Кримський міст зазнав масштабних руйнувань після четвертої успішної атаки України. Внаслідок обвалу дорожнього прольоту рух автотранспорту повністю зупинений, через що експерти говорять не про ушкодження, а фактично руйнування Керченського мосту. Залізничний маршрут, яким курсує потяг «Таврія», поки працює – але відновити арку для автомобільного мосту в рф навряд чи вийде. «Слово і діло» вирішило порівняти на інфографіці, скільки автівок перетинало Кримський міст за весь час його існування.
Скільки автомобілів користувалося Кримським мостом
Автомобільну частину Кримського мосту відкрили 15 травня 2018 року. У перший рік до Криму таким чином потрапило 3,5 мільйона транспортних засобів, а 2019-го – 4,1 мільйона . У 2020 році Керченським мостом скористалися 4,4 мільйона одиниць транспорту, а в 2021-му – рекордні 5,3 мільйона.
Повномасштабне вторгнення призвело до стабільного зменшення трафіку автомобілів через міст: 4,9 мільйона автівок у 2022 році (одна з яких вибухнула, начинена вибухівкою). У 2023 році – щонайменше 2 мільйони, а у 2024-му – 1,8 мільйона.
Торік, за повідомленнями російських медіа, мостом скористалися 4,7 мільйона одиниць автотранспорту. Натомість, за останніми відомими даними, у 2026-му Кримським мостом встигло проїхати 3,1 мільйона автівок.
Скільки пасажирів перевозила залізнична частина Кримського мосту
25 грудня 2019 року залізнична частина Керченського мосту відкрилася для пасажирів, а 30 червня 2020-го – і для вантажів. За перший повноцінний рік роботи потяг «Таврія» перевіз до та з півострова близько 1,3 мільйона пасажирів, а за 2021-й – уже 2 мільйони.
Після початку повномасштабного вторгнення пасажиропотік «Таврії» різко зріс до 3,9 мільйона у 2022-му та близько 5 мільйонів у 2023-му. У 2024-му кількість пасажирів зросла до 5,7 мільйона, а торік – до 5,9 мільйона. За останніми наявними оцінками, у 2026 році залізницею до Криму скористалося 1,7 мільйона пасажирів.
Скільки тривало відновлення після попередніх ударів України
Внаслідок підриву автомобіля з вибухівкою 8 жовтня 2022 року постраждала і автомобільна, і залізнична частина Кримського мосту. Невдовзі після удару окупаційна влада заявила, що відновила обмежений рух легкових авто. Утім, зрештою всі ремонтні роботи на чотирьох смугах автомобільного мосту завершилися аж через 138 днів.
Рух першою залізничною колією відновили доволі швидко, натомість друга потребувала більш серйозного ремонту, який зайняв 209 днів. До його завершення потяги курсували до та з Криму реверсно, використовуючи лише одну з двох колій.
Удар 17 липня 2023 року морськими безпілотниками SeaBaby призвів до ушкоджень автомобільної частини мосту. Внаслідок уражень рух усіма чотирма смугами відкрився лише через 88 днів після атаки.
Через два роки, 3 червня 2025-го, оперативники СБУ заклали вибухівку під опори мосту, що призвело до їхнього ушкодження. Втім, невідомо, чи проводилися внаслідок цього тривалі ремонтні роботи.
Що відомо про Кримський міст
Переправу до Криму росія почала будувати практично одразу після анексії півострова. Загальна затверджена вартість будівництва мосту довжиною близько 19 кілометрів сягнула 227,92 мільярда рублів.
Усього міст налічує 595 опор і два аркові прольоти по 227 метрів; саме один із них, на автомобільній частині мосту, і зазнав уражень під час останньої української атаки. Важливість цих арок полягає у тому, що під ними проходить судноплавний канал між Азовським і Чорним морями.
Як стверджує видання The Times, Україна атакувала Кримський міст без застосування Starlink/Starshield. Зв’язок із ракетами для українських операторів забезпечували дрони.
За повідомленням президента Володимира Зеленського, в атаці по мосту взяв участь цілий комплекс засобів ураження, зокрема Dovbush, «Вендета», Da Vinci, «Січень», MICH 2000, «Рута», «Паляниця», Ан-197, FP-1, FP-5 «Фламінго» та Р-360 «Нептун».
Раніше «Слово і діло» показувало на інфографіці, як часто росіяни вмикали сирени і перекривали Керченський міст упродовж повномасштабного вторгнення.
Також ми розповідали, які водосховища Криму повністю висохли станом на літо 2026 року.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»