Результати соцопитування на тему «Гроші на армію, рік Шухевича та ставлення до Польщі»

«Слово і діло» публікує результати восьмої хвилі власного соціологічного опитування. Цього разу українців запитали про відключення електроенергії, плани щодо переїзду перед зимою, референдум щодо мирної угоди, фінансування ЗСУ у 2027 році, про відносини України зі США, удари по російських НПЗ, а також про ставлення до Польщі та до рішення Львівської облради провести рік Шухевича. Вже традиційно респонденти відповіли на питання про переговорний трек, довіру до міжнародних політиків, а також про готовність служити. Четверта частина – про ставлення українців до Польщі та рішення Львівської облради провести рік Романа Шухевича, а також про джерела фінансування армії – представлена ​​нижче. Дослідження ініційоване аналітичним порталом «Слово і діло».

Метод: онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети, посилання на яку відправлялося учасникам панелі на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).

Обсяг реалізованої вибіркової сукупності: 1200 респондентів.

Географія: Україна (крім населених пунктів на тимчасово окупованих територіях частини Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, окупованої АР Крим) (національний проєкт).

Терміни проведення польового етапу: 25 жовтня-1 листопада 2026 року.

Вибірка репрезентує доросле населення України (інтернет-користувачів віком 18 років та старше). Статистична похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%. При відхиленні показників від 50% у будь-який бік (як у бік збільшення, так і зменшення) гранична похибка зменшується. Розрахунок статистичної похибки проведено без урахування дизайн-ефекту.

Склад регіонів:

• Київ;
• Центр: Вінницька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська;
• ⁠Північ: Житомирська, Київська, Сумська, Чернігівська;
• ⁠Південь: Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська;
• ⁠Схід: Донецька, Харківська;
• ⁠Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька.

Основні результати дослідження: «Гроші на армію, рік Шухевича та ставлення до Польщі»

Оцінка прийнятних джерел фінансування ЗСУ у 2027 році за умови браку коштів виявляє рекордно високий рівень суспільної невизначеності (41% вагаються з відповіддю) та виразне відторгнення непопулярних заходів: серед запропонованих варіантів респонденти віддають перевагу підвищенню податків виключно для великого бізнесу (25%) або збільшенню міжнародних запозичень (17%), тоді як емісію гривні з ризиком інфляції підтримують лише 7,5%, скорочення соціальних видатків – 5,5%, а загальне підвищення податків (зокрема для ФОПів) залишається на абсолютній периферії підтримки – 4%.

Ставлення до рішення Львівської облради оголосити 2027 рік роком Романа Шухевича та УПА виявляє переважання зовнішньополітичного прагматизму: сумарно 52% опитаних вважають цю ініціативу ризикованою для відносин із союзниками (із них 31% прямо не підтримують її через шкоду взаєминам із Польщею, а 21% загалом підтримують, проте вважають момент невдалим), тоді як безапеляційно схвалюють це рішення 15% респондентів; водночас кожен п’ятий (21%) уперше чує про цей крок, а 12% вагаються з відповіддю.

Аналіз сприйняття Польщі станом на жовтень 2026 року свідчить про переважання стримано-критичних оцінок: найчастіше респонденти вважають сусідню країну «непередбачуваним та складним сусідом» (44%), тоді як позицію про стратегічне партнерство виключно з прагматичних інтересів поділяють 22% опитаних; статус «звичайного сусіда» з нейтральними відносинами обирають 15%, про наявність економічної чи політичної конкуренції зазначають 13%, убачають у Польщі прихованого чи потенційного ворога 12%, сприймають її як близького друга та надійного союзника лише 7% (ще 1,5% вказали власний варіант), а 13% вагаються з відповіддю.

