Мир без терміну придатності: чи вдасться лагідно роззброїти Придністров’я?

Олександр Радчукполітолог

Останній тиждень ознаменувався пожвавленням співпраці між Україною та Молдовою в напрямку вирішення проблеми із самопроголошеною «Придністровською Молдовською республікою» («ПМР»). Йдеться про російський «миротворчий» контингент, завдяки якому й досі тримається так звана влада невизнаної республіки. Україна, яка намагається повернути втрачені території Донбасу та Криму через агресію Російської Федерації, найменш зацікавлена в існуванні ще одного ворожого збройного формування на південно-західному напрямку. Зокрема, фактор Придністров’я тяжіє над південними регіонами України та є додатковим джерелом підживлення для можливих сепаратистських виступів.

Інтерес Молдови вирішити проблему Придністров’я ще більш зрозумілий. Для молдован виникнення сепаратистського утворення на території власної держави є дестабілізуючим фактором ще з 1990 року. Здається, саме спільний негативний досвід спонукає дві держави шукати нові додаткові методи тиску на «ПМР».

В обіймах удава

На початку цього тижня стало відомо про те, що міністри оборони України та Молдови Степан Полторак й Анатол Шалару під час наради в Одесі ухвалили спільне рішення щодо можливості надання «зеленого коридору» для евакуації російських військ та озброєння, розміщеного в селі Кобасна в невизнаному Придністров'ї.

План України щодо військових РФ у Придністров'ї: ризики, загрози та наслідки. Оцінка експертаВійськовий експерт проаналізував можливості та основні ризики виведення російських військ із Придністров'я.

Саме в цьому селі розміщений один із найбільших складів боєприпасів (близько 10 тисяч тонн) та «законсервованої» техніки й озброєння ще з часів СРСР. На думку очільників обох оборонних відомств, російські війська, яка охороняють ці склади, мають не просто евакуюватися звідти, але й вивезти все це озброєння. Склад озброєнь, як і сам «миротворчий» контингент російських військ, згідно зі спільною позицією двох міністрів оборони, становлять значну військову та техногенну небезпеку як для жителів Молдови, так і України. «Разом з українським колегою ми обговорили питання створення спеціального коридору для російських військових, які перебувають в придністровському регіоні, а також для боєприпасів, які перебувають на зберіганні в селі Кобасна. Молдавське військове відомство було офіційно проінформоване про те, що українська сторона готова підготувати спеціальний коридор для виведення російських військ та озброєння», – зазначив Шалару.

З боку України відповідний «зелений коридор» для евакуації російських військових та озброєння готові забезпечити до кордону з РФ. Сторони домовилися, що звернуться за допомогою до ООН та ОБСЄ, щоб ці міжнародні організації посприяли цьому процесу як на рівні спостерігачів, так і з метою вплинути на позицію Росії в цьому питанні.

Торпедування ситуації в Придністров'ї відразу з боку двох держав є серйозним викликом як для світової спільноти, так і конкретно для Росії. Останній стає дедалі важче фінансувати регіон та забезпечувати ротацію своїх військових у невизнаній республіці.

Обережна позиція «ПМР»

Очільники так званої «ПМР» опинилися у вкрай незручній ситуації. Вже понад 2 роки там очікують позитивного рішення Держдуми щодо розробки спеціального закону, який би дозволив імплементувати рішення невизнаного референдуму ще 2006 року про приєднання до складу РФ. Поки російська влада не йде на цей крок, обмежившись фінансуванням та військовою присутністю «миротворчого контингенту».

Придністров'я категорично проти виведення російських військ із регіонуПрезидент ПМР Євген Шевчук прокоментував план Молдови та України про виведення російських військових та озброєнь із території республіки.

До слова, ще в квітні 2016 року в Кремлі заявили про те, що не можуть вивести своїх військових через те, що в Україні триває збройний конфлікт. Саме це, на думку російської влади, є основним фактором, який заважає виконати свої зобов’язання багаторічної давності перед світовою спільнотою та міжнародними організаціями. Адже що заважало зробити це раніше? Росія проігнорувала взяті на себе зобов'язання за підсумковими документами Стамбульського наради ОБСЄ 1999 року, згідно з якими Кремль мав ще до 2001 року забезпечити виведення своїх військ із території «ПМР».

