергове підвищення тарифів.
Національна безпека й оборона
У першому читанні планується розглянути проект закону про внесення змін до закону «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (щодо документального оформлення травм (каліцтва, поранення, контузії) учасникам АТО) (№3728). Проект розроблений із метою захисту прав військовослужбовців, які отримали травму чи були поранені в зоні проведення АТО, шляхом зміни механізму оформлення документів, необхідних для отримання передбачених законодавством пільг. Зокрема, пропонується закріпити обов’язковість певних дій військового керівництва в разі направлення військовослужбовців на лікування поза розташуванням частини. Зазначені зміни обумовлені практичною необхідністю, що проявилася за час проведення АТО при лікуванні бійців, і заслуговує на ухвалення.
Коаліційна арифметика: скільки членів налічує парламентська «більшість»?Політолог Валентин Гладких розповідає про коаліційні розклади у Верховній Раді України і про те, що робить влада, аби втримати бодай ситуативну більшість.
Також уже в 22-ге на розгляд Ради виноситься законопроект №2504а-д авторства народних депутатів Сергія Пашинскиого, Тараса Пастуха та Івана Вінника «Про Єдиний державний реєстр військовозобов'язаних». Він передбачає створення єдиного реєстру військовозобов'язаних з метою ефективного виконання завдань оборонного характеру, в тому числі мобілізації. Проект уже був ухвалений у першому читанні, доопрацьований комітетом та відправлений на повторне читання, тепер очікуємо на його ухвалення в цілому.
Продовжуючи тему «недоробок» парламенту, варто пригадати про проект №5112 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб», котрий також не вперше з’являється в порядку денному. Ним передбачається:
можливість залучати до адміністративної відповідальності за вчинення військових адміністративних правопорушень військовозобов'язаних і резервістів під час проходження зборів;
можливість, поряд з арештом і утриманням на гауптвахті, застосування судами альтернативного виду покарання – штрафу – за військові адміністративні правопорушення;
адміністративну відповідальність за самовільне залишення військової частини (місця служби), крім військовослужбовців строкової військової служби;
адміністративну відповідальність за перебування військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів на військовій службі в нетверезому стані;
унормування питання позбавлення статусу учасника бойових дій.
Завершують даній розділ нашого огляду проекти, які створюють преференції для компаній, що виконують державне оборонне замовлення.
Проект закону «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість продукції оборонного призначення» (№4519-д). Документ передбачає доповнення Податкового кодексу пунктами щодо додаткових видів продукції оборонного призначення (засобів радіоелектронної боротьби, радіопридушення, транкінгового зв’язку, апаратури прослуховування направленої дії, радіостанцій ультракороткохвильового та короткохвильового діапазону військового призначення, розвідувально-сигнальної апаратури у випадку, якщо споживачами є державні замовники з оборонного, визначені Кабінетом Міністрів), на які поширюється звільнення від оподаткування.
Також варто згадати проект «Про внесення змін до статті 282 Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування митом продукції оборонного призначення» (№4592-д). Він розроблений із метою доповнення Митного кодексу додатковими видами продукції оборонного призначення (тими ж самими, що й у попередньому законопроекті), на які поширюється звільнення від митного оподаткування.
Обидва проекти розроблені КМУ, але внесені на розгляд парламенту через депутатів, оскільки в такому випадку немає необхідності отримання безлічі погоджень у міністерствах та на самому засіданні Кабміну. Шивидше за все, це зроблено із певним задумом, тож журналістам треба ретельніше розібратися в тому, які ж саме компанії виконують державне оборонне замовлення в перелічених галузях, і хто є їхніми кінцевими бенефіціарами.
Тарифи
До порядку денного пленарної сесії Ради вкотре включається законопроект №1581 «Про житлово-комунальні послуги» (у другому читанні). Як уже зазначалося, законопроект більшою мірою, ніж чинний закон, розкриває поняття та зміст, наводить характеристики житлово-комунальних послуг, унормовує відносини, що виникають у процесі їх надання та споживання. Серед основних новацій проекту: автономне теплопостачання, комерційний облік послуг, принципова зміна механізму ціноутворення. Детальніше про цей законопроект можна прочитати в огляді від 18 жовтня минулого року.
Микола Мельник, Сергій Назаренко, Олександр Григоренко, Валентин Гладких, аналітична група «Левіафан»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»