Динаміка з червня по жовтень 2026 року демонструє помітне охолодження взаємин і зростання настороженості: частка оцінок Польщі як «непередбачуваного та складного сусіда» зросла з 38% до 44%, а сприйняття як «прихованого чи потенційного ворога» збільшилося з 9% до 12%; водночас скоротилися позитивні та прагматичні треки – частка «близького друга та надійного союзника» впала з 11% до 7%, а «стратегічного партнера (виключно з прагматичних інтересів)» – з 27% до 22%; сприйняття як економічного та політичного конкурента знизилося з 18% до 13%, тоді як оцінки нейтрального сусідства залишилися практично незмінними (15% проти 14% у червні).

Загальні результати дослідження: «Гроші на армію, рік Шухевича та ставлення до Польщі»

Результати опитування свідчать про високий рівень вагань щодо прийнятних джерел фінансування ЗСУ за умови браку коштів у 2027 році: найчастіше респонденти не мали чіткої відповіді (41%), а серед запропонованих шляхів віддавали перевагу підвищенню податків для великого бізнесу (25%) та збільшенню міжнародних запозичень (17%). Натомість непопулярні або ризиковані заходи залишаються на периферії суспільної підтримки: лише 7,5% згодні на емісію гривні з ризиком інфляції, 5,5% – на скорочення соціальних видатків, і лише 4% підтримують загальне підвищення податків, зокрема для ФОПів.

Аналіз перехресних розподілів засвідчує, що високий рівень вагань є спільною рисою для більшості демографічних груп, проте в оцінці прийнятних джерел фінансування ЗСУ у 2027 році за умови браку коштів спостерігається виражена демографічна та регіональна диференціація.

Статеві особливості: чоловіки істотно частіше за жінок підтримують більше залучення міжнародних позик (24% проти 11% серед жінок та 17% загалом) та рідше вагаються з відповіддю (37% проти 45% серед жінок). Натомість жінки дещо частіше обирають оподаткування великого бізнесу (26% проти 23% серед чоловіків) або емісію гривні (9% проти 6% серед чоловіків).

Вікові відмінності: молодь (18–29 років) демонструє найвищу визначеність (лише 31% вагаються з відповіддю проти 41% загалом) та найвищу підтримку зовнішніх запозичень (26% проти 17% загалом). Натомість у групі 30–44 роки зафіксовано підвищену прихильність до друку грошей (11% проти 7,5% загалом). Респонденти віком 55 років і старше частіше за інших виступає за фінансування армії за рахунок підвищення податків для великого бізнесу (28%).

Регіональна специфіка: Київ вирізняється найвищою підтримкою міжнародних позик (28% проти 17% загалом) та найбільшою часткою тих, хто згоден на скорочення соціальних та інших видатків (9% проти 5,5% загалом), при мінімальній підтримці підвищення податків для всіх, зокрема для ФОПів (2% проти 4% загалом). Центр демонструє найвищий по країні запит на підвищення податків для великого бізнесу (31% проти 25% загалом). Схід виділяється найвищою готовністю до емісії гривні (14% проти 7,5% загалом) та високою підтримкою зовнішніх запозичень (23% проти 17% загалом), проте підвищення податків для великого бізнесу тут зазначали рідше (19% проти 25% загалом). Південь демонструє високий запит на залучення міжнародних позик (24%), але мінімально підтримує скорочення соціальних видатків (лише 2% проти 5,5% загалом). Північ та Захід показують близькі до загальнонаціональних профілі з дещо вищим рівнем невизначеності (43% та 45% відповідно проти 41% загалом).

Результати дослідження свідчать про виражений прагматизм суспільства у чутливих історико-дипломатичних питаннях: загалом понад половина респондентів (52%) у тій чи іншій формі вважають рішення Львівської облради оголосити 2027 рік роком Романа Шухевича та УПА ризикованим для зовнішньої політики. Зокрема, найчастіше респонденти висловлюють пряму непідтримку цього рішення через шкоду відносинам із союзником (31%), ще 21% опитаних загалом підтримують таку ініціативу, але зазначають про невдалий момент через поточні взаємовідносини з Польщею. Безапеляційне схвалення під гаслом «це наша історія і наші герої» висловлюють лише 15% опитаних. Водночас п’ята частина респондентів (21%) взагалі вперше чує про цей крок, а 12% – вагалися з оцінкою.

