Результати соцопитування на тему «Відключення світла, відповідальність влади та наміри переїхати»

«Слово і діло» публікує результати восьмої хвилі власного соціологічного опитування. Цього разу українців запитали про відключення електроенергії, плани щодо переїзду перед зимою, референдум щодо мирної угоди, про відносини України зі США, удари по російських НПЗ, а також про ставлення до Польщі та до рішення Львівської облради провести рік Шухевича. Вже традиційно респонденти відповіли на питання про переговорний трек, довіру до міжнародних політиків, а також про готовність служити. Перша частина – про відключення світла, відповідальність влади та наміри переїхати – представлена нижче. Дослідження ініційоване аналітичним порталом «Слово і діло».

Метод: онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети, посилання на яку відправлялося учасникам панелі на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).

Обсяг реалізованої вибіркової сукупності: 1200 респондентів.

Географія: Україна (крім населених пунктів на тимчасово окупованих територіях частини Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, окупованої АР Крим) (національний проєкт).

Терміни проведення польового етапу: 25 жовтня-1 листопада 2026 року.

Вибірка репрезентує доросле населення України (інтернет-користувачів віком 18 років та старше). Статистична похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%. При відхиленні показників від 50% у будь-який бік (як у бік збільшення, так і зменшення) гранична похибка зменшується. Розрахунок статистичної похибки проведено без урахування дизайн-ефекту.

Склад регіонів:

• Київ;
• Центр: Вінницька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська;
• ⁠Північ: Житомирська, Київська, Сумська, Чернігівська;
• ⁠Південь: Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська;
• ⁠Схід: Донецька, Харківська;
• ⁠Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька.

Основні результати дослідження: «Відключення світла, відповідальність влади та наміри переїхати»

Оцінка середньої тривалості щоденних відключень електроенергії протягом останніх двох тижнів засвідчує, що більшість опитаних (61%) стикалися з відчутними обмеженнями тривалістю від 2 годин на добу і більше. Розподіл відповідей виглядає наступним чином: «4–8 годин» – 27%, «2–4 години» – 19%, «понад 8 годин» – 15%; короткі обмеження («до 2 годин») зафіксували 15% опитаних; про відсутність відключень повідомили 19% респондентів, а 5% вагалися з відповіддю.

Оцінка відповідальності за повернення відключень електропостачання свідчить про переважання вини рф як агресора при наявності претензій до внутрішніх інституцій та партнерів: 65% опитаних вважають винною виключно росію та її цілеспрямовані удари; водночас 33% звертають увагу на Уряд і Міненерго через неналежний захист об’єктів, 13% покладають відповідальність на міжнародних партнерів через недостатні обсяги наданих засобів ППО, 10% вказують на енергокомпанії (Укренерго, ДТЕК, обленерго), 6% – на місцеву владу, а 9% вагаються з відповіддю.

Оцінка намірів щодо тимчасового переїзду на зимовий період у місця зі стабільнішим електропостачанням та опаленням свідчить про високу прив’язаність до власних домівок та суттєвий брак ресурсів для мобільності: більше ніж половина опитаних (56%) принципово залишатимуться вдома за будь-яких умов. Водночас 23% респондентів хотіли б переїхати, але відзначають відсутність матеріальних можливостей або варіантів житла; резервний намір виїхати у разі погіршення ситуації мають 8,5% респондентів, чітко підготовлений план дій є лише у 3,5% опитаних, а 9% вагаються з відповіддю.

Загальні результати дослідження: «Відключення світла, відповідальність влади та наміри переїхати»

Результати опитування свідчать, що більшість учасників опитування (61%) протягом останніх двох тижнів зіткалися з відчутними відключеннями електроенергії тривалістю від 2 годин на добу і більше, тоді як майже п’ята частина респондентів (19%) взагалі не мала відключень. Найбільша частка опитаних (27%) повідомила про тривалі відключення від 4 до 8 годин на добу, а ще 19% респондентів зазначили про помірні відключення тривалістю 2–4 години. Водночас однакові частки опитаних (по 15%) вказали на короткі відключення (до 2 годин) та на жорсткий режим відсутності електропостачання (понад 8 годин на добу). Лише 5% респондентів вагалися з оцінкою.