В самій «ПМР» жорстко відреагували на пропозицію Києва та Кишинева створити «зелений коридор» та сприяти виведенню військ «миротворчого контингенту». «Ми вважаємо, що поки немає остаточного політичного рішення щодо врегулювання конфлікту, немає сенсу й у виведенні російської групи військ, тому що це загострить ситуацію й може призвести до відновлення кровопролиття», – відреагував «президент» невизнаного Придністров'я Євген Шевчук.

Ще одна ідея, яка все активніше лунає з боку Молдови, – замінити «миротворчу» місію на спостережну цивільну – також не знаходить підтримки серед лідерів «ПМР».

Загалом, «влада» Придністров'я останнім часом намагається усіляко демонструвати лояльність як до молдовського, так і до українського керівництва. Скоріш за все, це «самодіяльність» місцевих політиків, яка не є прямими вказівками кураторів із Кремля. Наприклад, нещодавно в одному зі своїх інтерв’ю «міністр закордонних справ» «ПМР» Віталій Ігнатьєв заявив про те, що «влада» Придністров'я не визнає незалежними території «ЛНР» та «ДНР» саме через те, що вважає пріоритетним збереження гарних відносин з Україною. «Ми не погіршували відносини з українською стороною. Нам ніхто не ставив передумов, щоб ми давали якісь додаткові сигнали, робили заяви. Придністров'я не артикулює якихось там позицій і так далі в контексті цього конфлікту (на Донбасі – Ред.)», – зазначив Ігнатьєв.

У напівблокадному режимі

Скільки зараз насправді російських військових на території «ПМР», об’єктивно сказати важко. Передусім ідеться про офіційно розміщених 1500 військових. За попередніми оцінками української розвідки, в період 2014-2015 років Росії вдалося різноманітними шляхами «перекинути» до «ПМР» ще близько 4-5 тисяч солдат. Таким чином, наразі угруповання росіян може становити не менш ніж 6-7 тисяч озброєних військових, які можуть у будь-яку мить відкрити додатковий «південний» фронт для нападу на територію України.

Росія провела в Придністров'ї військові навчанняРосія провела військові навчання в самопроголошеному Придністров'ї. Було задіяно більш ніж 50 військових та 10 одиниць озброєння й військової техніки.

Завдання для посилення присутності в «ПМР» та ротації своїх військових значно ускладнилося в травні 2015 року, коли народні депутати у Верховній Раді серед іншого денонсували угоду між урядами України та Росії про транзит територією України російських військових формувань, які тимчасово перебувають на території Молдови. Відтоді Росії стало особливо важко здійснювати ротацію своїх військових на території «ПМР». Це можливо здійснити лише в неофіційний спосіб, використовуючи авіасполучення через Білорусь. І це при тому, що вже в Кишиневі російських солдатів, які прибувають до аеропорту, можуть очікувати додаткові неприємності. Крім того, стало майже неможливо постачати додаткове обладнання, запчастини для військової техніки. Таким чином, утримувати свій «миротворчий» контингент у бойовому стані Кремлю стає дедалі важче.

Та це не заважає Росії демонструвати зневагу та брязкати зброєю. Поки щожодної офіційної реакції з боку російських політиків на заяви міністрів оборони Молдови та України не було. Однак більш красномовною є поведінка російських військових на теренах невизнаної «ПМР»: нещодавно там знову тривали військові навчання за участю «миротворців». Офіційний Кишинев вже вкотре висловив своє обурення та звернувся до російської сторони з вимогою вивести свої війська згідно з узятими на себе зобов’язаннями. «Міністерство закордонних справ і європейської інтеграції знову висловлює здивування та обурення в зв'язку з незаконними військовими діями російських військ у Молдові», – зазначили молдовські дипломати.

Українські військові експерти вважають, що за бажання Росії вивести війська з «ПМР» не стане складним завданням. Більше уваги, грошей та часу потрібно буде виділити для вивезення складів із боєприпасами та зброєю із селища Кобасна. Звісно, потрібно враховувати те, що після потрапляння на територію РФ уся зброя та припаси можуть стати в нагоді Кремлю саме в конфлікті на Донбасі. Тож наразі ідея з транспортуванням російських боєприпасів транзитом через територію України може зустріти значний опір з боку українських громадян. Щоправда, шанси на те, що Росія піде на такий крок, занадто мізерні. Адже після демілітаризації Придністров'я забезпечити сепаратистські настрої в цьому регіоні буде вкрай важко.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»