У стані ротацій: чи вдасться коаліції домовитися про переформатування Кабміну?

Олександр Радчукполітолог

В Україні вперше за часи незалежності виникла необхідність проведення змін в уряді шляхом поступових кадрових ротацій. Складний вузол взаємовідносин між основними політичними гравцями зрештою сформував обставини, коли відставка уряду загалом не зможе вирішити усіх проблем між владними інститутами.

В такому контексті зняти напругу могли б дострокові вибори парламенту, втім до них по суті не готова жодна політична сила. Окрім того, вибори до Верховної Ради лише б додали динаміки кризовим процесам як у суспільно-політичному житті, так і в економіці на найближчі півроку.

Вихід один – домовлятися. Втім, жоден із учасників коаліції не хоче поступатися своїми інтересами та намагається якомога міцніше закріпитися в статусі головних реформаторів країни. Однак вперше за останні 25 років саме ротації в Кабміні призведуть до можливих змін у коаліційній угоді, а не навпаки. Повернутися до парламентської більшості, а значить, і делегувати своїх представників до уряду планує «Радикальна партія Олега Ляшка». Це ще один сигнал до того, що навіть ті політичні сили, які б бажали взяти участь у позачергових парламентських виборах, розуміють зміну тренду та намагаються знайти своє місце в нових обставинах.

Камінь спотикання

Ключова проблема, яку намагалися вирішити у «БПП», – змусити прем’єр-міністра Арсенія Яценюка погодитися піти у відставку без оголошення про вихід з коаліції, а значить, і без позачергових виборів до ВР. Пропонувалося декілька варіантів: і збереження міністерської квоти у новому уряді, і пошук кандидатури нового очільника Кабміну серед соратників Арсенія Яценюка, і об’єднання «Народного фронту» із «БПП «Солідарністю».

У «БПП» кажуть, що готові працювати з Яценюком задля політичної стабільності в країніЛідер фракції «БПП» Юрій Луценко заявив, що вони готові співпрацювати з чинним прем'єр-міністром України Арсенієм Яценюком задля політичної стабільності в країні.

Однак посада прем’єр-міністра та друга за чисельністю фракція в парламенті – поки що 2 найсильніших козирі Арсенія Яценюка та його політсили, рейтинг яких перебуває на рівні статистичної похибки. Поступитися обома позиціями означатиме неминучу «політичну смерть». «Відставки Яценюка та Кабміну, звичайно, хоче багато хто. З іншого боку, якою б вона не була, але фракція у нього є. Так, він не контролює 80 людей, але контролює 20, і цього цілком достатньо, щоб поборотися. Тут питання в тому, у кого нерви міцніші. Яценюк останній, хто хоче дострокових виборів, тому що йому та його партії це нічого не дасть», – вважає політолог Олексій Голобуцький.

Увесь січень між пропрезидентською та пропрем’єрською командами триває протистояння за вплив на переформатування уряду. Останній камінг-аут пропрезидентської команди – пропозиції фракції «БПП» щодо сімох кандидатів на посади в Кабміні на чолі з Арсенієм Яценюком.

Луценко ініціює перегляд кандидатів у міністри від «БПП» (доповнено)Фракція «Блоку Петра Порошенка» ще не визначилася з конкретними кандидатурами на посади міністрів.

При цьому в «БПП» пішли старим перевіреним способом, який у політтехнологіях називається «публічний аукціон». Найбільшій фракції-партнеру пропонується розглянути кожну позицію міністра і запропонувати власний варіант, або відмовитися від торгів. Вочевидь, «лоти» на деякі позиції – як-от кандидата на посаду віце-прем’єра – мають більшу вагу для «БПП», тоді як за низкою інших пропозицій у пропрезидентській політсилі охоче підуть на поступки. Наприклад, жваві дискусії в парламенті та експертному середовищі викликала кандидатура на посаду міністра охорони здоров’я нардепа Олексія Гончаренка.

Однак і в цьому питанні «БПП» не змогло знайти вдале технологічне позиціонування: незрозумілі критерії відбору кандидатів та логіка подібного їх висування викликали гостру критику самої політичної сили. Рятувати ситуацію довелося лідеру фракції Юрію Луценко. «Насправді, фракція лише висунула 7 осіб для обговорення. Однак суспільна реакція свідчить про те, що вчорашнє обговорення було поверховим і легковажним», – визнав політик. Тож у фракції вирішили ретельніше підійти до питання підбору кандидатів на посади міністрів.

