Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) прийняла резолюцію, яка позначає російський режим, як терористичний та закликає до створення спеціального трибуналу для розслідування воєнних злочинів росії. Безперечно, військові злочинці мають бути покарані, і перший серед них – російський президент володимир путін, однак, шлях до справедливості може виявитися складнішим, ніж видається багатьом.
Існує міжнародний механізм, який вже був успішно застосований у світовій історії - коли потрібно було позбавити влади та притягнути до суду військового злочинця, президента Югославії Слободана Мілошевича. Цей механізм називається «Римський статут про Міжнародний кримінальний суд». Згідно з його положеннями, будь-яка країна-учасник цього Статуту може звернутися до інших країн з вимогою створити трибунал проти держави, яка вчинила протиправні діяння – і якщо надані причини досить вагомі, трибунал буде створений і займеться слідством і засудженням злочинців.
Проблема в тому, що Україна не є учасником Римського статуту, тому вона змушена пропонувати свій власний Спецтрибунал для суду над російськими військовими злочинцями. Однак міжнародним правом не передбачений «замінник» трибуналу, який міг би організувати не член Римського статуту. А оскільки тільки потерпілий може зажадати створення трибуналу згідно з Римським статутом, то ніхто з союзників України тут також не може допомогти – через те, що росія не воює проти країни, яка входить в статут.
Ратифікація Римського статуту для України означала б можливість брати повноцінну участь у роботі Міжнародного кримінального суду (далі – МКС), це, до речі, обов'язкова умова для вступу до ЄС. Однак поки що Україна тільки визнає юрисдикцію МКС на своїй території – але Римський статут не ратифікує.
Наскільки в такому випадку взагалі реально засудити путіна за ті воєнні злочини, які він наказав здійснити? Наскільки реально притягнути до відповідальності інших військових злочинців? І, нарешті, як допоможе в цьому резолюція ПАРЄ від 13 жовтня?
Представник Ukraine Legal Advisоry group Анна Вишнякова в ефірі в адвоката Геннадія Дубова дає визначення воєнного злочину наступним чином:
«До воєнних злочинів можна віднести жорстоке поводження з полоненими, мародерство, умисне руйнування об'єктів цивільної інфраструктури – приблизно про це ми говоримо... Геноцид – це окремий злочин, який до воєнних злочинів світовим правом не відноситься» – розповіла Вишнякова.
При цьому Дубов та Вишнякова вважають, що російським військовослужбовцям Гаага не світить.
«МКС працює з президентами. А президенти не дуже-то хочуть, щоб Римський статут був ратифікований. Президенти, генерали – ось вони йдуть через Гаагу. А ось солдати туди не потраплять, оскільки солдати засуджуються на національному рівні» – зазначила експерт.
Що стосується спецтрибуналу, який створює Україна, це питання, на їхню думку, досить складне. Ідея створити трибунал безпосередньо український – ідея хороша, оскільки навряд чи вийде притягнути до відповідальності через МКС російських солдатів, або навіть самого Путіна. Але тут є деякі моменти.
«Ці моменти можна подолати, але ці моменти мають велику важливість. Перше – якщо дивитися перші рішення щодо російських воєнних злочинів в Україні, перша справа була розглянута занадто швидко, як для міжнародних стандартів. Як в Україні розслідуються справи щодо міжнародних злочинів? Як збираються докази? Говорячи про трибунал, ми повинні розуміти, що там повинні сидіти дуже досвідчені професіонали. Чи є у нас такі люди? А питання фінансування? І треба пам'ятати, що міжнародні трибунали створюються не на території країни. І коштують такі трибунали дуже дорого, і до відповідальності, по-справжньому, не дуже й багато кого притягають; югославський трибунал притягнув до відповідальності не більше сотні людей, а там їх було кілька сотень тисяч» – підкреслила Вишнякова.
Виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента», політолог Олександр Леонов у коментарі «Слово і Діло» зазначив, що вважає реалізацію трибуналу цілком можливою. Резолюція ПАРЄ від 13 жовтня може, на його думку, служити «дорожнім дороговказом» у цьому напрямку.
«Треба починати міжнародні переговори про створення трибуналу. Є відмінний прецедент-підписання Угоди про розслідування і судовий процес щодо теракту проти МН17. Тобто, є механізми реалізації, які можна використовувати. Можна говорити про трибунал над росією за зразком Нюрнберзького, можна вести роботу щодо судових процесів і компенсацій Україні збитків від російського вторгнення» – сказав він.
А ось політолог Володимир Золотарьов дотримується думки, що до реальних кроків резолюція ПАРЄ не призведе. Щобільше, українська ідея про створення власного трибуналу над військовими злочинцями рф користі не принесе.
«Я думаю, що власний трибунал тут точно не пройде – такі речі знаходяться в рамках міжнародного права. Але я б не сильно сподівався на ПАРЄ, тому що репутація у них певна, це органи, які не мають ніяких можливостей» – переконаний він.
Важливо відзначити, що в цивілізованому світі ідею спецтрибуналу дуже підтримують – наприклад, Чехія раніше висловлювалася за створення міжнародного трибуналу з розслідування злочинів рф, тієї ж думки й інші союзники України. Навіть незалежна комісія ООН визнала, що рф здійснює в Україні воєнні злочини та геноцид, а отже, це відкриває дорогу до організації над військовими злочинцями трибуналу - за прикладом післявоєнного Нюрнберга, югославського, Руандійського трибуналів та інших.
Антон Корж, спеціально для «Слово і Діло»