Аналіз регіонального розподілу та розподілу за типами населених пунктів виявляє суттєву диспропорцію в тяжкості енергетичної ситуації: якщо кияни та респонденти з північних областей відчувають на собі найжорсткіші обмеження електропостачання, то в південних та західних регіонах частка тих, хто взагалі не стикався з відключеннями, є найвищою.

Регіональна специфіка: Київ та Північ опинилися в найскладніших умовах – тут критична частка респондентів повідомила про тривалі відключення від 4 до 8 годин (по 45% у кожній із цих зон проти 27% загалом) або про жорсткі обмеження понад 8 годин на добу (30% у Києві та 33% на Півночі проти 15% загалом). При цьому в столиці лише 1%, а на Півночі 5% респондентів зазначили, що електропостачання не вимикали протягом останніх двох тижнів (проти 19% загалом).

Центр демонструє розподіл, наближений до загальнонаціональних показників.

Захід та Схід характеризуються помітно м’якшим режимом щодо відключень електропостачання: близько чверті опитаних у цих регіонах взагалі не мали відключень (25% на Заході та 24% на Сході), при цьому на Заході фіксується істотно нижча за середню частка тривалих знеструмлень на 4–8 годин (17% проти 27% загалом) та найменша частка тих, хто стикався з відключеннями понад 8 годин (лише 6% проти 15% загалом); на Сході ці показники становлять 23% та 9% відповідно. Південь виявився найменш ураженим регіоном за часткою безперебійного електропостачання: майже третина респондентів цього регіону (32% проти 19% загалом) вказали, що електропостачання протягом останніх двох тижнів не вимикали, при цьому частка тривалих відключень на 4–8 годин тут є найменшою серед регіонів (16% проти 27% загалом), а жорсткі обмеження понад 8 годин зафіксували 11% респондентів.

Специфіка за типом населеного пункту: обласні центри відрізняються дещо більшою за середню часткою тих, чиї домівки взагалі не знеструмлювали (22% проти 19% загалом), завдяки включенню у цю групу великих міст південно-західного напрямку, проте тут зберігається суттєва частка тривалих відключень на 4–8 годин (23%). Міста не обласні центри та селища зафіксували найбільшу частку респондентів із найкритичнішими відключеннями понад 8 годин на добу (18% проти 15% загалом та 14% в обласних центрах), а також найнижчий показник тих, кого оминули знеструмлення (14% проти 19% загалом). Села демонструють найвищу концентрацію тривалих відключень у діапазоні 4–8 годин на добу (34% проти 27% загалом), водночас 21% респондентів з сільської місцевості зазначили, що протягом останніх двох тижнів електропостачання їм не вимикали.

Аналіз відповідей свідчить, що більшість учасників опитування вбачає головну відповідальність за повернення знеструмлень у прямих діях агресора: 65% респондентів покладають вину виключно на росію, яка цілеспрямовано завдає ударів по українській енергетичній інфраструктурі. Водночас значна частка опитаних звертає увагу й на внутрішні чинники чи дії союзників, вказуючи їх у якості додаткових причин: кожен третій респондент (33%) покладає відповідальність на Уряд та Міненерго через неналежну чи несвоєчасну підготовку захисту об’єктів, відповідальність енергетичних компаній (Укренерго, ДТЕК, обленерго) відзначає 10% опитаних, а місцевої влади – 6%, водночас 13% опитаних покладають вину на міжнародних партнерів через недостатні обсяги наданих засобів протиповітряної оборони. 9% респондентів вагалися з оцінкою відповідальних сторін.

Аналіз демографічних та регіональних відмінностей у сприйнятті причин повернення знеструмлень засвідчує високий базовий консенсус щодо безумовної вини країни-агресора, однак виявляє помітні відхилення в оцінці дій центральної та місцевої влади залежно від регіону проживання, віку та статі респондентів.

