Ядерна безпека українських АЕС: чи може росія спровокувати аварію ударами по енергосистемі

Читати російською
Ольга Кошарнанезалежна експертка з ядерної енергетики

Російські удари по енергетичній інфраструктурі України створюють ризики для роботи атомних електростанцій, однак українські атомники за роки повномасштабної війни навчилися діяти в умовах втрати зовнішнього живлення та комбінованих атак. Тому, попри реальну загрозу, сценарій ядерної аварії не є неминучим, а гучні попередження про неї можуть також використовуватися росією для інформаційного тиску та залякування.

Таку думку в коментарі «Слово і діло» висловила незалежна експертка з питань ядерної енергетики та безпеки, співзасновниця Антикризового експертного ядерного центру України Ольга Кошарна.

За її словами, українські атомні електростанції з 2022 року неодноразово втрачали зовнішнє електропостачання через російські атаки, але персонал станцій має досвід роботи в таких умовах, а також резервні джерела живлення. Водночас ситуація залишається питанням національної безпеки, оскільки росія продовжує атакувати об'єкти енергетичної інфраструктури.

Українські АЕС уже переживали втрату зовнішнього живлення

Ольга Кошарна наголошує, що заяви про ризики ядерної аварії через відключення зовнішнього електропостачання з'являються не вперше. Українські атомні станції переживали такі ситуації ще з перших місяців повномасштабної війни, а енергетики змогли адаптуватися до роботи в умовах російських атак.

«Я була дуже здивована, що ця заява з'явилася тільки зараз. Перше влучання в підстанції, коли був класичний блекаут, коли у нас 8 тисяч МВт випало через влучання росії в підстанції, пов'язані з видачею потужності АЕС, і реактори були вимкнені аварійним захистом, відбулося 23 листопада 2022 року», – розповіла експертка.

За її словами, після цього українські атомники самостійно розробили підходи до підготовки станцій на випадок пошкодження підстанцій, які забезпечують передачу електроенергії. Це дозволило уникати повторення масштабного розпаду енергосистеми на окремі частини.

Яку потужність мають українські атомні станціїЗапорізька АЕС має найбільшу потужність – у порівнянні з Рівненською, Південноукраїнською та Хмельницькою, однак вона зупинена і перебуває в окупації.

Кошарна нагадала, що після блекауту в листопаді 2022 року українські енергетики змогли відновити об'єднану енергосистему та синхронізувати її з європейською приблизно за 14 годин.

«Після цього жодного такого випадку не було. Наші атомники навчилися працювати в умовах усіх видів атак, комбінованих, готуватися, і головне – можна зменшити потужність, щоб не спрацьовував аварійний захист і щоб це було безпечно з погляду ядерної безпеки», – зазначила вона.

Скільки часу АЕС може працювати без зовнішнього живлення

Втрата зовнішнього електропостачання не означає автоматично ядерну аварію. За словами експертки, українські атомні станції мають резервні дизель-генератори, а персонал відпрацьовував алгоритми дій у позарегламентних режимах, які виникають через воєнні атаки.

Кошарна зазначила, що з 2022 року українські АЕС втрачали зовнішнє енергопостачання 27 разів. Водночас атомники мають досвід реагування на такі ситуації та працюють над тим, щоб забезпечити безпечний режим роботи станцій.

Де у світі є спільне управління електростанціямиНа інфографіці – випадки, коли електростанціями (ГЕС або АЕС) керують різні держави одночасно.

«Є резервні дизель-генератори. Ми дуже готові. Наші атомники, головне, що це високий професіоналізм, що працювати у цих перехідних режимах, які позарегламентні, навчилися з 2022 року. Але зараз це досвід, це питання національної безпеки», – наголосила експертка.

Попередження міжнародної спільноти: реальна загроза чи інформаційний тиск

Експертка визнає, що ризики для ядерної безпеки України залишаються, оскільки росія продовжує атакувати підстанції та інші об'єкти енергетичної інфраструктури. Однак, на її думку, надмірне нагнітання теми можливої ядерної аварії може бути вигідним Кремлю. Кошарна припускає, що росія використовує міжнародні попередження не лише для тиску на Україну, а й для формування певного інформаційного фону, який може виправдовувати її подальші дії.

«Є ризики ядерної аварії. Але з 2022 року я вже збилася з рахунку, скільки разів влучали різними типами зброї, у різних комбінаціях, у наші підстанції. Тому я кажу: всі бігають і лякають, що буде ядерна аварія, а насправді вони перебільшують. Це технічні такі деталі», – зазначила вона.

Правила виживання: як діяти у разі ядерного вибухуЩо робити при ядерному вибуху, якщо він застав вас у приміщенні, на вулиці чи в автомобілі – на інфографіці.

На думку експертки, росія також може використовувати міжнародні заяви про ядерні ризики для виправдання можливих атак на енергетичні об'єкти інших країн або створення додаткового тиску на Україну.

Водночас ситуація з українськими АЕС залишається серйозною: повторні удари по підстанціях, пошкодження енергетичної інфраструктури та загроза нових атак можуть ускладнювати роботу атомних станцій. Тому міжнародні попередження, за словами Кошарної, мають супроводжуватися не лише заявами, а й конкретними діями для захисту української енергетики.

Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: