54 нардепи від «Слуги народу» внесли до Верховної ради 7 грудня законопроєкт щодо продовження дії закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей» до 31 грудня 2021 року. Часто цей документ називають законом «про особливий статус Донбасу». Щороку його майже автоматично продовжують на рік. «Слово і діло» розібралося, чому так відбувається.
Що пропонує «Слуга народу» щодо особливого статусу Донбасу
Законопроєкт про продовження особливого статусу Донбасу ще на рік внесли в Раду для того, щоб могли тривати Мінські переговори без суттєвої зміни умов їхнього проведення.
За словами голови президентської партії Олександра Корнієнка, законопроєкт №4467, який має продовжити дію закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО» до 31 грудня 2021 року, потрібен, щоб «представники України на переговорах в Мінську могли спокійно продовжити роботу».
«Закон про так званий особливий статус, який насправді є законом про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО, регулярно подовжується ще з 2014 року. Це – наслідок системного підходу, який був обраний в переговорному процесі ще тоді і в рамках якого ми діємо зараз», – пояснив нардеп.
Дата чинності документа спливає 31 грудня 2020 року, тому відповідний законопроєкт щодо його пролонгації треба ухвалити до кінця року. Швидше за все, нардепи голосуватимуть за основу і в цілому цього тижня.
Спікер парламенту Дмитро Разумков заявив на брифінгу, передбачається тільки продовжити на рік дію закону про особливий порядок місцевого самоврядування на Донбасі, додаткових позицій вносити не будуть. Він додав, що голосів для ухвалення цього документа вистачить.
У коментарі «Слово і діло» політолог Володимир Цибулько висловив думку, що влада не наважиться кардинально змінювати статус окупованих територій.
«Після того, як закінчиться дія попереднього закону – треба ухвалювати новий. Тому це – механічний крок. Ніхто зараз не ризикне змінювати статус-кво цих територій. По-перше, це було б невигідно для бюджету, по-друге, спричинило би дуже складну політичну ситуацію. Якщо влада спробує змінити у цьому випадку ситуацію, вона буде зметена взагалі», ‒ зауважив Цибулько.
Реально цей закон ніколи не працював через продовження бойових дій на сході України. До речі, місцеві вибори в ОРДЛО за ним мали відбутися ще 7 грудня 2014 року.
Що передбачає закон про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО
П’ятий президент Петро Порошенко 16 вересня 2014 року підписав закон № 1680-VII «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей».
Він став наслідком перших Мінських домовленостей, коли українська сторона була змушена йти на поступки, щоб зупинити кровопролиття на Донбасі. Передбачалося запровадження особливого порядку місцевого самоврядування терміном на 3 роки для окремих районів Донецької та Луганської областей. Йшлося про території, які не контролювалися українською владою на той момент.
Закон передбачає можливість серйозного розширення повноважень місцевої влади в окупованих районах Донбасу після позачергових виборів в ОРДЛО. Зокрема, також:
амністія для осіб-учасників подій на території Донецької, Луганської областей;
гарантії вільного використання російської та інших мов;
особливий порядок призначення суддів та прокуратури;
економічна підтримка регіону через запровадження «відмінного від загального економічного режиму», що має на меті залучення інвестицій для відновлення інфраструктури;
можливість прикордонного співробітництва з «територіальними одиницями Російської Федерації»;
можливість створення загонів народної міліції, яка охоронятиме громадський порядок. Закон набуває чинності після місцевих виборів, які мають проводитись за українським законодавством та під наглядом ОБСЄ і Ради Європи.
Самі вибори можливі лише після виведення усіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України.
Всі норми закону тимчасові.
Чому дію закону продовжують рік у рік
17 березня 2015 року Верховна рада визначила повний перелік районів і населених пунктів, в яких запроваджено особливий порядок місцевого самоврядування. У 2018 році він оновлювався.
У жовтні 2017-го термін дії закону продовжено на рік, у жовтні 2018 — до 31 грудня 2019 року, а у грудні 2019 — до 31 грудня 2020 року.
Особливий порядок місцевого самоврядування так і не був запроваджений через невиконання російською стороною умов пункту 4 статті 10 Закону (виведення окупаційних військ для проведення демократичних виборів згідно із українським законодавством).