Статеві особливості: чоловіки критичніше за жінок оцінюють діяльність центральної виконавчої влади – вони частіше покладають відповідальність за знеструмлення на Уряд та Міненерго (37% проти 30% серед жінок та 33% загалом), а також дещо частіше звинувачують міжнародних партнерів у недостатності надання ППО (15% проти 11% серед жінок).

Вікові відмінності: молодь (18–29 років) найменше схильна покладати провину виключно на росію (59% проти 65% загалом), натомість виказує дещо вищу критичність до Уряду та Міненерго (35%), недостатньої кількості засобів ППО від партнерів (15%) та відповідальність енергокомпаній (13%).

Регіональна специфіка: Київ відрізняється найвищим рівнем критичності щодо центральної влади – 39% киян звинувачують Уряд і Міненерго (проти 33% загалом), а також найбільшою часткою звинувачень на адресу енергокомпаній (13% проти 10% загалом) при мінімальному відсотку невизначених (лише 4% проти 9% загалом), при цьому 68% киян покладають вину на Росію. Північ виділяється вираженим невдоволенням місцевою владою: тут зафіксовано найвищий по країні показник покладання вини на місцеві органи самоврядування (11% проти 6% загалом). Центр демонструє дещо підвищену критичність до Уряду та Міненерго (36% проти 33% загалом), підтримуючи покладання вини на росію на рівні 66%. Південь демонструє найнижчий показник покладання вини виключно на росію (59% проти 65% загалом) та найвищий рівень невизначеності (14% проти 9% загалом).

Готовність чи прагнення змінити місце проживання на період холодів і тимчасово переїхати у кращі умови (туди, де стабільніше з електропостачанням і опаленням) розподіляються наступним чином: 56% респондентів принципово не планують залишати власні домівки на зимовий період за жодних обставин; 23% опитаних виказують бажання тимчасово переїхати туди, де краща ситуація з опаленням і електропостачанням, проте зазначають про повну відсутність матеріальних можливостей чи варіантів житла; 8,5% респондентів розглядають тимчасовий переїзд як резервний варіант на випадок критичного погіршення ситуації з електропостачанням та опаленням; лише 3,5% опитаних мають чіткий і вже підготовлений план дій щодо тимчасового переїзду; 9% респондентів наразі вагаються з відповіддю на це питання.

Аналіз соціодемографічних та територіальних відмінностей у планах щодо тимчасового переїзду на зимовий період виявляє чітку залежність між рівнем мобільності, наявними ресурсами та фактичною енергетичною ситуацією в регіонах: якщо опитані з сіл та західних областей виказують найвищий рівень бажання залишитися вдома, то кияни та респонденти зі Сходу стикаються з найбільшим дефіцитом можливостей для переїзду, а молодь і опитані з Півдня частіше мають конкретні плани або високу ситуативну готовність.

Статеві особливості: жінки виказують помітно вищий рівень принципової готовності залишатися вдома за будь-яких умов (59% проти 51% серед чоловіків та 56% загалом). Чоловіки, навпаки, частіше володіють готовим планом дій щодо переїзду (6% проти 2% серед жінок). Рівень вимушеної прив’язаності через брак ресурсів чи житла серед чоловіків та жінок є практично однаковим (24% та 22% відповідно).

Вікові відмінності: лише 43% опитаних віком 18-29 років залишатимуться вдома за будь-яких умов (проти 56% загалом), при цьому молодь демонструє найбільшу частку наявності конкретного плану переїзду (10% проти 3,5% загалом) та найвищий рівень вимушеної прив’язаності через брак коштів або варіантів житла (28% проти 23% загалом). Респонденти віком 30-44 роки дещо частіше за інших вагалися з відповіддю (13% проти 9% загалом). Респонденти віком від 45 років і старше демонструють максимальну непорушність позиції – по 60% у групах 45–54 роки та 55 років і старше заявили, що залишаться вдома за будь-яких умов.

