Україна придбала криголам James Clark Ross у серпні 2021 року за 5 мільйонів доларів. У жовтні його перейменували на «Ноосферу», а за місяць до російського вторгнення він уперше вирушив до Антарктики під синьо-жовтим прапором. Відтоді «Ноосфера» здійснила 21 рейс крізь протоку Дрейка – одні з найважчих для навігації вод світу – та доклалася до кількох важливих відкриттів. «Слово і діло» зібрало на інфографіці ключові факти про можливості та п’ятирічну службу флагмана наукового флоту України.
Як RRS James Clark Ross став «Ноосферою»
Британське науково-дослідницьке судно James Clark Ross збудували у 1990 році, а спустили на воду за участі королеви Єлизавети ІІ. Однією з головних особливостей криголама став надзвичайно низький рівень шуму під час роботи, завдяки чому він придатний для унікальних акустичних досліджень.
Символічно, що саме RRS James Clark Ross доставив у 1996 році першу українську експедицію на полярну станцію «Академік Вернадський». Через двадцять років Велика Британія зайнялася проєктом нового полярного судна – RRS Sir David Attenborough, названого на честь відомого натураліста і ведучого BBC.
Так в України з’явився шанс отримати власне судно для Антарктики. Початково Британія збиралася продати «Джеймса Кларка» за 10–12 мільйонів доларів, але врешті ціну вдалося збити до близько 5 мільйонів. Як пояснює директор НАНЦ Євген Дикий, це сталося завдяки приязним стосункам між урядами і тому, що судно збиралися використовувати з науковою метою.
19 серпня 2021 року Україна офіційно придбала корабель, і вже 30 серпня на ньому підняли синьо-жовтий прапор. 5 жовтня криголам прибув до Одеси, де він отримав назву «Ноосфера». Цей вибір не випадковий: ноосфера є найвідомішою концепцією науковця Володимира Вернадського, на честь якого названа українська полярна станція.
Характеристики «Ноосфери»
«Ноосфера» – приклад науково-дослідницького судна льодового класу. Тому вона поєднує великий запас міцності для проходження льоду завтовшки 1 за сталої швидкості близько 2 вузлів з достатнім простором і приладдям для проведення експериментів і збирання зразків. Основні технічні характеристики криголама такі:
- Довжина – 99 метрів;
- Ширина – 19 метрів;
- Валова місткість – 5 732 тонни;
- Екіпаж – 27 осіб (типовий);
- Науковців на борту – до 50 осіб;
- Автономність плавання – до 2 місяців;
- Глибина дослідження морського дна – до 8 км (або ж 90% дна Світового океану)
Скільки рейсів відходила «Ноосфера» під українським прапором
Перший рейс «Ноосфери» до Антарктики під українським прапором почався 28 січня 2022 року з Одеси. Через російське вторгнення криголам більше жодного разу не заходив у свій порт приписки з міркувань безпеки й відтоді тимчасово базується у Кейптауні (ПАР).
«Ноосфера» вирушає у рейси до Антарктики взимку – адже у Південній півкулі у цей час, навпаки, літо, що робить тамтешні води доступнішими. Усього на рахунку судна під управлінням України вже 21 рейс.
За перший сезон (зима 2021/2022) «Ноосфера» здійснила лише один рейс. З кожним наступним сезоном їхня кількість дедалі більшала і за антарктичне літо 2025/2026 років сягнула рекордних дев’яти рейсів. Протягом цього сезону «Ноосфера», як повідомляє НАНЦ, сукупно здолала більш як 56 тисяч кілометрів – більше за земний екватор.
Криголам не лише доставив і забрав чергову українську експедицію до «Академіка Вернадського», а й брав участь у науковій та логістичній співпраці з Польщею, Чехією, Великою Британією, США, Канадою, Колумбією та Мексикою. Як колись RRS James Clark Ross привіз першу експедицію незалежної України – так і «Ноосфера» доставила першу мексиканську антарктичну команду.
Як зазначає видання Politico, антарктична станція стала частиною воєнної стратегії Києва: «Академік Вернадський» дозволяє Україні належати до клубу 29 держав, які вирішують долю Антарктиди, та підвищує науковий престиж країни.
Разом з тим, деякий час у соцмережах активно обговорювали, чи доцільно витрачати кошти на полярну станцію в умовах повномасштабної війни. Як змінювалися витрати на присутність України в Антарктиді дивіться на інфографіці «Слово і діло» з коментарем від НАНЦ про причину зростання фінансування.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»