Експерт пояснив, чому частина уряду повинна піти у відставкуПолітолог поділився міркуваннями з приводу інформації про те, що фракція «Блоку Петра Порошенка» має намір порушити питання про відставку трьох міністрів.

Зняти напругу у відносинах двох політичних таборів взялися в американському посольстві. Там слушно нагадали коаліціантам: сваритися зараз ні до чого, варто знаходити спільне компромісне рішення. На думку посла США в Україні Джеффрі Пайєтта, змагання за посади в уряді «живитиме зусилля Кремля хибно представити Україну як демократію, що занепадає, а не формується». Втім, американці не надто заглиблюються у сутність нинішніх процесів довкола зміни міністрів, адже цілком серйозно називають нинішній склад Кабміну «технократичним».

Однак у подібній логіці американського посольства є слушна думка: привчити українських політиків знаходити спільну точку зору в надскладний для країни час і не дати Кремлю зайвого інформаційного приводу для зловтіхи. На думку політолога Віктора Каспрука, ситуація з відставкою Кабміну вже навесні може спричинити більш серйозні процеси, інспіровані саме з боку РФ. «Важливо, щоб у перехідний момент, коли не буде прем'єра та Кабміну, не почалися заворушення, які будуть інспіровані ззовні. Така загроза є. Путін вже зрозумів, що не зможе обійтися лише військовими зусиллями, й робить ставку на весняну дестабілізацію», – вважає експерт.

Сила супротиву

Так чи інакше, переформатування уряду не уникнути. Наступна «сигнальна» дата – звіт Кабміну, призначений на 16 лютого. Саме після нього стане зрозуміло, як розгортатиметься політична ситуація в країні найближчим часом. А варіантів усього три:

часткове переформатування Кабміну. На цьому етапі уряд «посилюють» новими міністрами від пропрезидентської команди, залишаючи в спокої самого очільника Кабміну та кількох його міністрів. Нібито саме про такий варіант уже домовились Арсеній Яценюк та Петро Порошенко. «Майже з 100%-ою вірогідністю будуть призначені нові міністри охорони здоров'я та екології, з украй великою часткою ймовірності з'явиться перший віце-прем'єр. Список кандидатів у Кабмін від «БПП», що з'явився вчора, з АП не узгоджувався і з імовірністю, близькою до 100%, буде повністю переглянутий. З озвучених прізвищ шанс бути поданим до Кабміну має тільки Віталій Ковальчук», - поділився інсайдом з Банкової на своїй сторінці у Facebook політтехнолог Тарас Березовець;

у разі подальшої конфронтації можлива відставка Кабміну. Якщо на Банковій підуть на такий крок, то матимуть лише 2 шляхи для подальшого вирішення ситуації: або спробують створити нову коаліцію, або будуть змушені йти на дострокові парламентські вибори. Втім, у цій ситуації у Президента є фактор впливу: Конституція надає йому право після 60 днів відсутності нової коаліції та уряду розпустити парламент, проте це не є його обов’язком. Таким чином, може бути знайдено тлумачення, за яким уряд у статусі в. о. працюватиме доти, доки в парламенті 8-го скликання таки сформується нова більшість. Цей варіант – «довготривалої політичної жуйки» - навряд чи сприятиме реформам і є ще одним додатковим фактором дестабілізації внутрішньополітичної ситуації в країні;

політикам набридне домовлятисяйі після відставки уряду всі йдуть на дострокові парламентські вибори без пошуків нових форматів коаліції. Важлива ремарка: для такого варіанту розвитку подій Президент в першу чергу має отримати умовну згоду від західних партнерів. Такий мандат довіри до Президента може бути наданий лише в одному випадку: ще до виборів він зможе вмовити основних політичних гравців узгодити новий склад наступного Кабміну без прив’язки до політичних квот. Тобто, умовно кажучи, кожна партія, яка б на виборах набрала 5% голосів, запропонує узгоджений із партнерами перелік кандидатів на кожну міністерську посаду, після чого між ними буде проведений своєрідний «праймеріз». За такого варіанту від своїх політичних амбіцій контролювати формування уряду повинні будуть відмовитися усі – і лідери найбільш рейтингових політичних сил, і Президент.

Насправді, дострокові парламентські вибори – це найважчий для суспільства варіант чергового перезавантаження влади, що триватиме щонайменше наступні півроку.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»