Регіональна специфіка: Київ вирізняється критично високим рівнем вимушеної прив’язаності та ситуативної мобільності – третина киян (33% проти 23% загалом) хотіли б тимчасово переїхати, але не мають куди або за що, а ще 18% (найвищий показник по країні) планують переїзд у разі погіршення ситуації (проти 8,5% загалом); при цьому лише 40% респондентів зі столиці мають намір залишатися вдома за будь-яких умов.

Захід демонструє найвищий рівень готовності залишатися вдома за будь-яких умов (62% проти 56% загалом) та найменшу частку тих, хто обмежений у можливостях переїзду через брак коштів чи житла (лише 14% проти 23% загалом).

Схід виділяється найвищим показником ресурсної та житлової обмеженості: 38% респондентів цього регіону хотіли б переїхати туди, де стабільніше з електропостачанням і опаленням, але не мають такої можливості (проти 23% загалом), а чіткий план переїзду має лише 1%.

Південь демонструє найбільшу частку респондентів із вже підготовленим планом щодо тимчасового переїзду: 10% опитаних зазначили, що вже мають конкретний план, куди їхати (проти 3,5% загалом), тоді як 49% планують залишатися вдома.

Специфіка за типом населеного пункту: обласні центри та Київ характеризуються найнижчим рівнем готовності залишатися вдома за будь-яких умов (49%) та підвищеним запитом на вимушений переїзд за відсутності ресурсів (29% проти 23% загалом). Села виказують максимальну прив’язаність до місця проживання: 65% опитах з сіл категорично відмовляються залишати домівки за будь-яких умов, лише 15% заявляють про брак ресурсів для тимчасового переїзду, а потенційну готовність до переїзду у разі погіршення ситуації виказують тільки 3%.

Чи є тимчасовий переїзд на зиму привілеєм багатших – аналіз зв’язку між рівнем доходів та намірами щодо тимчасового зимового переїзду переконливо підтверджує: можливість вибору та наявність конкретного плану є чітким маркером фінансового достатку, так в групі з найвищими доходами переїзд стає реальною та вже спланованою стратегією.

Високий дохід (понад 40 000 грн на одного дорослого): демонструє кардинально інший профіль поведінки. Тут зафіксовано найменшу частку тих, хто залишатиметься вдома за будь-яких умов (40% проти 56% загалом), та найнижчий рівень вимушеної прив’язаності через брак ресурсів (17% проти 23% загалом). Натомість кожен п’ятий представник цієї групи (20% проти 3,5% загалом) вже має чіткий план щодо тимчасового переїзду на зиму у кращі умови, а ще 17% (проти 8,5% загалом) готові виїхати в разі погіршення ситуації. Загалом понад третина заможних респондентів готова до тимчасової зміни місця проживання.

Середній дохід (20 001 – 40 000 грн): виступає містком між вимушеною прив’язаністю та можливістю вибору. Рівень відмови від переїзду залишається на загальнонаціональному рівні (57%), однак тут суттєво зростає частка ситуативної готовності – 14% розглядають переїзд як резервний варіант на випадок погіршення ситуації (проти 8,5% загалом). Частка тих, хто не має коштів чи куди їхати, знижується до 20% (проти 23% загалом).

Низький дохід (до 10 000 грн): серед респондентів із доходом до 10 000 грн 60% залишаться вдома за будь-яких умов, а 24% прямо зазначають, що хотіли б переїхати, але не мають матеріальних можливостей чи варіантів житла. При цьому готовий план виїзду мають лише 2% респондентів.

Нагадаємо, з кінця жовтня у Києві посилили відключення світла після ударів по енергетичних об'єктах. Президент Володимир Зеленський заявив, що столична влада не підготувалася до зими і зараз у Києві – найгірша ситуація зі світлом. Протягом тижня кияни неодноразово перекривали у місті дороги для транспорту через тривалі відключення електрики. Крім того, на тлі складної ситуації з енергетикою Київ тимчасово виявлявся без води через знеструмлення об'єктів водоканалу.

У коментарі «Слово та справа» директор Асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк розповідав, як містам підготуватись до блекаутів узимку. А директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко спрогнозував, чи загрожує українським містам тривала відсутність води через російські атаки.

Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.