Крим дедалі більше стає для Кремля проблемою, аніж сакральним трофеєм. Завдяки діям Сил оборони у Криму, окрім багаторічних проблем з водопостачанням, додалася масштабна криза з пальним. На окупованому півострові днями запровадили обмеження на продаж для АЗС – тепер бензин доступний лише для державних служб. Разом з тим у Криму закриті мости та дороги, адже ЗСУ регулярно працюють по логістиці, ППО, Чорноморському флоту та ресурсному забезпеченню окупантів. Окрім проблем військового плану, нікуди не діваються екологічні – за роки окупації у Криму став критично низьким рівень водності, деякі водосховища висохли повністю, у інших – запаси води майже вичерпалися. Детальніше про те, які кримські водосховища висохли за роки окупації – на інфографіці «Слово і діло».
Перекриття каналу та підрив дамби Каховської ГЕС: чому виникла водна криза в Криму
Всього у Криму налічується понад 20 водосховищ природного та наливного типу, які мають забезпечувати водопостачання півострова. Найбільшим із них є Міжгірне (наливне). Також до найбільших належать Сімферопольське, Чорноріченське та Альмінське. До окупації півострова росієї Україна постачала дніпровську воду кримчанам через Північно-Кримський канал.
Проте навесні 2014 року Україна ухвалила стратегічне рішення про припинення постачання прісної води у тимчасово окупований Крим. Для цього українська сторона нарощувала та укріплювали шлюзи на Каховському водосховищі, звідки й починається Північно-Кримський канал, а також звела дамбу на адмінмежі біля пункту пропуску «Каланчак». У середині 2017 року будівництво дамби завершилося і Північно-Кримський канал, який постачав до 85% прісної води до Криму, пересох остаточно.
Після перекриття каналу окупанти почали масово бурити свердловини. Водопостачання було частково відновлене російськими військовими лише наприкінці лютого 2022 року внаслідок захоплення гідротехнічних споруд у перші дні повномасштабного вторгнення в Україну. Однак у червні 2023 року Північно-Кримський канал остаточно припинив роботу – через підрив російськими окупантами греблі Каховської ГЕС та обміління Каховського водосховища, звідки вода надходила самопливом.
Протягом всіх років окупації водна криза в Криму лише загострювалася – водосховища поступово пересихали, ресурси свердловин вичерпувалися, якість води почала падати, а місцеві жителі отримували воду за графіком або ж стояли у чергах за підвезеною водою. Наразі всі водосховища півострова наповнюються виключно природним стоком – за рахунок дощів, оскільки інших джерел надходження води фізично не існує.
Влітку 2025 року одразу у десяти районах Криму запроваджували надзвичайний стан через проблеми з водопостачанням. При цьому окупаційна влада звинувачує у всьому посуху, однак за твердженням експертів, у Криму роками не ремонтували системи водорозподілу, а власне підірвавши Каховську ГЕС, росія поставила хрест на водопостачанні Криму щонайменше до завершення гарячої фази війни. І хоча окупаційна влада обіцяє збудувати два нових водосховища до 2030 року (Ялтинське та Алуштинське), спрогнозувати подальшу ситуацію в Криму навіть до кінця поточного року – неможливо.
Пересохлі водосховища Криму
Одне з кримських водосховищ, яке повністю пересохло – Аянське. Воно забезпечувало водою Сімферополь та околиці. Пересихання Аянського водосховища розпочалося у 2019 році, це було помітно на супутникових знімках. Через нестачу води з Аянського водосховища та інших джерел, в окупованому Сімферополі, Бахчисараї та Сімферопольському районі розпочався діяв режим обмеженого водопостачання.
Залишається порожнім найбільше наливне водосховище Криму – Міжгірне: води у ньому не більш ніж 5% від обсягу.
Також повністю виснажені запаси Сімферопольського і Загорського водосховищ. Торік влітку було майже порожнім Тайганське водосховище. Варто зазначити, що коли водосховище заповнене на 30–50%, не всю воду можна забирати, адже нижче певного рівня вона сильно замулена і забруднена. Залишки води також називають мертвим об’ємом водосховища.
В окупованому Криму торік остаточно висохло Ізобільненське водосховище поблизу міста Алушти. Воно було найглибшим водосховищем на Кримському півострові, з максимальною глибиною 70 метрів. Ізобільненське водосховище залишалося джерело питної води для Алушти та навколишніх сіл. Його проєктна місткість перевищувала 36 мільйонів кубометрів, але через багаторічне перевикористання, відсутність належного догляду та аномальну спеку води у ньому більше немає.
Наближається до «мертвого об’єму» й Балановське водоймище, яке сильно обміліло. Також місцеві медіа писали про критичну ситуацію в Чорноріченському водосховищі, де рівень води торік у серпні впав нижче за мінімум.
Щасливинське водосховище в Криму не висохло повністю, але періодично стикалося з критичним падінням рівня води. Наприклад, через гострий дефіцит опадів рівень у ньому падав до мінімальних позначок (часом до 17% від норми), однак водойма залишається основним джерелом водопостачання для Ялти. Фронтове водосховище (розташоване біля села Фронтове) не висохло повністю, але протягом останніх років також регулярно стикається з критичним обмілінням.
В цілому рівень води у всіх Кримських водоймах продовжує падати. А оскільки науковці прогнозують скорочення опадів у найближчі роки, це може загострити водну кризу.
Нагадаємо, цьогоріч у треті роковини підриву дамби Каховської ГЕС ми розповідали, як відновлюється екосистема на місці Каховського водосховища.
Раніше ми писали, як жилося Донбасу та Криму до приходу росії, та що було відомо про водний колапс на окупованому Донбасі, який загострився торік влітку.
Ще на нашій інфографіці можна дізнатися, яких екологічних збитків зазнала Україна на п'ятий рік великої війни.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»