Аналіз соціодемографічних та регіональних розподілів виявляє виражений географічний і віковий розколоподібний профіль у сприйнятті ініціативи Львівської обласної ради оголосити 2027 рік роком Романа Шухевича та УПА.

Статеві особливості: чоловіки виказують вищий рівень поінформованості та залученості до теми – лише 13% чоловіків вперше чують про це рішення (проти 28% серед жінок). При цьому чоловіки частіше за жінок висловлюють занепокоєння дипломатичними ризиками, зазначаючи, що не підтримують це рішення через шкоду відносинам із союзником (33% проти 29% серед жінок) або зазначаючи про невдалий момент для прийняття цього рішення (27% проти 17% серед жінок). Водночас безумовну підтримку чоловіки також висловлюють дещо частіше за жінок (17% проти 13% серед жінок).

Вікові відмінності: старше покоління (55 років і старше) виказує найвищу занепокоєність зовнішньополітичними наслідками – 39% категорично не підтримують рішення через ризик для відносин із союзниками (проти 31% загалом). Натомість респонденти віком 45–54 роки демонструють найвищий рівень безумовної підтримки серед усіх вікових груп (19% проти 15% загалом). У групі 30–44 роки зафіксовано найбільшу частку невизначених (19% вагаються з відповіддю проти 12% загалом), а молодь (18–29 років) найбільше схильна вважати нинішній момент невдалим через відносини з Польщею (26% проти 21% загалом).

Регіональна специфіка: Захід демонструє найвищий рівень загальної підтримки рішення Львівської облради оголосити 2027 рік роком Романа Шухевича та УПА – 22% проти 15% загалом висловлюють безумовне схвалення («це наша історія і наші герої»), а ще 29% підтримують ініціативу в цілому, але вказують на невдалий момент через взаємини з Польщею (проти 21% загалом); частка тих, хто категорично проти через шкоду відносинам, тут є найменшою по країні (19% проти 31% загалом). Центр також вирізняється дещо підвищеним рівнем безумовної підтримки (18% проти 15% загалом). Схід та Південь виказують найвищий рівень відторгнення цієї ініціативи через геополітичні ризики: 44% респондентів зі Сходу та 45% опитаних з Півдня вважають, що рішення шкодить відносинам із союзником (проти 31% загалом), при цьому безумовну підтримку ініціативи Львівської облради в цих регіонах висловлюють лише по 8% опитаних (проти 15% загалом). На Півночі 27% вперше чують про це рішення (найвищий показник).

Аналіз сприйняття Польщі станом на жовтень 2026 року свідчить про переважання стримано-критичних оцінок: найчастіше респонденти сприймають сусідню країну як непередбачуваного та складного сусіда (44%), тоді як позицію про стратегічне партнерство виключно з прагматичних інтересів поділяють 22% опитаних. Нейтральний статус («звичайний сусід») обирають 15% учасників опитування, а про наявність економічної чи політичної конкуренції зазначають 13% респондентів. Напруженість у взаєминах відображається і в наявності помітного негативного та позитивного полюсів: 12% респондентів вбачають у Польщі прихованого чи потенційного ворога, тоді як сприйняття її як близького друга та надійного союзника зберігається лише у 7% опитаних, водночас 1,5% респондентів вказали власний варіант, а 13% вагалися з відповіддю.

Динаміка з червня по жовтень 2026 року демонструє помітне охолодження у ставленні та зростання тривожності щодо дій сусідньої держави:

Зростання критичності та настороженості – за 4 місяці частка респондентів, які вважають Польщу «непередбачуваним та складним сусідом», зросла на 6% (з 38% до 44%). Одночасно на 3% збільшилася частка тих, хто вбачає в ній прихованого чи потенційного ворога (з 9% до 12%).

Зниження позитивного та прагматичного контексту – частка оцінок Польщі як «близького друга та надійного союзника» скоротилася з 11% до 7%, а сприйняття її як «стратегічного партнера з прагматичних міркувань» зменшилося з 27% до 22%.

