Подкаст «Словом» за 14 травня: запобіжний захід для Медведчука, енергонезалежність та антикорупція

Про запобіжний захід для Медведчука. Про обіцяну президентом енергонезалежність. Про українські антикорупційні органи. Про новий вітчизняний розвідувальний дрон та епіддосягнення країни. «Слово і Діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Обрано запобіжний захід для кума Путіна

Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід нардепу ОПЗЖ Віктору Медведчуку, який підозрюється у державній зраді та порушенні законів і звичаїв війни.

Суд відправив Медведчука під цілодобовий домашній арешт. Прокуратура вимагала заарештувати Медведчука до 10 липня 2021 року і призначити заставу в понад 300 млн грн. Адвокати Медведчука це клопотання оскаржували.

11 травня Генеральний прокурор України Ірина Венедіктова підписала підозру у державній зраді народним депутатам від ОПЗЖ Віктору Медведчуку і Тарасу Козаку.

Їх підозрюють за трьома епізодами. Перший стосується кримського газового родовища «Глибоке» на шельфі Чорного моря. За версією слідства, Медведчук і Козак у 2015 році після анексії Криму допомогли Росії перереєструвати родовище для видобутку там корисних копалин.

Другий епізод підозри стосується передачі Медведчуком в Росію даних про місцезнаходження секретного військового підрозділу ЗСУ у Криму. Третій епізод - це створення організації «Промінь», яка займається українцями, які їдуть працювати та навчатися до Росії.

11 травня у Київському будинку Медведчука і в офісі ОПЗЖ СБУ провела обшуки. 12 травня Медведчук прибув на допит в Офіс генпрокурора, де ознайомився з підозрою. Справу проти себе Медведчук назвав політичною і незаконною.

Україна (не)енергонезалежна: які перспективи

Зробити Україну енергонезалежною раніше обіцяли Володимир Гройсман на посаді прем'єр-міністра і Петро Порошенко на посаді президента. На їхню думку, для реалізації цієї обіцянки було достатньо від 2-х до 4-х років, але обидва свої обіцянки з цього приводу провалили.

Під час президентської кампанії 2019 року «Слово і діло» обговорювало з експертами передвиборчу програму Володимира Зеленського, і тоді вони мали сумніви стосовно того, що це зобов'язання можна виконати. «Нафти немає, ядерного палива немає, що стосується газу, то за кілька років в достатньому обсязі його не буде. Щодо електрики є багато питань. Максимум, що Україна зможе – знизити імпорт природного газу. Та й то, до певної міри», – говорив тоді зокрема Дмитро Марунич.

Те, що Україна залежить від імпорту в енергетичній сфері, згадується і в Національній економічній стратегії до 2030 року, яку затвердив Кабінет міністрів. У документі йдеться, що в України є значний потенціал власного видобутку газу, але ми не можемо забезпечити свої потреби через низку причин, зокрема, високий рівень виснаженості родовищ, зношеність основних засобів і відсутність стимулів для дослідження нових родовищ.

Аналогічна ситуація спостерігається і з нафтою: потенціал власного видобутку є, але в результаті виснаження родовищ і відсутності інвестицій у розробку нових – видобування скоротилося майже у два рази за період незалежності. Виробництво нафтопродуктів за 28 років зменшилося більш ніж у 12 разів.

Залежною є Україна й від імпорту ядерного палива – через виснаження робочих родовищ урану і високу собівартість видобування, Україна забезпечує лише третину урану власним видобутком.

Про споживання Україною основних видів палива, про перспективи нашої енергонезалежності, яка є однією з обіцянок і президента Зеленського - читайте в нашому спеціальному матеріалі.

Успіхи боротьби з корупцією в Україні

Наприкінці 2014 року в Україні розпочалося ухвалення антикорупційного законодавства та створення на його засадах антикорупційних органів. 14 жовтня 2014 року Верховна Рада ухвалила пакет антикорупційних законів, спрямованих на протидію злочинності та корупції. Крім того, було створено Національну раду з питань антикорупційної політики, як дорадчий орган при президентові України, діяльність якого спрямована на повноцінне й ефективне виконання ним своїх конституційних повноважень.

Нині боротьбою з корупцією в Україні займаються чотири структури: Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) та Вищий антикорупційний суд України.

У 2020 році економічна ефективність від діяльності НАБУ та САП становила 1,9 млрд гривень. Вищий спеціалізований антикорупційний суд минулого року забезпечив 480 млн грн надходжень до державного бюджету у вигляді застав. Станом на кінець 2020 року на рахунку НАБУ було 805 проваджень, 405 повідомлень про підозру, 541-н обвинувачений, 300 справ, які вже скеровані до суду та 50 вироків.

Від початку року детективи бюро вже розпочали розслідування у 192 кримінальних провадженнях та повідомили про підозру 24 особам. Прокурори САП скерували до суду 28 обвинувальних актів.

Попри здавалося б успішну звітність, громадськість все одно критикує антикорупційні органи та апелює до відсутності обіцяних «посадок» топкорупціонерів, а експертні кола дискутують щодо питання ефективності антикорупційної системи в Україні.

Разом з юристами та політологами «Слово і діло» проаналізувало, як в Україні проходить антикорупційна реформа - про неї докладніше читайте на нашому сайті та в телеграм-каналі.

ЗСУ отримали новий БПЛА

ЗСУ взяли на озброєння новий розвідувальний дрон «Лелека-100». За словами міністра оборони Андрія Тарана, цей безпілотник перевірений в бойових умовах. В експлуатації був з 2016 року і неодноразово застосовувався в районі проведення операції Об'єднаних сил на Донбасі.

«Лелека» застосовується для вирішення завдань з аеророзвідки та картографування місцевості, здатен здійснювати патрулювання, передавати оперативну інформацію та отримувати точні географічні координати у режимі реального часу. Сигнал з БПЛА має низку додаткових захисних характеристик, які підвищують здатність не бути перехопленим засобами РЕБ.

Апарат невибагливий до погодних умов і може виконувати завдання в умовах підвищеної хмарності, дощу і в будь-який час доби. Комплекс може працювати в умовах застосування противником радіоперешкод і блокування систем супутникової навігації.

З прийняттям нового дрона на озброєння вирішено питання про можливість його серійного виробництва, яке буде здійснюватися з комплектуючих українського виробництва.

Епідеміологічна ситуація в Україні

Міністерство охорони здоров'я оновило карантинне зонування. В Україні не залишилося регіонів у «помаранчевій» зоні епіднебезпеки, усі перейшли до «жовтої».

Останніми «помаранчеву» зону покинули Миколаївська і Черкаська області. Водночас дев'ять регіонів вже зараз відповідають «зеленій» зоні за показниками епідемічного порогу захворюваності на COVID-19. Це місто Київ, Волинська, Закарпатська, Київська, Львівська, Миколаївська, Полтавська, Хмельницька та Чернігівська області.

До речі, Туреччина скасовує вимогу ПЛР-тестів на коронавірус для туристів з України при в'їзді. Про це повідомляє пресслужба Держагентства розвитку туризму України. Як повідомляється, рішення про скасування ПЛР-тестів набуде чинності 15 травня 2021 року з 00:00 за київським часом.

Також Туреччина скасувала тестування для туристів з Китаю, В'єтнаму, Австралії, Нової Зеландії, Сінгапуру, Таїланду, Південної Кореї, Японії, Великої Британії, Латвії, Люксембургу та Естонії.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО