Ростовський гамбіт: яку небезпеку приховує публічний допит Віктора Януковича?

Олександр Радчукполітолог

Допит президента-втікача Віктора Януковича став справжньою медійною подією як минулого, так і цього тижня. Колишнього главу держави допитували в режимі відеоконференції як свідка від сторони захисту екс-співробітників спецпідрозділу МВС «Беркут» у справі розстрілів на Майдані 18-20 лютого 2014 року.

Сама подія викликала низку неоднозначних трактувань. А відповіді Януковича в результаті допиту лише поглибили ставлення до процесу як до чергової ланки в тривалому медійному ланцюжку, спрямованому на кількох конкретних адресатів. Самі ж показання колишнього президента для встановлення судом провини підсудних «беркутівців» мають сумнівну цінність.

Плани Кремля

Безумовно, публічний допит Януковича, який транслювали мало не всі українські та російські телевізійні канали, вже став відправною точкою для активізації інформаційних планів Кремля на тлі негативних настроїв українського суспільства в третю річницю подій на Майдані.

Межигір'я, яке я орендував чи не орендував: топ-цитати Януковича з допиту«Слово і Дело» зібрало топ-цитат екс-президента України Віктора Януковича з його допити у відеоконференції.

Це ще один красномовний меседж з боку Росії в бік чинної української влади. Мовляв, ніхто з винних за злочини під час Революції Гідності не покараний, а сам президент-утікач намагається зробити із себе жертву обставин та політичних хитросплетінь. У своєму допиті Янукович дещо змінив риторику попередніх років, акцентувавши на тому, що він «не святий», що всі його дії були спрямовані на врегулювання конфлікту та недопущення жертв. Тоді як представники опозиції навмисне зруйнували всі домовленості, спричинивши всі подальші проблеми в державі.

Звісно, слова Януковича для основного адресата всіх його меседжів – колишніх виборців (а за кандидата в президенти Віктора Януковича на виборах у 2010 році проголосували близько 12 мільйонів громадян) – не звучали б так переконливо, якби не більш ніж сприятливі обставини. Серед них – відсутність результатів розслідувань подій на Майдані, засилля корупції, низький результат влади на шляху до проведення реформ, підвищення цін, тарифів. Крім того, під питанням подальша співпраця щодо кредитування з МВФ, відсутність прогресу із наданням безвізового режиму, подальша девальвація гривні, нестабільність банківської системи. Та ще й можливість зміни курсу у відносинах України зі США. Більш сприятливого тла для культивування сумнівів довірливої частини українських громадян годі й бажати!

Політичний кілер?

Конкретики в словах Віктора Януковича під час допиту про епізоди щодо розстрілів на Майдані було небагато. Майже на всі запитання, які могли б допомогти слідству з’ясувати обставини та причетних до злочинів, він відповідав, що не пригадує жодних деталей.

Провалені обіцянки «легітимного»: чого Україна так і не дочекалася від ЯнуковичаОстанніми днями Віктор Янукович став медійною персоною номер один в Україні та Росії. Але чи заслуговували такої ж уваги його справи – це вирішило дослідити «Слово і Діло».

Щоправда, екс-президент у подробицях згадав усі обставини своєї втечі, а також розповів деталі політичних подій та домовленостей, які цьому передували. Зокрема, Янукович висловив припущення, що саме колишній глава Адміністрації Президента Сергій Льовочкін міг бути причетним до розгону студентів у ніч на 30 листопада 2013 року. Цікаво, що прес-служба Льовочкіна, нині одного з нардепів від «Опозиційного блоку», негайно спростувала будь-які припущення, які лунали з вуст його колишнього шефа.

Крім того, президент-утікач натякнув на роль олігархів у розвалі тодішньої провладної більшості в парламенті та розколі в самій «Партії регіонів». «Ми знали, що всередині, наприклад, фракції «Партії регіонів» працювала опозиція, й депутати, які залежали від деяких олігархів, вони почали схилятися в бік опозиції. Це була величезна група, яку очолював депутат Тігіпко. І він відверто мені сказав: я з вами згоден, Вікторе Федоровичу, але мене схиляє Фірташ. І поруч із ним пан Льовочкін, який також, як кажуть, грав у свої ігри. Врешті-решт вони зруйнували коаліцію й стабільність у країні. Тому що стабільність була зруйнована 22 лютого, коли почали ухвалюватися антиконституційні закони й рішення», – наголосив Янукович.

Більше того, під час допиту Янукович неодноразово наголошував на недотриманні представниками опозиції домовленостей щодо врегулювання кризової ситуації. На запитання прокурора, чи він погодився би на перехресний допит із тодішніми представниками опозиції, а нині ключовими діячами у владі – Петром Порошенком, Арсенієм Яценюком, Юрієм Луценком, Віталієм Кличком – президент-втікач наголосив, що готовий зустрітися у такому форматі, аби «встановити хід подій та подивитися один одному у вічі».

Невідомо, які прізвища політиків пролунають у наступних заявах Януковича, адже його слова можуть бути влучно використані з певною іміджевою метою вже в нинішніх політичних обставинах.

Гіркий післясмак допиту

Попри те, що розслідування злочинів на Майдані триває вкрай повільно, ГПУ використала онлайн-допит президента-втікача з метою повідомити йому про підозру в державній зраді. Поки це найкращий контрнаступ з боку влади на медійну активність Януковича та його кураторів із Кремля.

Експерт про допит утікача: Кремлю потрібно заслати «банду Януковича» назад в УкраїнуПолітичний експерт поділився міркуваннями з приводу другої спроби допиту екс-президента Віктора Януковича.

Крім того, сам факт допиту Януковича, незважаючи на сумнівність ваги його свідчень, є доказом того, що справа про розслідування злочинів на Майдані триває.

Ще один позитив, який може зіграти на боці чинної влади, – це сама постать та слова Януковича. Громадяни України, які позитивно ставилися до подій Революції Гідності й згодом на дострокових виборах обрали собі нову владу, після виступу Януковича вкотре переконалися в тому, що їхні жертви були не марними, а вибір – найкращим.

Однак «одкровення» Януковича становлять неабияку політичну загрозу. Річ у тім, що в Кремлі реалізовують класичну схему антикризової піар-стратегії щодо поступової реабілітації іміджу президента-втікача та його команди. Не даремно ще кілька днів тому в РФ відбувся з'їзд «Союзу політичних мігрантів та політв'язнів України» під керівництвом колишнього глави уряду та близького соратника Віктора Януковича Миколи Азарова. В своєму виступі Азаров не раз згадував про постійні політичні репресії з боку чинної української влади. «Ми обов'язково повернемося в країну й будемо будувати нову Україну, тому що ми знаємо, як це зробити, й уже неодноразово це робили», – висловив впевненість Азаров.

Тож ми стаємо свідками, як зусиллями Кремля українському суспільству пропонується поглянути на «інший бік Місяця». Можливо, саме в такому контексті й використовують політичних мігрантів. Сумна новина в тому, що саме вони можуть стати компромісною рушійною силою для політичної реінтеграції нині окупованої частини Донбасу. План із вирішення збройного конфлікту на сході може містити пункт із поверненням політиків-втікачів у якості «цивілізованих» та зрозумілих для електорату окупованої частини Донецької та Луганської областей виразників їхніх інтересів на державному рівні. Більше того, задля вирішення конфлікту на сході країни умовного Януковича та Азарова вороже, але цілком стримано може сприйняти інша частина українського суспільства.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»