Депутати можуть все: «сухий закон» і правовий нігілізм

Олександр Москалюкексперт з конституційного права

Однією з визначальних характеристик пострадянського періоду історії України є тотальний правовий нігілізм. Найгірше те, що це явище стало раковою пухлиною діяльності органів державної влади. Часто органи влади приймають рішення, особливо не замислюючись над тим, чи мають вони правові підстави і повноваження для цього. Відтак, така практика стала настільки звичною, що сьогодні вже нікого не здивуєш, якщо орган місцевого самоврядування ухвалить рішення, яке суперечитиме законові.

Між тим, не варто забувати: проблема сепаратизму може ховатися, зокрема, й у тому, що органи місцевого самоврядування починають ухвалювати рішення, які на перший погляд видаються корисними для суспільства, але насправді не відповідають закону. Мотивація в таких випадках стандартна: яка різниця, чи відповідає закону те чи інше рішення, якщо воно принесе користь населенню. Проте після того, як таке порушення було допущене раз, виникатиме бажання нехтувати законом знову і знову. І тоді вже ніхто не зможе гарантувати благородність мотивів незаконних рішень.

Кутовий хоче отримати від приватизації «Укрспирту» близько 400 мільйонів гривеньУ Міністерстві аграрної політики і продовольство України назвали суму, за яку можуть продати держпідприємство «Укрспирт».

22 вересня на пленарному засіданні Київської міської ради депутати запровадили заборону на реалізацію суб'єктами господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю, алкогольних та слабоалкогольних напоїв на території столиці з 23:00 до 10:00. 12 жовтня це рішення набуло чинності.

Проте чи мала право Київрада ухвалювати подібне рішення? Адже, згідно з частиню другою статті 19 Конституції України, «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». А відповідно до параграфа «а» пункту 9 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування», до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать в тому числі встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Параграф «б» пункту 4 тієї ж статті говорить, що до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення за погодженням із власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності.

Таким чином повноваження органів місцевого самоврядування стосуються виключно встановлення режиму роботи суб’єктів господарювання. Інакше кажучи, органи місцевого самоврядування можуть лише прийняти рішення щодо графіку роботи підприємств, установ та організацій сфери обслуговування, без можливості заборони продажу окремих видів продукції. При цьому у випадку підприємств, установ та організацій, які не належить до комунальної власності, таке рішення повинно бути узгоджено з їх з власниками.

Але насправді депутати Київради мали б звернути увагу на переконливіший аргумент щодо незаконності свого рішення. Статтею 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлюються обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів. Так от, відповідно до цієї статті, «на час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та куріння тютюнових виробів». Все! Більше в законі жодного слова не сказано щодо повноважень органів місцевого самоврядування в цій сфері! Про можливість абсолютної заборони продажу алкогольних напоїв на підставі рішення органів місцевого самоврядування в певний період часу в цьому законі ніде не сказано.

На варті чужих інтересів: чи змінить легалізація лобізму українську політику?За останній місяць народні депутати внесли два законопроекти для легалізації процесу лобіювання. Як законотворці розуміють цей процес в українських умовах, і наскільки подібні ініціативи можуть вплинути на політичний процес?

Таким чином нескладно помітити, що Київрада, чи то через нехтування законами, чи через їх незнання ухвалила протиправне рішення. Втім, як записано в тій-таки Конституції, «незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності».

До речі Верховний Суд України своєю постановою від 24 травня 2016 року №2а-54/10 підтвердив протиправність та скасував аналогічне рішення Хмельницької міськради.

P. S. Я прибічник заборони продажу спиртних напоїв у нічний час, однак переконаний, що це компетенція Верховної Ради України – внести зміни до законодавства, якими дозволити місцевим радам ухвалювати такі рішення. Без законодавчих змін такі рішення місцевих рад будуть завдавати більше шкоди, ніж користі, підриваючи основи державного устрою України.

Олександр Москаюк, спеціально для «Слова і Діла»