Зменшення акценту на конкуренції при стабільності оцінок щодо нейтральних відносин – уявлення про Польщу як про економічного та політичного конкурента знизилося з 18% до 13%, тоді як частка оцінок у категорії «звичайний сусід з нейтральними відносинами» залишилася практично незмінною (15% у жовтні проти 14% у червні).

Аналіз демографічних та регіональних розподілів у жовтні 2026 року виявляє суттєві відмінності у сприйнятті Польщі залежно від статі, віку та регіону проживання респондентів, фіксуючи ключові фокуси напруги й прагматизму.

Статеві особливості: чоловіки демонструють більшу схильність оцінювати взаємини через призму раціональних інтересів та суперництва – вони частіше обирають варіанти «стратегічний партнер з прагматичних міркувань» (26% проти 19% серед жінок та 22% загалом) та «економічний і політичний конкурент» (17% проти 10% серед жінок та 13% загалом). Жінки, у свою чергу, дещо рідше бачать у Польщі близького друга та надійного союзника (5% проти 9% серед чоловіків) та частіше вагаються з відповіддю (17% проти 9% серед чоловіків). Оцінка Польщі як «складного сусіда» є практично однаковою серед обох статей (45% чоловіків та 44% жінок).

Вікові відмінності: молодь (18–29 років) демонструє найвищий рівень тривожності та натягнутості відносин – кожен п’ятий представник цієї вікової групи (20% проти 12% загалом) вбачає у Польщі прихованого чи потенційного ворога, одночасно молодь частіше обирала позицію нейтралітету («звичайний сусід» 22% проти 15% загалом), але рідше помічають елементи економічної та політичної конкуренції (9% проти 13% загалом). Група 30–44 роки демонструє найнижчий показник прагматичного партнерства (17% проти 22% загалом) при підвищеній частці невизначених (18% проти 13% загалом). Респонденти віком 45–54 роки найчастіше покладають на Польщу ярлик «непередбачуваного та складного сусіда» – 54% (максимальний показник серед усіх вікових груп при 44% загалом). Старше покоління (55 років і старше) вирізняється найвищою прагматичністю: 28% обирають варіант «стратегічний партнер, виключно з прагматичних інтересів» (проти 22% загалом), а частка тих, хто бачить у Польщі прихованого чи потенційного ворога, у цієї групи є найменшою (9% проти 12% загалом).

Регіональна специфіка: Київ суттєво вирізняється високим прагматизмом та розумінням конкуренції – майже третина киян (32% проти 22% загалом) бачить у Польщі стратегічного партнера (виключно з прагматичних інтересів), а 19% оцінюють її як економічного та політичного конкурента (найвище по країні проти 13% загалом). При цьому лише 29% респондентів зі столиці називають Польщу «непередбачуваним і складним сусідом» (найнижчий показник проти 44% загалом). Схід та Південь виказують вищу критичність до сусідньої держави: по 50% респондентів цих регіонів оцінюють Польщу як складного та непередбачуваного сусіда (проти 44% загалом). На Сході та Півдні також зафіксовано високі показники оцінки Польщі як політичного і економічного конкурента (по 18% проти 13% загалом). При цьому на Півдні найменша частка тих, хто бачить нейтральні відносини: звичайний сусід, з яким у нас нейтральні відносини – лише 8% проти 15% загалом. На Сході зафіксовано найменшу частку тих, хто сприймає Польщу як близького друга та надійного союзника (4% проти 7% загалом).

Нагадаємо, одне з попередніх соцопитувань показало, як українці сприйняли рішення президента Польщі Кароля Навроцького щодо позбавлення Володимира Зеленського Ордену білого Орла. При цьому частина українців не підтримала повернення ордена полякам «Новою поштою».

На тлі політичної кризи в Польщі, яка розгорнулася наприкінці жовтня, політичний експерт, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик спрогнозував – чи протистояння президента та уряду може погіршити відносини з Україною.

Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.