Сьогодні глава українського парламенту Андрій Парубій заявив, що чиновники, які володіють паспортами інших держав, позбудуться своїх посад. «Я повністю підтримую таку позицію: якщо у людини є два громадянства, то він не має права займати високі посади в українській державі. Повинен бути механізм відкликання таких людей», – заявив спікер, коментуючи інформацію про нібито наявність у відстороненого голови Державної фіскальної служби Романа Насірова громадянств Великобританії та ще кількох держав.
Висловитися на цю тему встигли вже багато політиків – ця делікатна тема вельми популярна серед любителів «попіаритися», а таких, як ми знаємо, серед вітчизняного політичного бомонду вистачає. Тому обіцянки, пов'язані з питанням подвійного громадянства (яке, до речі, заборонене Конституцією України), у нас лунають із завидною постійністю.
Наприклад, ще в далекому 2007 році одним із пунктів програми, з якою йшла на вибори тоді ще досить популярна Комуністична партія, було внесення змін до Конституції в частині можливості володіння двома громадянствами. Ця обіцянка, звичайно ж, не була виконана: по-перше, відповідні правки до Основного Закону ніхто внести не наважився, по-друге, щоб запобігти будь-якій можливості порушити Конституцію, Кабмін у 2012 році вніс на розгляд парламенту законопроект, який передбачає штрафи за подвійне громадянство. Іронія в тому, що категорично проти ініціативи КПУ виступив тоді й одіозний секретар РНБО Андрій Клюєв. А відразу після Революції Гідності виявилося, що Клюєв сам є володарем другого паспорта: за словами євродепутата Ребекки Хармс, крім українського, у нього є ще й австрійське громадянство. Перевірити цю заяву ми, звичайно, не можемо. Було б чудово, щоб у Клюєва, який перебуває в розшуку з 28 лютого 2014 року, про це запитала Генпрокуратура або СБУ – бажано, під час особистого допиту.
Законодавчо дозволити подвійне громадянство для людей, що народилися в Україні, та їхніх нащадків пообіцяв у разі перемоги на президентських виборах 2014 року Вадим Рабінович. Мабуть, Вадим Зіновійович, розумів, що президентом йому все одно не стати, тож із таким же успіхом він міг пообіцяти що завгодно (пам'ятаєте обіцянку Гройсмана «зменшити смертність від серцево-судинних захворювань»?). Правда, в програмі кандидата цей пункт був піднесений красиво: «Україна має оду з найбільших діаспор у світі, але використовує її у власних цілях практично з нульовим коефіцієнтом корисної дії. Тому потрібно дозволити подвійне громадянство України для тих людей, які народилися в Україні, або їхніх нащадків, які прагнуть ідентифікувати себе як українців».
А от екс-віце-прем'єр-міністр України Олександр Сич у квітні 2014-го, навпаки, запевнив, що Україна на легалізацію другого громадянства не погодиться.
Знову ця тема спливла в 2016 році. У квітні минулого року голова Закарпатської обласної адміністрації Геннадій Москаль, для якого через близькість кордону Євросоюзу ця проблема більш ніж актуальна, заявив, що, згідно з законом про держслужбу, що набирає чинності з 1 травня, він буде звільняти викритих у володінні другим паспортом підопічних чиновників, причому публічно й із залученням преси. За виконання своєї обіцянки губернатор взявся практично одразу ж: 5 травня 2016 року він доручив звільнити за наявність угорського громадянства главу одного з управлінь Берегівської РДА.
У липні того ж року «Слово і Діло» зафіксувало обіцянку народного депутата Євгена Мураєва про те, що у нього «немає і не буде другого громадянства». Тим більше, що суворе покарання за нього, принаймні на словах, обіцяли деякі колеги Мураєва по парламенту. Наприклад Ігор Мосійчук, який запевняв, що подасть законопроекти про запровадження кримінальної відповідальності за наявність «лівого» громадянства. Останній раз «Слово і Діло» перевіряло стан виконання цієї обіцянки 10 січня 2017 року, і вона не була виконана.
Нарешті, 22 лютого цього року лідер «Радикальної партії» Олег Ляшко заявив, що у Верховній Раді буде зареєстрований проект закону, котрий передбачатиме позбавлення депутатського мандата за подвійне громадянство. І дійсно: 24 лютого депутати від фракції РПЛ зареєстрували проект закону №6131 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності народних депутатів України та державних службовців за набуття громадянства інших держав».
Чим справа скінчиться – подивимося, але в будь-якому випадку виходить «масло масляне», адже, як нещодавно розповів «Слову і Ділу» експерт із конституційного права Олександр Москалюк, чинне законодавство й так передбачає позбавлення мандата (як і високої державної посади) в такому випадку. Прямої норми Конституції щодо цього дійсно немає, але є поетапний механізм, не знати про який для законотворців і топ-чиновників – щонайменше соромно.
Аліна Костюченко, за матеріалами «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»