Отже закон перетворився на формальність, що дає змогу продовжувати мінський формат. Хоча у 2014 році закон викликав шквал невдоволення, особливо стосовно амністії для учасників бойових дій на боці фейкових республік, а також легалізації «загонів народної міліції» на цих територіях.
Протистояння загострились наприкінці серпня 2015 року, коли Порошенко вніс до парламенту зміни до Конституції щодо децентралізації влади, в якому зазначалось, що «особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом».
У день голосування в першому читанні 31 серпня 2015 року під Верховною радою зібралися протестувальники. Коли стало відомо, що перше читання пройшло успішно, активісти почали активні сутички із правоохоронцями, у яких полетіла бойова граната. Внаслідок вибуху загинуло четверо нацгвардійців, кілька десятків осіб зазнали поранень.
Які пропозиції щодо особливого статусу Донбасу вносив Зеленський?
Якщо від початку каденції шостий президент доволі бадьоро заявляв про внесення змін до Конституції, зокрема не тільки щодо статусу Донбасу, але в частині децентралізації, то згодом його риторика дещо змінилася.
1 жовтня президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна погодила так звану «формулу Штайнмаєра», за якою вибори на окупованому Донбасі відбудуться лише після виведення всіх військ і відповідно до законів України.
5 грудня 2019 року перед переговорами у «нормандському форматі» помічник президента України Андрій Єрмак у Лондоні говорив про готовність України в разі успішної зустрічі змінити Конституцію в напрямку децентралізації і продовжити дію закону про особливості місцевого самоврядування на нині непідконтрольній території Донбасу.
9 грудня 2019-го у Парижі відбулася зустріч лідерів країн «нормандської четвірки», де президенти Франції, України, Росії та канцлер Німеччини досягли низки домовленостей щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі.
Другий пункт в комюніке за підсумками «нормандської зустрічі» передбачав: «Сторони висловлюють зацікавленість в досягненні домовленостей в рамках «нормандського» формату і Тристоронньої контактної групи з усіх правових аспектів особливого порядку місцевого самоврядування (особливого статусу) окремих районів Донецької та Луганської областей – як зазначено в Комплексі заходів щодо виконання Мінських домовленостей від 2015 року – з метою забезпечення його функціонування на постійній основі».
Передбачалось, що «формулу Штайнмаєра» закріплять в українському законодавстві. Однак 12 грудня 2019 року Верховна рада просто продовжила на рік дію закону про особливості місцевого самоврядування у окремих районах ОРДЛО.
29 грудня 2019 року після обміну полоненими представник РФ на переговорах з врегулювання конфлікту в ТКГ у Мінську Борис Гризлов висловив сподівання, що Київ «зможе перейти до реалізації своїх зобов'язань» і закріплення особливого статусу Донбасу в Конституції.
У лютому 2020-го перший заступник голови фракції «Слуги народу» Олександр Корнієнко заявив, що вони визначилися – не закріплювати в Конституції України особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей.
«Наша позиція та позиція Президента Володимира Зеленського – особливий статус до Конституції не вписувати. І обидва проєкти закону були без будь-якого «особливого статусу», – сказав Корнієнко.
Корнієнко мав на увазі перший варіанту і доопрацьований, який згодом був відкликаний.
У жовтні Разумков зазначив, що в Раді немає альтернативних законопроєктів. «Якщо буде необхідно, якщо до цього часу не відбудуться додаткові зустрічі, не будуть напрацьовані інші варіанти виходу з цієї ситуації, або не буде запропоновано інших законодавчих ініціатив від народних депутатів, від президента України... щодо врегулювання аспектів управління частиною Луганської та Донецької області, то, ймовірно, цей законопроєкт, так як і торік... Буде прийматися рішення про продовження дії цього закону», – сказав Разумков.
Раніше «Слово і діло» розбиралося, як протягом року після «нормандського» саміту виконуються домовленості щодо Донбасу.
Також журналіст Сергій Бережний аналізував, чому вже кілька років поспіль влада не поспішає вносити зміни до Конституції щодо особливого статусу Донбасу та як це пов’язано із децентралізацією.
Ірина Рибінська, спеціально для «Слово і діло»
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps