Гуманітарний акцент: як зміниться політика реінтеграції тимчасово окупованих територій

Олександр Радчукполітолог

Минулого тижня в Кабінеті міністрів відбулися чергові кадрові зміни – Міністерство оборони України очолив Олексій Резніков, який до цього очолював Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Новою очільницею МінТОТ Верховна рада призначила вже колишню народну депутатку з фракції «Слуга народу» Ірину Верещук.

Подібні зміни не можуть не викликати цікавості щодо ймовірної зміни стратегії та тактики реінтеграції тимчасово окупованих територій. Цілком очевидно, що зміни відбудуться. Проте за якою саме стратегією відбуватиметься реінтеграція частини Донецької та Луганської областей, а також Криму – мали б на самому початку роз’яснити і сам Олексій Резніков, як попередник на посаді міністра, і Ірина Верещук – як новопризначена міністерка.

На яких напрямках зосередиться нова очільниця міністерства? Як зміниться політика реінтеграції тимчасово окупованих територій і чи зміниться взагалі? А найголовніше – коли будуть повернуті окуповані території під контроль України?

Аудит та гуманітарний акцент

На запитання, чи повернуться тимчасово окуповані території Донбасу та Криму за час її каденції на посаді очільниці Міністерства реінтеграції ТОТ, Ірина Верещук чесно зізналася, що навряд чи. А пізніше висловила надію, що реінтеграція окупованого Донбасу відбудеться раніше, ніж прогнозував її попередник на посаді Олексій Резніков – тобто, менш ніж за 25 років.

«Якщо ми достукаємося до людей, якщо молодь захоче вступати сюди до вишів, якщо вона бачитиме, що на неї тут чекає іпотека, робота, і вона захоче сюди приїхати... Це та молодь, яка ухвалює рішення, ми повинні за неї, за всіх людей боротися. І якщо ми ефективно працюватимемо, то, повірте, це не 25 років, це набагато менше», – вважає міністерка.

Першими кроками на посаді МінТОТ Ірина Верещук назвала аудит виконання міністерством доручень президента, Кабміну та РНБО, а також повідомила про те, що відвідає Донецьку і Луганську області близько лінії розмежування та КПВВ, щоб поспілкуватися із місцевими мешканцями.

Найголовніше у риториці новопризначеної очільниці МінТОТ є те, що вона публічно заявляє про розмежування процесу деокупації та реінтеграції на рівні різних відомств. Тобто, за словами Верещук, деокупацією повинно зайнятися Міністерство оборони. А от завдання МінТОТу – заходи із реінтеграції. «Спочатку безпека – потім політичне врегулювання», – заявила Верещук.

Варто зазначити, що риторика попередника Верещук на посаді віцепрем’єра та голови Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України була дещо жорсткішою. За словами самої Ірини Верещук, на чолі відомства вона займатиметься забезпеченням фінансування проєктів із реінтеграції, гуманітарною та інформаційною політикою, а також підтримкою переговорів у Тристоронній контактній групі та роботою з молоддю на окупованих територіях у сфері освіти та працевлаштування.

Основна ідея реінтеграції Донбасу – реалізація політики «м'якої сили». «Нам потрібно робити все, щоб люди відчували, що вони потрібні нашій державі, що незважаючи на те, чи зі Львова, чи Краматорська, чи Донецька, чи Луганська – всі ми українці, ми маємо свою державу, за яку треба боротися і триматися. Я сподіваюся, що м'яка сила спрацює для реінтеграції», – вважає Ірина Верещук.

І сама новопризначена міністерка, і експерти говорять про те, що МінТОТ продовжить роботу в рамках вже ухвалених стратегічних документів за період керівництва Олексія Резнікова. Крім того, планується пришвидшити питання виплати пенсій та пільг на електроенергію, розкодування сигналів телеканалів, які здійснюють мовлення на тимчасово окуповані території. Загалом, йдеться про гуманітарний напрямок роботи міністерства, який може мати сприятливий ефект на реінтеграцію територій лише у дуже довгостроковій перспективі.

Натомість експерти все частіше наголошують на тому, що чим довше тривають обстріли та фактично не припинений режим вогню, тим найбільш реальними сценаріями стосовно подальшої долі окупованих територій є два шляхи. Перший – їхнє повернення завдяки швидкій військовій операції. Другий – сприяння «консервації» ситуації у тому вигляді, який існує зараз. У такому разі про повернення територій не йдеться, а, швидше, про так званий сценарій «замороженого конфлікту».

НеНормандський формат

Реальні зрушення можливі лише у разі успіхів у переговорах за повернення українських територій. Такі перемовини тривали у рамках Нормандського формату, втім дедалі більш зрозумілим стає той факт, що повернення до подібного формату під великим питанням.

Про це вже на офіційному рівні цими днями заявив і речник президента України Сергій Никифоров. Основна причина – відсутність домовленостей про зустрічі не лише лідерів держав-учасниць перемовин, але й навіть на рівні міністрів закордонних справ. Щоправда, пізніше в Офісі президента уточнили, що Нормандський формат залишається єдиним майданчиком для перемовин із повернення тимчасово окупованих територій, а під питання лише час і рівень проведення наступних зустрічей.

Проте вже очевидно, що прогрес у перемовинах наразі суттєво гальмує позиція Росії. Ще одна причина – зміна влади у Німеччині: після відходу епохи канцлерства Ангели Меркель, новій коаліції та уряду доведеться сформувати власну переговорну позицію у Нормандському форматі.

Бажаного прогресу у мирному врегулюванні вже за президентства Володимира Зеленського так і не сталося. Ані онлайн-зустріч радників керівників України, Франції, Німеччини та Росії у листопаді 2020 року, ані зустріч лідерів «нормандської четвірки» у грудні 2019-го – по суті, не змогли стати «проривом» у питанні повернення тимчасово окупованих територій. І навіть зусилля із режиму припинення вогню, який тривав досить тривалий час – згодом все одно зійшли нанівець. Участь США у перемовинах поки що залишається недоступною опцією для України навіть після обрання новим президентом Джо Байдена. Єдине, що зараз може зробити Україна – посилювати свою обороноздатність та наводити лад на підконтрольній території. Виглядає так, що поки що це єдиний шлях посилення власних переговорних позицій та дає бодай примарний шанс на повернення тимчасово окупованих територій.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО